Читацьке віче · “Аби творити кіно про Василя Стуса, потрібно й самим бути дуже мужніми людьми”. · с. 15сторінка оригіналу ↗
У кривому дзеркалі
Слово Просвіти, №33 за 2018 рік
Пилип КИСЛИЦЯ, член Сумської “Просвіти” ім. Тараса Шевченка
Шановна редакціє! Нещодавно ми здійснили подорож містами України, відвідали Київ, Вінницю, Чернівці, Фастів. Оглянули визначні місця, музеї, поспілкувалися з мешканцями. Приємне враження справили краєзнавчі та художні музеї, зокрема музей Михайла Старицького, Лесі Українки, Ольги Кобилянської, Михайла Коцюбинського, музей УНР, фонтан Південного Бугу, ратуша з “чарівною Марічкою”, столичні й буковинські традиції вітати гостей. Завершенням мандрівки був славний архітектурою, історією, мальовничими околицями р. Смотрича Кам’янець-Подільський. Тішилися наперед, що побуваємо у знаних музеях, фортецях, поблукаємо старовинними вуличками, якими ходили Микола Леонтович, Анатолій Свидницький, Микола Лисенко, Михайло Коцюбинський, наші політичні вожді, актори, художники... Поблукати історичною столицею Поділля та й України завадив дощ. Ще більше лихо спіткало нас у знаменитій вежі Устима Кармелюка, славного лицаря України, без якого немислима наша історія, українська ідентичність... А-от у вежі преславного Кам’янця його тепер потрактовано як... дрібного злодюжку (прізвище зловмисно перекрутили — вже він на тих стендах фігурує як Карманюк, нібито од російського “карманщик”), що буцімто прокрався в церкві, прогнівив громаду й пана, то його “правомірно” затаврували й вислали до Сибіру. Мовляв, що там про нього казати, як він тута й не був (міщанський жупел), нічого доброго не зробив, грабував не лиш багатих, а й бідних (sic!), домалювали до Кармелевого портрета міщанську одіж, наче се Голохвостий з комедії “За двома зайцями”, не пошкодували місця для зображення катівського знаряддя яким “пошанували” лицаря царські посіпаки — знай наших! ...Отакої слави сподобився героїчний Кармель, оспіваний у багатьох народів за свої самозречені подвиги, та ще й де — у столиці рідного Поділля! На всім терені, де діяв, славний лицар, переповідають про його щедрість до простолюду, гнів до визискувачів і справедливе покарання, доглядають пам’ятники йому, бережуть криниці, рештки будівель, де діяв герой. Навіть у далекій Чувашії є легенда “Кармелева криниця”, бо й там втікач із Сибіру здобув прихильність і визнання волелюбного народу. Не пошкодували світлих барв до змалювання образу Кармелюка й польські історики й поети, хоч він таки чимало збитків робив польському панству на Поділлі, вони згадують його шляхетність: переслідуваний лицар відкрито жив у рідному селі, щороку сповідався в церкві, — і ніхто не доносив на нього, навпаки, попереджали про переслідування, розставлювані йому пастки. Ксьондз Тиміш Падура склав про нього знамениту пісню “За Сибіром сонце сходить”:
Зовуть мене розбійником, кажуть, що вбиваю, Я ж нікого не вбиваю, бо й сам душу маю…
Віддали належне йому й наші історики, письменники — Марко Вовчок, Михайло Старицький, Степан Васильченко (автор аж трьох п’єс про Кармеля на історичнім матеріалі), Василь Кучер, створив чудову оперу Василь Костенко... А в сучасників, у незалежній Україні, “усе хтось ляпне брудом з-під копит”, як на Микельанджело Ліни Костенко. Та й великі ж ті брудні копита! Бой українську революцію в тім же заповіднику-музеї подали дрібнесеньким шрифтом, що без оптики її й не вгледиш. Натомість сталінську конституцію й “демократію” подано великими червоними літерами. На наше зауваження працівниця музею сказала: “То наша історія”. Отака “історія нашого народу” пишеться деінде й нині... Звісно, ці побрехеньки не переможуть Правду, але тут же екскурсовод переповідає дітям завчені зі стендів нісенітниці. Коли-то діти сягнуть істини! Та ше й на лихо, ці місця рясно одвідують туристи всіх поколінь і рас. Тяжко буде подолати ці інсинуації. Чи ж могли б так обкидати брудом побратимів Кармєлюка — Робіна Гуда у Великій Британії, і Рюї Плаза у Франції, Степана Разіна в тій же Росії? Коли ж і ми будемо гідні своїх героїв, котрі здобували нам Україну незалежну дорогою ціною?
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
