Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Пряма мова · “Процес воєнний і процес військовий йдуть одночасно і Україна в цьому однозначно не пасе задніх”. · с. 4сторінка оригіналу ↗

Василь Павлов: "З часом найскладніші дні, які ми переживали, почнуть викликати гордість"

Слово Просвіти, №33 за 2024 рік

Напередодні Дня Незалежності кореспондент АрміяInform зустрівся з відомим мілітарним істориком, радником Міністра у справах ветеранів з питань утвердження української національної і громадянської ідентичності Василем Павловим. Говорили про найбільші воєнні та військові успіхи України в 2024 році, про важливість і значення всіх форм української державності для сучасної України та її майбутнього. Фанатське гасло “Гей, москалів на ножі!” народилося в УРСР – Перше запитання дещо кон2 троверсійне: УНР чи у УРСР? – Частина наших громадян в умовах російсько-української війни не хоче (і це в принципі аб$ солютно зрозуміло), або не бажає (що також зрозуміло) сприймати очевидні факти. Ми маємо гово$ рити про те, що українська дер$ жавність пройшла абсолютно різ$ ні періоди свого існування. І не завжди вони були настільки укра$ їнськими, наскільки нам хотілося б. Але відкидати їх цілком абсо$ лютно неможливо і абсолютно неправильно. Якщо ми будемо розглядати уважно УНР, то тоді ми маємо визначитися – УНР чи ЗУНР, УНР чи Українська Держава Пав$ ла Скоропадського. Тоді ми ви$ йдемо на те, що перша Україн$ ська Народна Республіка була знищена Українською Державою Павла Скоропадського. А Укра$ їнська Держава була знищена другою Українською Народною Республікою. А друга Українська Народна Республіка і ЗУНР, які уклали угоду про соборність Ук$ раїни, через певні непереборні обставини розвалилися. Так, Українська Народна Рес$ публіка програла у війні з радян$ ською росією, але перемога ра$ дянської росії була оформлена у вигляді становлення Української соціалістичної радянської рес$ публіки. І правонаступництво су$ часної України головним чином базується на правонаступництві Української радянської соціаліс$ тичної республіки, а не Україн$ ської Народної Республіки. Бо якщо ми визначаємо правона$ ступництво від УНР, тоді ми має$ мо відмовитись від значної час$ тини територій. Це по-перше. По-друге, ми маємо визнати, що Західноукраїнська Народна Республіка денонсувала Акт Злу$ ки, що ЗУНР відмовилася від входження до УНР. І Українська Народна Республіка пізніше від$ мовилася від територій ЗУНР на користь Польщі. Так само тоді ми можемо не мріяти ані про Крим, ані про Закарпаття, ані про Пів$ денну Бессарабію. Тому що всі ці території з’явилися вже у той мо$ мент, коли українська держав$ ність являла собою форму Укра$ їнської радянської соціалістичної республіки. Нам може багато чого не по$ добатися в діяльності, в житті цього державного утворення, але була величезна кількість момен$ тів від нього, які сформували те, що ми називаємо сучасною укра$ їнською політичною ідентичніс$ тю. Ми не можемо сказати, чого більше в українській політичній ідентичності – Західноукраїн$ ської Народної Республіки, Укра$ їнської Народної Республіки, чи Української радянської соціаліс$ тичної республіки. Наприклад, дуже багато лю$ дей середнього та старшого віку скажуть, що формувачем україн$ ської національної ідентичності для них був футбольний клуб “Динамо” (Київ), який не просто був радянським утворенням, а ще й являв собою елемент каральної машини радянського Міністер$ ства внутрішніх справ. Хоча справді на матчах “Динамо” (Ки$ їв) підіймалося багато питань ук$ раїнського державотворення. Це і підняття українських національ$ них прапорів, це і фанатське гас$ ло “Гей, москалів на ножі!”. І це все відбувалося в період Україн$ ської радянської соціалістичної республіки. У 1992 році відбувся другий Акт злуки, але вже між УРСР та УНР — Я вже не буду казати про абсолютно сталі факти визнання державності України у вигляді УРСР під час створення Органі$ зації Об’єднаних Націй. За вели$ ким рахунком, це значно полег$ шило Україні міжнародне ви$ знання після проголошення не$ залежності і референдуму в 1991 році. Так само давайте згадаємо по$ дії 1992 року, коли лідери Україн$ ської Народної Республіки в ек$ зилі передали свої клейноди і повноваження лідерам на той мо$ мент вже незалежної України. Але тоді Президентом був Леонід Кравчук, який був уособленням якраз тієї самої Української ра$ дянської соціалістичної респуб$ ліки, що проголосила незалеж$ ність. Тому можемо сказати, що в 1992$му році відбувся, давайте умовно це назвемо – другий Акт злуки, але вже між УРСР та УНР. Ніхто не відкине того, що не$ залежна Україна 1991 року, за ве$ ликим рахунком, була проголо$ шена волею громадян СССР. Тут всім дуже хочеться бути добрими, пухнастими і споконвічними патріотами, але так не було. В іс$ торії все набагато складніше. І це можуть підтвердити не тільки ук$ раїнці, а й шотландці, це можуть підтвердити ірландці, це можуть підтвердити австрійці. Якщо спробувати розібратися в склад$ ній історії стосунків данців, шве$ дів та норвежців, то там також бу$ де не все так добре, як нам зда$ ється. Я вже не кажу про відноси$ ни між Францією та Німеччи$ ною, різноманітними державни$ ми утвореннями, які в різні часи були на їх землях. Тому УРСР чи УНР – це приблизно те саме, що Римська імперія чи Свя$ щенна Римська імперія. Кожна програна ідея державного будівництва змушує брати участь у будівництві імперії – Упродовж століть періоди бездержавності призводили до нових періодів української дер2 жавності. Українцям неодноразо2 во доводилося переживати ці пе2 ріоди і зберігати українську націо2 нальну ідентичність, попри неспри2 ятливі обставини… – Дуже багато діячів Україн$ ської Народної Республіки так чи інакше брали участь у становлен$ ні УРСР. Вони так чи інакше формували хай і радянську, але українську ідентичність цього державного утворення. Ми маємо чесно говорити, що фактично всі державні інституції, які в нас є зараз, беруть свої по$ чатки не стільки в Українській Народній Республіці, скільки в Українській радянській соціаліс$ тичній республіці. Тому тут пи$ тання буде полягати в тому, як ми будемо вибудовувати бачення Ук$ раїни в її державні та бездержавні часи. Тому що ніхто ж не ставив запитання, що є українська дер$ жавність. Чи це Військо Запо$ різьке Низове у вигляді Запорізь$ кої Січі, чи Військо Запорізьке Городове, Гетьманська Україна. Так само ніхто не сперечався в українському суспільстві кінця XVIII – початку ХІХ століття – українська шляхта, чи українське козацтво більше долучилися до будівництва імперії? Кожна програна війна, кожна програна ідея державного будів$ ництва, призводить до того, що та частина, яка програла, бере участь у будівництві імперії. І це стосується не тільки ро$ сійської імперської спадщини. Згадаймо про австрійську імпер$ ську спадщину. Вона не краща від російської. Тому казати, що за “бабці Австрії” все було добре, аза “матушки росії” все погано, це не дуже правильно. Тобто ми ма$ ємо формувати правдиве україн$ ське бачення. Не тільки періоду державного будівництва, але і пе$ ріоду нашої бездержавності. У наших інтересах пришвидшити процеси деімперізації росії – Дуже символічно, що ми за$ хопили першу столицю радянської України – райцентр Суджа. Чи взагалі можливо в майбутньому, в найближчій перспективі, створен$ ня дружніх до України буферних держав навколо наших кордонів? – Україна має право на це, то$ му що ці землі колись були тери$ торією радянської України. Це якраз до розуміння того, чи треба нам включати Українську радян$ ську соціалістичну республіку до державотворчого процесу, чи ні. Тому що ми одразу росіянам за$ криваємо рот. Адже вони визна$ вали УСРР як незалежну державу. Вони уклали з нею військово-по$ літичний союз, як з незалежною державою і чітко були промальо$ вані кордони, була окреслена приналежність тих чи інших те$ риторій. Чи можливо зараз створення дружніх держав? Дружніх – ні, лояльних – можливо, нейтраль$ них – ще більш вірогідно. Чим швидше буде запущений процес деімперізації росії, тобто процес її демонтажу і трансфор$ мації, тим швидше, можливо, почнуть з’являтися подібні дер$ жавні утворення. Вони дійсно не будуть з’являтися на рівні облас$ тей, тому що жодна російська об$ ласть не здатна забезпечити сама себе за окремими винятками. Скоріше за все, це будуть певні території, які об’єднані спільною історією, спільною економікою, спільною регіоналістикою і змо$ жуть використовувати ці спільні моменти для формування якоїсь власної ідентичності. Те, що ми зараз бачимо, – ду$ же повільний процес. Він справді є на території росії, на території Північного Кавказу, але не в тому вигляді, у якому хотіли би ми. Проте цей процес, і з нашою до$ помогою також, має поширитись по всій території росії. І мають утворитися якісь державні утво$ рення. Не важливо, будуть вони дружні, чи не дружні, але голов$ не, щоб вони були відокремлені від росії. Тоді ми зможемо з ними вибудовувати власні стосунки, власну політику. На території росії так само можна вести бойові дії і нищити російські війська – Які найбільші воєнні та вій2 ськові успіхи України в 2024 році? – Якщо ми будемо говорити про воєнні успіхи: Україна не провалила лінію фронту; Україна в останні тижні спромоглася, як-то кажуть, “перевернути шахову дошку” і змінити розуміння цьо$ го конфлікту, насамперед для на$ ших західних партнерів. З’ясува$ лося, що на території росії так са$ мо можна вести бойові дії і так само російські війська можна ни$ щити не тільки на території Укра$ їни, але й на території росії. Та$ кож хочу згадати про складну, але доволі вдалу боротьбу України в повітряному просторі. Про те, що незважаючи на надзвичайно не$ просту ситуацію, нам вдається зберігати стійкість економіки, стійкість енергетики, стійкість того, що в нас називають критич$ ною інфраструктурою. Якщо го$ ворити про море, то взагалі з’ясу$ валося, що держава, яка нібито не має флоту, здатна загнати по глухих кутках Чорноморського басейну державу, яка вважала се$ бе панівною на цьому театрі вій$ ни. І ми можемо це бачити. Це якраз є воєнні успіхи. Якщо говорити про військові успіхи, то ми бачимо, що склад$ но, але відбувається процес мобі$ лізації. Поступово і держава, і суспільство починають комуніку$ вати з цього приводу. Менше, ніж у 2014 році і на початку широкомасштабного вторгнення, але існує доброволь$ чий рух. Люди добровільно при$ зиваються, добровільно йдуть до тих чи інших військових підроз$ ділів. Так само на суто військово$ му рівні відбувається реформу$ вання системи військового управління. Формуються нові військові частини, приймаються на озброєння нові зразки. Відбу$ вається прийняття і сприйняття західної військово-технічної до$ помоги. Процес воєнний і процес військовий йдуть одночасно і Ук$ раїна в цьому однозначно не пасе задніх. Я думаю, що коли-небудь іс$ торія цієї війни буде розглянута з абсолютно різних площин і ми зможемо побачити різні аспекти цієї війни. І повірте мені, через деякий час навіть ті найскладні$ ші дні, які ми переживали, поч$ нуть викликати в нас гордість і за наші Збройні Сили, і за інші час$ тини Сил сектору безпеки і обо$ рони. За те, що вони зробили в тих умовах, коли реально всі вва$ жали, що зробити неможливо ні$ чого. Спілкувався Євген БУКЕТ

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин