Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
20-ліття Незалежності · “Детальний звіт про Форум читайте в наступному числі газети”. · с. 3сторінка оригіналу ↗

НАЦІОНАЛЬНА ІДЕЯ ЗАКЛАДЕНА В «КОБЗАРІ»

Слово Просвіти, №34 за 2011 рік

— У зв’язку із 20-річчям Незалежності України пригадується один дуже важливий епізод, що має прямий стосунок до славного ювілею. 1989 року до Верховної Ради України мали право висувати своїх кандидатів лише громадські організації та трудові колективи. На той час лише одна громадська організація офіційно могла висувати своїх кандидатів — це Товариство української мови ім. Тараса Шевченка. Отож більшість народних обранців, що увійшли до “Народної ради”, у ВР були саме від цього Товариства. Протоколи висунення для подачі їх до виборчих комісій з усієї України оформляли лише у Києві, у Секретаріаті Товариства. Мені доводилося самому друкувати ці документи на друкарській машинці майже цілодобово. Яке то було натхнення і щастя, що саме завдяки “Народній раді” (голова І. Юхновський) була прийнята Декларація, а потім і Акт про Незалежність України. Спочатку нам здавалося: якщо проголошено Незалежність України, то тепер однозначно житимемо у вільній справедливій державі. Нині ми переконалися: утверджувати Незалежність, зміцнювати нашу державу потрібно щодня. Кожен громадянин повинен зробити свій внесок у спільну справу — впровадження національної ідеї в життя. Одна з причин того, що не так сталося, як гадалося, в тому, що українські сили роз’єднані, кожен сам собі гетьман. Увесь цей період просвітяни в різних куточках держави намагались об’єднувати національно-демократичні сили, гуртувати людей навколо українського слова, навколо національної ідеї, яка закладена ще в “Кобзарі” Тараса Шевченка. Адже сучасні національно-патріотичні партії, громадські організації свою діяльність будують на основі ідей, проголошених Тарасом Шевченком — Генієм, Пророком, Просвітителем України. Одне з найважливіших завдань, яке ставив перед українцями Шевченко — об’єднатися: “Обніміться ж, брати мої. Молю вас, благаю!” — звертався до нації великий пророк. На всіх етапах, у резолюціях усіх наших з’їздів звучав заклик до об’єднання. Це одна з найважливіших наших тем відтоді, коли відродилася “Просвіта”. 1991 року Товариство української мови ім. Тараса Шевченка на ІІІ конференції реорганізовано у ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка. Це вирішили зробити, адже поняття “просвіта” передбачає значно ширший діапазон діяльності. Важливими етапами організаційної роботи були з’їзди, на кожному з яких підсумовували роботу за певний період, вносили корективи в статутну діяльність, обговорювали план дій на наступний період. Найактивніші обласні організації — Івано-Франківська, Львівська, Волинська, Тернопільська, Рівненська, оскільки там живі просвітянські традиції, які відроджуються й продовжуються нині. Не відстають і просвітяни сходу, півдня і центральної частини України, проводять велику просвітницьку роботу, хоч там ще не досягнуто такої масовості. Значним успіхом “Просвіти” і його голови народного депутата України Павла Мовчана було те, що з ініціативи ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка 8 вересня 1997 року було прийнято урядову програму “Комплексні заходи щодо всебічного розвитку і функціонування української мови” на 1997—2002 рр. У документі було передбачено щорічне фінансування відповідних органів виконавчої влади та організацій, залучених до її виконання. Звичайно, не все було виконано, але це був рух уперед. Один із головних напрямів просвітництва — повернення правди про історію України. Наприклад, 2007 року, коли відзначали 75-річчя Голодомору, влаштованого більшовицькою імперіалістичною владою на знищення українського народу, просвітяни провели багато різних заходів, видали книжки даної тематики. Бо над цією, раніше забороненою сторінкою історії, просвітяни працюють з 1992 року. Деякі заходи, започатковані “Просвітою”, підтримали державні структури й тепер їх проводять на загальнонаціональному рівні. Одним із таких є щорічне вшанування Героїв Крут, патріотичної молоді, яка стала на захист своєї Батьківщини у критичний час, коли через роз’єднаність керівників держави Україна лишилася незахищеною. Ці юнаки також зробили свій внесок у здобуття Незалежності України. День писемності почали святкувати на державному рівні також завдяки “Просвіті”. Відзначаючи це свято, поширюємо знання про нашу давню й багату україн- Протягом 20 років Незалежності в Україні були різні президенти, різні уряди. Та за будь-яких обставин просвітяни виконували й виконуватимуть надалі суспільно значиму громадську роботу, якою повинна займатися держава — утверджувати українську національну ідею, українську державність, насамперед через рідне слово, культуру, традиції, через повернення правдивої історії. Увесь цей гуманітарний блок лягає на плечі нашої громадської організації. Про це розповідає відповідальний секретар, заступник голови ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка Микола НЕСТЕРЧУК, який на цій посаді від початку новітнього становлення цієї організації.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин