“Шокований світ принишк в очікуванні…” · с. 2сторінка оригіналу ↗
«СЬОГОДНІ — ГРУЗІЯ, А ЗАВТРА?..»
Слово Просвіти, №34 за 2008 рік
Михайло ФАЛАГАШВІЛІ, м. Ірпінь Київської обл.
Російський імперіалізм, мов той вампір, без свіжої людської крові та війн не може існувати. І в яку б овечу шкуру він не рядився — чи то “спасителя'миротворця”, чи то захисника “російських” гро' мадян в Південній Осетії й Абхазії — світова спільнота визначилася з тим, що дії Росії щодо Грузії — нахабна та погано закамуфльова' на відверта агресія. Шокований світ принишк в очі' куванні… Чого? Мабуть, надії, що само собою утрясеться, влашту' ється. Своїм пасивним спостері' ганням ми — громадяни різних країн — лише заохочуємо агресо' ра до злочинних дій. Грузія — лак' мусовий папірець для світової спільноти: як вона реагуватиме на нахабну агресію Росії. Рада Безпеки ООН, зважаючи на те, що Росія в ній наділена пра' вом вето, вкотре не може ухвали' ти якоїсь резолюції щодо цього питання. Агресорові саме це й потрібно — ви “думайте”, а ми за цей час відхопимо ласий шмат території та приростимо в розмі' рах і залякаємо всіх. Постає запи' тання: коли ж, нарешті, припи' ниться агресія Росії? Запитання риторичне, бо кінця агресіям “лі' беральної імперії” не видно, бо його, певно, нема. Воювати ніко' му не хочеться, і відсіч агресорові сьогодні дати нікому, бо всі краї' ни колишнього соцтабору слабкі порівняно з ним. Певно, міцні та незнищенні корені загарбницько' го спадкоємництва в історії Росії: Іван Лютий (підкорення Новго' родського князівства та Казан' ського царства); Петро І (Північні та Південні війни); Катерина II; війна на Далекому Сході (1904); Перша світова війна; Друга світо' ва війна (Сталін — Гітлер); Афган' ська війна (КПРС); війна в Прид' ністров’ї; чеченські війни (путін' ська “ліберальна імперія” — Ро' сія); війна з Грузією під егідою брехні “захисту російських гро' мадян” в Південній Осетії й Абха' зії. Великодержавна пиха, знева' га та безкарність живлять крем' лівських мрійників про всесвітнє панування. Нині Росії вкрай потрібні такі чинники: “маленька переможна” війна, такий собі “бліц'криг” (для ствердження авторитетності но' вого президента Росії); заявити про свої “тверді” позиції та інтере' си на Кавказі; підтвердити свій курс на подальшу “миротворчу” експансію на Кавказі та створити причини для своєї присутності тут і надалі; загальмувати вступ Грузії до НАТО; дати зрозуміти спільноті й передусім Україні, як можна ро' зіграти “кримську карту”. Пасивність світової спільноти мимоволі нагадує події XX сторіч' чя, коли в 30'ті роки в Німеччині до влади прийшли фашисти. Тоді за пасивності Ліги Націй фашистська Німеччина разом з більшовицькою владою Радянського Союзу фак' тично розв’язали Другу світову війну. Сьогодні Росія, використо' вуючи залежність Європи від її енергоносіїв та прикриваючись фі' говим листком самопроголоше' них “миротворців”, за безсилля ООН фактично підтримує сепара' тистські угруповання в невизнаних державних утвореннях у Південній Осетії й Абхазії, які є невід’ємною частиною суверенної Грузії. Дев’ять кораблів російського Чорноморського флоту, що базу' ються в Севастополі, вийшли з бази, підійшли до берегів Абхазії й своєю присутністю заявили про участь у конфлікті. Україну фак' тично втягли у збройний конфлікт. Чим це їй загрожує? Багато років поспіль Росія, перебуваючи на території Півден' ної Осетії й Абхазії (така сама си' туація і в Придністров’ї) у ранзі самопроголошеного миротвор' ця, створила прецедент — залу' чила громадян цієї грузинської території до безперешкодного спрощеного отримання росій' ського громадянства. Цьому сприяли економічні проблеми Грузії та вищий життєвий рівень в Росії, безперешкодна можливість еміграції туди, вищий статус гро' мадянина Росії, краще пенсійне забезпечення та інші меркан' тильні преференції, які надає гро' мадянство Росії. За кілька років російське громадянство у цих республіках отримали, за приб' лизними підрахунками, понад 50 % населення. Так штучно ство' рили передумови для заяви пре' зидента Росії Д. Медведєва про “обов’язок” Росії захищати “своїх громадян”. Чи не нагадує це Крим? Адже використовуючи присутність у Севастополі Чорноморського флоту, Росія постійно нарощує свою потугу “з перспективою” ні' коли звідси не йти. До цих дій на' лежить “осідання” після виходу на пенсію військових моряків — гро' мадян Росії в Криму. До слова, ці “пенсіонери” отримують вели' чезні пенсії (порівняно з україн' ськими) з нашого Державного пенсійного фонду. Багато українських громадян у Криму мають громадянство Ро' сії, що протизаконно, бо законо' давство України не передбачає подвійного громадянства. Орієн' товно лише в Севастополі їх по' над 25 тисяч. Безперечно, така кількість громадян Росії в Криму не сприяє тут стабілізації ситуа' ції. Велика кількість російських навчальних закладів спричиняє саботування відкриття україн' ських. Постійно створюють умови для утисків та витіснення з Криму всього українського; порушують
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
