Очевидець і літописець · “Фізичне знищення найдієвішого · прошарку суспільства обернулося руйнуванням · ціннісних підвалин життя”. 16 · с. 16сторінка оригіналу ↗
Скривавлена нива
Слово Просвіти, №33 за 2019 рік
5.08.1937 наказом НКВС № 00447 в колишньому СРСР було запущено колесо повномасштабних масових репресій. Фотодокументальна виставка “Скривавлена нива”, що розгорнулася під биківнянськими соснами просто неба, розповідає про те, як після розкуркулення і Голодомору нелюдське колесо терору продовжило дочавлювати українських хліборобів. На прикладі доль 18 представників 15 сіл Київщини переконливо показано, що в роки комуністичного терору розстрільна стаття могла знайтися для кожного, хоча в першу чергу знищували “неблагонадійних”, тобто працьовитих, підприємливих, небайдужих, ініціативних, незалежномислячих…
Георгій ЛУК’ЯНЧУКа восьми планшетах розповідається про життєвий шлях, обставини арешту і розстрілу селян, переважно
Київщини. Згідно із державним курсом на суцільну й прискорену колективізацію заможний селянин визначався радянською пропагандою як “куркуль”, “експлуататор” і “ворог народу”. “Ворогами народу” регулярно ставали також бідняки чи середняки, оскільки самі “критерії ворожості” постійно розширювалися. Паралельно за допомогою архівних фотографій, плакатів, документів розгортається хроніка сільського життя 1930-х—1940-х років.
Генеральний директор Національного історико-меморіального заповідника “Биківнянські могили” Богдан Біляшівський у виступі зазначив, що дата відкриття виставки є символічною. Саме 5 серпня 1937 року розпочалось виконання сумнозвісного Оперативного наказу народного комісара внутрішніх справ СРСР № 00447 “Про репресування колишніх куркулів, карних злочинців та інших антирадянських елементів”. Так звана “куркульська операція” вважається однією з наймасовіших за кількістю жертв за час сталінських політичних репресій. Радянська влада завдала нищівного удару українському селянству, тим людям, які були господарями на власній землі, спочатку забравши у них цю землю та реманент під час колективізації, а потім і фізично знищивши найкращих, найпрацелюбніших під час Голодомору й Великого терору. Хоча офіційно декларувались основні демократичні права колгоспників, а в профільних і урядових ЗМІ розповідалось про покращення життя на селі, перевиконання колгоспами планових показників, збільшення врожаїв, придбання нової техніки та будівництво нових виробничих приміщень. Богдан Біляшівський також оприлюднив опрацьовані на сьогодні відомості щодо кількості розстріляних і похованих у Биківнянському лісі селян із сіл, представлених на фотографіях виставки.
Директор Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г. С. Пшеничного Владислав Берковський підкреслив, що фотоджерела 1930-х років, що
Будьмо разом! ПЕ РЕ Д П ЛАТА—2 0 1 9 Вартість передплати
ТИЖНЕВИК ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ТОВАРИСТВА «ПРОСВІТА»
(з доставкою і поштовими витратами):
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
