Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Слово многоцінне · “Ця книга – моя третя праця, яка стала підсумком 30"літньої наукової роботи”. · с. 4сторінка оригіналу ↗

Нова праця ратая правничої мови

Слово Просвіти, №33–34 за 2026 рік

Сергій Головатий – знаний український юрист, відомий громадський та політичний діяч, народний депутат України шести скликань, співавтор правотворчих документів, виконувач обов’язків голови Конституційного Суду України (2020–2024). Між тим, у світлі відзначення 35-річчя проголошення Акта про Незалежність України, до створення тексту якого долучався Сергій Головатий, варто нагадати, що свою громадсько-політичну діяльність розпочав наприкінці 1988 р., приєднавшись до заснування у березні 1989 р. Товариства української мови імені Тараса Шевченка, а у вересні 1989 р. – Народного Руху України. Брав участь у складанні установчих документів Товариства та Програми і Статуту Руху. Своїм побратимом у ті доленосні роки вважали пана Сергія і просвітяни. Відтак є певна логіка в тому, що в багатогранній діяльності політика і юриста утвердження української мови в усіх сферах суспільного життя займало одне з чільних місць. Тому цілком очікуваною стала поява в 2024 році у видавництві “Наш формат” фундаментальної праці Сергія Головатого “Щодо мови правничої: студії, зібране, словники, документи”. Цю книгу одразу поцінували як надзвичайно актуальне видання про дослідження української правничої мови, яка зазнала глибокої русифікації, особливо з кінця 20-х років ХХ століття. Пригадується, одна з перших презентацій відбулася наприкінці 2024 року в межах візиту автора до Львівського національного університету імені Івана Франка. Як повідомлялося тоді на сайті львівського вишу, Сергій Головатий детально розповів учасникам презентації про роботу над книгою, окреслив актуальність проблематики дослідження української правничої мови й наголосив на важливості аналізу відповідної джерельної бази, мовних правничих традицій, на яких, власне, ґрунтуються результати його досліджень. “Ця книга – щодо мови правничої – моя третя праця, яка стала підсумком 30-літньої наукової роботи, не враховуючи дослідження політичної термінології, які я здійснював ще раніше. Чимало слів в українській мові, зокрема, “правовий” чи “верховенство права” як еквівалент до англійського “the rule of law”, є кальками з російської та водночас некоректними перекладами з іноземних мов, що часто спотворюють справжню сутність понять, ними позначених. Проаналізувавши те, як пояснюють ці поняття українські науковці, я зрозумів: ми рухаємось не у той бік. Відтак я для себе ухвалив рішення – дослідити правничу термінологію і розпочати масштабну роботу над книгою”, — зазначив Сергій Головатий. У своєму виступі автор наголосив, що значна частина правничої термінології була перекладена або адаптована через російську мову, що спричинило втрату точності та змістовності. Тому важливо було з’ясувати суть поняття “право” з дерусифікованої точки зору, обґрунтувати необхідність повернення до його первісних значень й пояснити, чому це принципово для української правничої системи. Окрім того, Сергій Головатий наголосив на важливості розуміння давніх традицій української мови, аналізу давніх першоджерел у цьому контексті, аби якомога докладніше дослідити питомі значення юридичної термінології. Відтак, за словами Сергія Петровича, невідповідність термінів їхній суті, питання очищення української правничої мови від радянських впливів, які спотворили значення основних понять, і стало ключовою проблемою його досліджень. У книзі автор не лише аналізує мовні спотворення, а й пропонує конкретні рішення для відновлення та розвитку правничої термінології. Особливу увагу Сергій Головатий надає відродженню спадщини українських правників і мовознавців 20–30-х років ХХ століття, які, за словами автора, не отримали належного визнання за свій вклад у формування наукової термінології. Оновлення правничої мови, зокрема шляхом створення нових термінів і моделей словосполук, має бути основним завданням для правників, мовознавців та перекладачів. Дуже влучно, на мій погляд, висловилася про працю відомого правника професорка Львівського університету Олена Бориславська: “Це унікальне видання, що має екзистенційно важливу мету для нашої країни, яка вкотре виборює свою незалежність. Ця мета полягає в утвердженні сучасної української правничої мови на основі повернення до її автентичних джерел, а також дерадянізації і дерусифікації ключових термінів і понять в правознавстві. Книга увібрала весь професійний досвід автора, який завжди обстоював українську мову впродовж своєї професійної діяльності” (сайт ЛНУ ім. І. Франка, 29.11.2024 р.). “Нова праця Сергія Головатого – це не просто збірка тек-читала 43 книги, Марк Пронюк, на читацькому рахунку якого 42 книги, і Єлісєй Кісіль, який прочитав за літо 30 книг. Окремо бібліотека відзначила тих, хто був не просто активним читачем, ай постійним учасником бібліотечного літа. У номінації “Найактивніші учасники програми “Книга в рюкзаку” нагороди отримали Інна Гудзь, Марина Щербатенко та Аркадій Лозинський. Головна читацька відзнака “Лістів, а ґрунтовне міждисциплінарне дослідження, що поєднує правознавство, мовознавство, історію та політологію”, – так поцінував нову книгу знаного юриста декан факультету правничих наук НаУКМА Володимир Венгер під час презентації у виші торік. За словами пана Венгера, непересічною є роль Сергія Головатого в очищенні правничої мови від хибних нашарувань. Чимало відгуків про книгу знаходимо і в соціальних мережах. Так, на сайті видавництва “Наш формат” (21.04.2024) Лариса Кислюк написала: “Книга С. Головатого “Щодо мови правничої” ламає шаблони й виводить із зони комфорту не лише правників і мовознавців, ай громадян, які використовують правничу термінологію за звичкою, не замислюючись, які смисли ми вкладаємо в те чи інше слово, яку історію появи має той чи той термін, який стосується держави й права, і, власне, про яку державу і про яке право йдеться. Це книга автора, який не просто думав над цим як фахівець, а, певною мірою, кинув виклик загальноприйнятій звичці використовувати, наприклад, російський термін “правовий” (який увели 1948 року як нормативний) у сучасній мовній практиці, а не українські терміни “правний” і “правничий”, відомі з часів Руси і козацької держави (а ще ж є запозичений з латини “юридичний”). Як науковець і правник, автор подає глибокий аналіз та переконливу джерельну базу на підтвердження своєї позиції щодо дер читання–2026” дісталася Максиму Пронюку, який за літо прочитав 43 книги. Гран-прі конкурсу отримала Марія Пустильник, яка прочитала 53 книги і вже вдруге стала переможницею. Після урочистої частини свято перетворилося на справжню пригоду. Дітям запропонували поміркувати: з чого складається незалежність? У відповідях прозвучали слова: прапор, гімн, мова, вишиванка, родина, друзі, школа, книжки, рідна земля, своє місто. Так розпочався літературний квест-перформанс, під час якого дві команди вирушили складати власний “Код Незалежності України”. За кожне виконане завдання команди отримували в нагороду слово, точніше, слова, з яких у фіналі склався справжній словник незалежності: Україна, Мо-

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин