Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Тільки в “СП” · “Народження великого з чистого помислу, зарядженої думки, великих мріянь”. · с. 6сторінка оригіналу ↗

Загар Бога

Слово Просвіти, №33–34 за 2026 рік

Євген ПАШКОВСЬКИЙ Т.Д. Як Ви почуваєтесь, маючи такий рівень Енергії? Невже відчуття радості і щастя може бути стабільним? Мені здається, що це теж циклічно. А яке гарне майбутнє Ви малюєте! Ох, яка радість! Слухала, як про Вас гарно говорить Фаріон! чт, 30 січ. 2025, 17:47 Нехай Фаріон з миром спочиває, але всі їхні гарнословеса не помогли мені написати одного речення, одного рядка, якого не напишуть всі вони. Єдиного вічного ткання, яке переживе їх всіх. Вони, колишні комунокомсомольці, за духом і суттю, вкрали в мене країну, яку я породив з голови і живив одною присутністю тут. Їм це невтямки, але добре зрозуміло мені. Вся їхня балаканина – спекуляції на мові й минувшині, до яких не мають стосунку: вони нічого не створили, нічого не привнесли ні в те, ні в інше. Але жили депутатами, мали депутатські пенсії, статус зірок, а я вмирав від анемії 15 років, не міг дихати, спати, ходити, справити нужду, з мене текло, як в жінки місячні, тільки літрами, це витікала мегалобластна кров через пори, і ніхто не знав і не міг дотямити, що це. Ніхто, ніхто, ніколи не провідав. Ніхто нічого не знав. Ніхто мене не пам’ятав. Хоч я породив новий патріотизм і країну Україна. За свідоцтвом Бога, а не її депутатів. Я був батьком українського патріотизму. Не мертві й не ті, хто над’їхали: мертві не народжують нічого. Нас в Києві й Україні тоді було троє, і ті двоє виявились кегебістами, один – провокатором, через якого мене били, катували ластівкою, переламали хребта, викрутили руку в ключиці, по сей день болить і тяжко підняти, 33 роки вже. З моїх захоплень українікою тоді, на початку 80-х, утворились заряджені мислеформи й Імпульс творчої Енергії зарядив нею багатьох. Так це постає, з чистої мислі, а не з голосувань і йордань змиленими задами в сесійному залі. Не старі пердуни, хитропролазні кегебуни, а юна Енергія, Бог Творильності, Отець всього, Його Альфа- Енергія породжує Все. А потім з шинелі КГБ всі стали патріотами, націоналістами; де були тоді, в період 80-91? Всі там, зрозуміло де. Який реальний внесок в Незалежність? Ніякого. В банді ніхто так не краде і не привласнює, як ці тихцем привласнили державу. Тепер вони, якоїсь лихомами, представляють собою Україну. Правлять, розпоряджаються тим, до чого мають відношення, як чорт до іконостасу. Їх близько не було в тому, що зараз зветься національно-патріотичним рухом, близько. Але тепер там їхні ікони. Якщо й були, то в якості засланців КГБ і наслідних їм структур. Всі партії були створені і контрольовані ними. Яке диво – проснулись тепер в СБУ – що всюди зрадники. А хто з вас вчасно, в 92-му, поміг мені провести люстрацію? Хто хоч заїкнувся про неї, передбачаючи війну? хто, з тих великих стратегів і провидців, що за день до 24-го не вірили в війну, признав свою правоту. Це ж про щось говорить, Хто? хто хапав за поли Кучму і не давав продати ППО, склади зброї, амуніції, якої вистачило б на столітню війну, хто? хто розікрав тодішній держрезерв? хто, хоч один, поніс відповідальність. За 35 років дерибану. І те, що я боровся з ними, вимагаючи люстрації, коштувало життя мені, і що гірш – країні. Не треба було мати великого ума, щоб знати чим це закінчиться. Волаюча некомпетентність, кричуща недалекість. Невігластво, возведене в ранг державності, непереможне. Невігластво, одягнене у вченість, культуру – ще краще. Воно все знає, все розуміє, киває ствердно, та не знає того, що завтра буде і свої дурні ілюзії, вибудувані з попереднього, переносить на реальність. Втомившись щось доказувати, я ввірив невігластво його майбутньому. Де їхні імена не будуть значити нічого. Майбутнє – кращий судія і вчитель легковажних. В історії нема прямого повторення минулого. І телепень з телепнів той, хто вірить в якісь аналогії. Вірити в якісь аналогії, це підписувати вирок собі й країні. Майбутнє не того розміру, щоб його натягуватися на минуле. На острові ідіотизму майбутнього нема. Вони думали не про нього, а про себе в якості України. Влади, годованої, тупої, ситовдоленої еліти. Одроду, одвіку не думали ні про яку країну, тільки про себе – і себе випихали Україною. Вони знали про неї все, кипіли, доказували в студіях, що і як буде, коли вибори, перевибори, хто мером, хто чмером. Хто готувався до війни? до того, що буде на Сході? Багато бачили таким його. В цьому вся компетентність та історична підготовка. Не на кафедрі історії, не на факультеті плітології – в реальній історії, яка зветься Кармою: хтось один знає, ким він був у ній? Які його заслуги там, щоб Бог довірив хоч телят пасти – не народ. Хаяти вони можуть всі, робити хто? Виконувати духовну роботу 18 годин. Як це не прикро звучить, смерд ніколи не стане правителем, через відсутність відповідного досвіду і складу ума. Балабон ніколи не буде діячем. Той, хто говорить, ніколи не робить, запам’ятайте. Той, хто виліз з бухгалтера, ніколи не відмиє руки. Той, хто вийшов з гаража, ніколи не підніметься до правителя. Дай такому хоч крісло імператора, хоч трон самого Бога, він поседить, поседить, а потім махне рукою, та ну його, давай йопнемо! Їх взагалі не повинно було бути у владі, це помилка історії. Хто їх повибирав? Якщо обрали таких, це означає одне: відхилення від Плану Бога, Добору Бога. І кару за це все. Питання не в тій чи іншій персоналії, питання в тому, що Бог їх не посилав. Додумайтесь, хто. В якості журналіста, замредактора журналу1, я довго спостерігав цей бидлярник у стінах Безпоради. Довгі роки, в кулуарах і ложі, дививсь на цей грандіозний шахраїзм, дивовижне ошуканство. Збіговисько випадкових людей, мерців з одної системи в другій. Вони не стали ні тими, ні тими, а споганили і спрофанували все. Нічого нового так і не відбулось. Стиралися язики, як мантачки для коси, та не стиравсь глуповізм. Беззавітний провінціоналізм. Вся В-Рада 35 років – це кричуща безпорадність, мільярди в ніщо. Те, що мало йти в науку, творчість, літературу, духовний розвиток, пішло в пустоту. В знищення творчої Енергії, духовного потенціалу. Того, що і складає невидиме Життя людей. Людність живе не фізичною, а творчою Енергією, частинками Життя, що випромінюється з творців. Нема його – нема активності – нема людей. Ось так це працює. Вони перелляли залишки Енергії в пустопорожняву. І дивуються думними дяками, чого все вклякло, нас розлюбили, того й того нема, кругом розпад. Вас роз-

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин