Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Явище “собачого серця” значно ширше й · глибше, і до одного імені воно не зводиться”. Погляд 2 · с. 2сторінка оригіналу ↗

«Гуру в економіці» і

Слово Просвіти, №33 за 2019 рік

Катерина МОТРИЧ Закінчення. Поч. у ч. 32 за 2019 е шукайте в тому, що сталося, якісь вищі мотиви. Булгаков не помилився. Тих, що зачарувалися “говорящєй собачкой”, виявилося куди більше, ніж у неї шерсті на хвості. Більше, ніж тих, що кричали до них: “Придур…, олігоф…, рагу…, куди ви лізете, що ви робите! Та лихо постукає не лише у ваші вікна і двері, а влізе у наш дім і через покрівлю!” Чому ви так вчинили, Українці?! Чому ви, кияни, що летіли на Майдану страшні дні і ночі 2014-го, що несли майданівцям їжу, одяг, ліки, гроші, брали людей додому, щоб вони помилися і відігрілися на домашній страві у 25-градусні морози, що самоорганізувалися, зробили на Майдані похідні кухні і госпіталі-операційні, чинили як свідомі і патріотичні люди елітних почуттів і мислення і духу, раптом обрали не Б. Березу, В. Пташник, Ю. Левченка, відданих вам патріотів, розумних і професійних, молодших за багатьох із вас (це щодо “нових облич”), а взяли до рук той мішок чи то з котами, чи з котячими хвостами, мо’, й послідом, на якому був намальований “гуру” на вєліку”! А ви, нащадки Шухевича й Бандери? Чого і ви так масово тягнете такий самий міх? Недавно чула по радіо, як якийсь мудрий і патріотичний професіонал давав оцінку тим, що прийшли до влади. В ефір вийшов 74-річний психологльвів’янин і сказав, що той хворий на депресію, бо “нові обличчя” дуже гідні і нам всім поталанило. А ви їх бачили?! Багатьох бодай би не бачити!.. Не одне зних за Сталіном заскучило! Що, “п’ята колона” так голосно тупає ногами, що заглушила рідний шурхіт Визвольної армії?! Ганьба і вам, ганьба!!! То, кажете, що вас зрадили!? А ви зраджуєте всю Україну, і вага цієї зради може коштувати життю нашої держави, усіх нас. А ця зелена навала робить такі ходи і зносить ті величні віхи — ті, відвойовані в московської орди висоти, по яких світ пізнав нас і дізнався, що європейське сонце спочатку цілує українську землю, а вже тоді всю Європу. Чи не бачите, що ці “нові обличчя” здебільшого байдужі, холодні, чужі і навіть ворожі?! Не маючи на те ні найменших підстав, ви обрали керувати державою, що постала на крові, збіговисько, ватне й слабосиле, якому організували в Трускавці лікнеп державотворення і якому в очі їхній однопартієць сказав відверто: “Ви політичне ніхто”. То як нам пробачити цю зраду?! Як жити з цим диким розчаруванням у своєму народі, у тому, що відразливі сленгові слова “рагулі”, “охлос”, “маргінали” витіснили такі теплі словосполучення як “рідний народ”, “народ-переможець”, “високодуховна мудра нація”. Чи думали, що і ви відповідальні за все, що буде твориться і вже кришиться-ламається в Україні? Що ви допомагаєте відкрити ворота Путіну, які закрив був Порошенко, що опустили планку державних інституцій до рівня охлосу і бандократії? Що привели до влади неосвіченого кумира в оточенні таких самих неосвічених і непросвічених посередностей, які ще два місяці тому не збиралися йти в депутати, але був “призов” в інтернеті і багато туди потрапило просто то “по приколу”, то “по зальоту”. І от Україна знову виколихуватиме і годуватиме їхніх “байстрючат” і допитуватиметься в Бога, чого Він так не любить її і чому така в неї прірва між боготворимою природою і народом, у думках, почуттях та вчинках якого тирлуються біси?! Що світ знову може називати нас “Раша” і відкинути ще далі, ніж ми були до 2014-го. І якщо знову вибухне спротив і проллється кров, на чиїй совісті вона буде?! Хто із вас, отих 73% і 43% готовий пожертвувати своєю кров’ю, своїх дітей і рідних? Про таку ціну свого вибору ви думали? Авжеж, що не думали! Фантомний телеголобородько осліпив, оглушив і позбавив думання. Країна князів, козаків та гетьманів, гайдамаччини, махновщини, бандерівщини й усіх Майданів вступила на межу нікчемного відкату на чолі з охлократією, багатенькими совками-необільшовиками, які дістають з небуття заяложені позавчорашні гасла про дружбу “двох народів-братів”, НА­ ТО геть, мову геть, Томос геть! Дайош восьмую марту, 23 фєвраля, пєрвоє мая — родниє празднікі! Запанував безпросвітній дух неосвіченості, інтелектуальної сірятини і маргінальних цінностей загалу державотворців. І таки ж найтривожніше, що не лише бабусі прийшли подивитися “на говорящую собачку”, а здебільшого ті, яким зводити завтрашній день України. І от вони безоглядно побігли за нею. Вона вже встигла наслідити, показала, що вона зла, задириста, і дуже хоче бути не дворнягою, а елітною вівчаркою. Чим був, окрім жорстокості і репресивних методів, огидний комуністичний режим? Тим, що біля керма, на всіх рівнях були здебільшого “шарікови” й “швондіри”, у яких було “собаче серце”. Навіть люди мислячі й цілком адекватні, коли потрапляли у той червоний коловорот, у ті жорна, перероджувалися й ставали невіддільною частиною загалу. Тому вони й вели боротьбу з примарними ворогами, перетворили у стукачів мало не весь народ. І ключовими почуттями у цієї маразматичної політичної камарильї були заздрість, сірятина й тупість, несприйняття тих, що стоять інтелектуально значно вище за них. Тому вони викошували елітний пласт соціуму, погляду яких, розумного виразу їхніх облич, малюнку їхніх вуст, на яких завмерла зневага, вони не витримували. Ох, це французьке “дежавю”! Ми це вже бачили, ми це пережили, ми цього духу наковталися і страшенно стужилися за розумними, патріотичними, вільними у своєму мисленні і європейськи зорієнтованими керманичами. Тож кому дали відразу бій “нові обличчя”? До кого не могли приховати ні ненависті, ні відрази? Представникам попередньої влади, де було багато освічених, патріотичних, професійних, героїчних і просто розумних людей. Бо серед “нових облич” багато тих, що повільно реагують там, де реакція мала б бути блискавичною, погано формують думки і викладають їх з помилками, у тексти вплітають сленгові слова, бо вони для них органічні — цим найбільше грішить-таки ж найбільший “слуга”. Чому у нього такий гнів і ненависть викликав Порошенко ще на етапі, коли той був Президентом? І чому “слуга” дозволяв таку брутальність і хамство? Бо той вдався не лише статурою і зростом, а й природнім інтелектом, іскрометним ораторським хистом, розкутістю в мисленні, вмінням приймати точні виважені рішення, масштабністю, європейським шармом, інтелігентністю і він єдиний з усіх чолових від 24-го серпня 1991-го року сущих наділений талантом Президента. Він у жодній ситуації не був “говорящєй собачкой”, витримував планку інтелігента, керманича європейського масштабу. Навіть там, де хтось мав би зреагувати на хамство дражливо, міг би відповісти куди в’їдливіше, залишався доброзичливим, готовим допомогти і підставити плече, бо для нього “Україна понад усе”. Попри все, помилки, які ми бачимо і не до кінця прощаємо (хоча б чому не скрутив голови злочинцям, чому жоден із них не сидить, чому віддано було Палац Україна маргіналам і пройдисвітам, а не талановитим українським митцям, які б підняли націю, а не опустили її до малоросійського рівня, зазомбованого волевиявлення, яке ми нині ковтаємо і можемо подавитися — і чим покарано і його). Він переконав нас, що і в української держави може бути те золоте осердя, про яке писав Платон, і це сусальне золото тонким нашаруванням вже просвічувалося, і його дуже цінували просвітлені та мудрі, йне помітили ті, що “безпомильно” знають, що “саме Порошенко напав на Росію і розвалив армію”. От тому й маємо те, що маємо. І явище “собачого серця” значно ширше й глибше, і до одного імені воно не зводиться, бо ж від 24-го серпня 1991- го ще не минуло 40 біблійних літ. Ще живуть покоління, виховані “на традіціях дєдов-отцов”, ще живе дух совка, ще он молодики-“слуги” в догоду їм чи то собі знову хочуть повернути цей таки ж дух до всієї України, і їм глибоко начхати на те, що вона виригнула його вже з кров’ю. І вони будуть і П. Порошенка, й інших синів України смикати за холоші, дзяволити й намагатися вкусити хоча б за ногу. Так, Україна вступила в ту ж таки воду, замішану на жабуринні, і знову наслухає стукіт “собачого серця”. І вкотре волаєш до тих, що прогнали донбаських бандюків, що осяяли Україну і світ своїми натхненними обличчями на Майдані, яка глобальна психологічна катастрофа сталася з вами, що ви обрали не відданих вам молодих патріотів, а отих “невідомих з багатьма невідомими”, але проштампованих емблемою того “бідняка”-мільйонера, що їде на велосипеді?! Хто так затуманив ваш інтелект, що дало вам підстави обирати невідомість?! Спрацювала генетична пам’ять? Отак років 60-70 ваші діди-прадіди співали про “двох соколів” — “один сокіл Ленін, другий сокіл Сталін”. Їли у 60-х роках при “зрілому комунізмі” хліб із гороху й кукурудзи. За цією невеличкою пайкою треба було вистоювати довгу чергу у сільмазі при ретельному контролі колгоспного начальства, щоб, не дай Боже, хтось двічі не став. До того ж творці комунізму саме того року відібрали у людей пасовища, бо був клич проводити меліорацію. Люди масово стали продавати худобу, голод заглянув у кожну оселю. Моя душа і досі плаче за тим розкішним нашим власним берегом, де я пасла корову, за яким був древній став, через який жебоніла річечка Шполка. Це все олігофрени довго й натужно висушували, щоб розширити посівні площі. А поля були не всі задіяні під сільськогосподарські культури, і помідори червоніли до морозів і їх нікому було збирати. Став і розкішні пасовища було вбито і навіть переорано, але “гуру економіки” у посівні площі це не вдалося перетворити. Дух лугів і древнього ставу не впустив миршавого духу совків-лузерів і самовідродився, але вже без древнього ставу, очеретів, ряски, човнів і голосу бугая із ставкового дна. Ваших батьків чи, може, й вас, зеелекторат, зганяли у 70-х роках, епоху чи не найбільшого маразму, у конференцзали обгорювати книги “генія-письменника” Л.Брєжнєва “Малая земля”, “Возрождєніє”, які йому написали головний редактор “Літєратурной газети” Чаковський та журналіст газети “Правда” Сахнін. Всі про це знали, але хвалили “голого короля”. А от прочитати це мусіли всі, бо інакше це поціновувалося, як антидержавна поведінка, душок “ворога народу”. Я була серед “ворогів”. Цирк, клоунада, бо всі добре знали, що у бровастого вже були вікові маразми й радянською імперією він вже не керував. І ось грішиш і дорікаєш Господу: чому багатьом розумним, освіченим і просто геніальним людям доводиться жити при такій владі і чому ними керують олігофрени й сірі кардинали? Що в імперії, що в Незалежній Україні! Ті, що бунтували проти тих “слуг народу”, сиділи в тюрмах, інші мовчки стогнали і боялися вголос щось говорити навіть на своїй кухні, остерігаючись прослушки. А далі виходили на Майдан, голодували, махали прапорами і наївно волали-закликали імена очільників у контексті “слава”, то махнули рукою — не те! То в контексті “ганьба”, гнали геть, як шкідливу худобу, що до цурки випасла городину. І це без права на перепочинок. І ось, знову — мана, туман, масова олігофренія після такої каторжної праці, виповзання із провалля. Аж до такої міри зазомбованості й безвідповідальності перед Україною, що запитуєш себе: а чи хочеш ти належати до цього народу? А чи він твій, цей хронічно саможерний, бездумний народ імені пройдисвітів, серіальномислячий, тарифностурбований і квартальнозомбований? Він також явив нове лице нації, і от тепер проблема не лише у людей свідомих, мислячих, патріотів, а й у тих “мулярів”, що крутять вісь планети і натужно думають свою масонську думу: залишати цей народ на планеті, де все меншає природних ресурсів, чи організувати проти нього ще щось таке, щоб він сам себе дожер? У нього до цього одержимий талант!!! А цю землю, що “молоком і медом тече”, віддати тим, у кого землі мало, та щоб вони не їздили щороку до свого пророка, а були там, де він похований, бо вони з часів вигнання облюбували її, і їхня рідня — хозари — залишили там помітний слід. Якщо цей “зебіл” так її не любить, оскверняє, якщо власними руками нищить її і закликає до неї погибель, то, може, він вартий лише послід прибирати після тих, що вміють себе любити і цінувати своїх світочів. Він он і кумира зліпив, ображений за знищені погруддя вождя. Тому вже й погруддя Зеленського зліпили і продають по дві тисячі гривень. Не можна не захоплю­

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин