Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Арт-калейдоскоп · “Кожен має вибір, від якого залежить, як йому жити, які пріоритети обирати, як вчинити краще”. · с. 14сторінка оригіналу ↗

Подолати власних демонів

Слово Просвіти, №33 за 2024 рік

Київський академічний театр юного глядача на Липках запрошує дітей від дев’яти років та їхніх батьків на казку-ілюзію “Зоряний хлопчик” за твором Оскара Вайльда. Нова вистава допоможе добре провести час родиною, а також змусить замислитися над деякими загальнолюдськими цінностями. Едуард ОВЧАРЕНКО Фото надано театром “Це історія про загадкового хлопчика, який несподівано з’являється на світ. Він, наче зірка, що впала на галявину зимового лісу, де на межі реального і нереального, в атмосфері чудернацьких і кумедних твари$ нок, його знаходить лісоруб”, – зазнача$ ється в анонсі театру. Проживаючи під опі$ кою лісоруба та його дружини, Зоряний хлопчик виростає надзвичайно вродливим юнаком. Усі навколо захоплюються такою красою, але на противагу цьому його серце щодня наповнюється жорстокістю і злом. Користуючись своєю вродою, він чинить багато лиха, а коли зрікається рідної мами – стає найпотворнішим у світі. Як повер$ нути красу? Як повернути маму? Чи вона зможе пробачити його? Для цього Зоряно$ му хлопчику доведеться боротися з власни$ ми демонами, пройти небезпечний шлях зачарованого лісу, перепони охоронців, хи$ жих воїнів, магію відьми. Глядач зможе від$ чути вогонь переживань цієї захоплюючої історії, усвідомити перевагу внутрішньої краси та любові над зовнішньою. – Це не перший мій режисерський досвід, – розповіла режисерка-постанов$ ниця Ольга Оноприюк. – У Волинському музично-драматичному театрі йде постав$ лена мною вистава “Не шукайте щастя, боя його вкрав” за твором Івана Франка “Ук$ радене щастя”. У Київському театрі юного глядача мною була втілена казка “Невиди$ ма з солодкого королівства”. Також був спільний проєкт з Театром на Печерську. Цього разу мене запросили до ТЮГу поставити виставу “Я, романтика”, але по$ тім плани змінилися. Ідея поставити “Зо$ ряного хлопчика” виникла у мене давно, і ось випала нагода її інтерпретувати. На жаль, сучасний світ став дуже по$ верховим. Красиві картинки із соціальних мереж диктують, як нам жити, як відпочи$ вати. Багато хто маніпулює цією зовніш$ ньою картинкою, а інші не розуміють, що це не головне. До прикладу, знайомі в со$ ціальних мережах виставляють ідеальну картинку своєї сім’ї. Насправді там все плачевно, немає навіть десяти відсотків ті$ єї ідеальної картинки. Відтак історія про Зоряного хлопчика, очевидно, і є тим об’єктом викривленого сприйняття життя та цінностей. В Оскара Вайльда прописано, що діти можуть бити інших, і вони це робили. Я хотіла зауважи$ ти, що суспільство не повинно бути таким примітивним – “я красивий, йдіть і бийте, щоб бути такими красивими, як я”. Нато$ мість у нашій виставі одна дівчинка каже: “Він же нічого не зробив, то навіщо його бити?” Хотілося лишити суспільству хоч якусь надію. Це й стало для мене поштовхом до на$ писання п’єси за невеликим прозовим твором Оскара Вайльда. Кожен має вибір, від якого залежить, як йому жити, які прі$ оритети обирати, як вчинити краще. Наші вчинки мають наслідки, і кожен несе від$ повідальність. На жаль, ми часто цього не усвідомлюємо. Думаємо, що можна ні за що звинуватити людину, побити її. У “Зо$ ряному хлопчику” побиття було фізич$ ним, але є паралелі з моральним побиттям. І за такі вчинки ті, хто це зробив, також відповідатимуть. Можна зауважити красиву людину, але коли пізнаєш її внутрішній світ, то зовніш$ ня краса зникає, хоча ця людина візуально залишається красивою. При написанні п’єси я багато взяла зі свого життєвого досвіду, спостережень, досвіду моїх друзів. У казці персонаж у буквальному сенсі пе$ ретворюється на потворного. Тобто його внутрішня потворність стає реальністю. У виставі я порушую також тему сім’ї, взаємин з батьками. На жаль, сімейні сто$ сунки нині знецінилися. Сьогодні ми мо$ жемо казати, що любимо своїх близьких, а завтра – щось протилежне. Впевнена, що кожен актор має біль$ ший творчий потенціал, ніж думає. Зав$ жди хочеться відкривати щось нове. У ви$ ставі задіяна практично вся трупа театру. З деякими акторами я вже працювала рані$ ше. Вони досвідчені, професійні. А ще від$ крилися мені нові молоді особи. Приємно, що в театрі є талановита молодь. Вони ша$ лені, енергійні, відповідальні, сповнені світла. Усі персонажі, крім головного героя, існують як у мультику, там переважає фор$ ма. А в Зоряного хлопчика (виконавці Сергій Бобко або Павло Буковський) більш драматична роль. Він має існувати на контрасті з усіма іншими героями та з гармонійним світом природи. Особливо в першій дії, коли він зовні ще красивий. Тут не можна грати надто драматично, тому що це казка. Але ця роль має бути драма$ тично-ігровою. Важливо знайти межу, і в

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин