Читацьке віче 20-ліття Незалежності · с. 4сторінка оригіналу ↗
ФОТОЛІТОПИС: 1991–2011
Слово Просвіти, №34 за 2011 рік
проти нього. Після цього ще одна нарада з порядком денним, який говорить сам за себе: “Про завдання влади і управління, керівників установ та підприємств по підвищенню організованості та забезпечення стабільної роботи підвідомчих організацій, дотримання правопорядку у зв’язку з введенням у країні 19. 08. 1991 р. надзвичайного стану” (виділення наше — Авт.) відбулась у облвиконкомі. Підконтрольним КПУ та владі газетам було дано вказівку публікувати звернення та інші документи ГКЧП. Деякі й надрукували 22 серпня, тобто тоді, коли головних заколотників уже заарештували. Однак розгорнути активну діяльність на підтримку ГКЧП обласні й районні керівники КПУ та місцевої влади просто не встигли через швидкий провал путчу. Якими ж були дії демократичних організацій? Уже 19 серпня активісти крайового Руху та інших організацій зібралися у приміщенні Ужгородської міської Ради та засудили ГКЧП. Тут було утворено штаб із організації спротиву, заплановано проведення акцій протесту.
ставлення простих закарпатців до ГКЧП, подія відбулася у смт В. Бичків на Рахівщині. Тут у ніч на 20 серпня невідомі облили мазутом пам’ятник Леніну, а на його “голову” “одягли” покришку від автомобіля, яку підпалили. 20 серпня пам’ятник відчищали та мили міліціонери разом із комунальниками, однак уже за кілька днів (після провалу путчу) його зняли за ухвалою селищного мітингу та рішенням селищної Ради. Уже на 21—22 та наступні дні серпня націонал-демократи запланували проведення масових виступів. Влада, керуючись вказівками ГКЧП, забороняла їх, організаторам погрожувала притягненням до судової відповідальності. У випадку проведення народних зібрань їх повинна була розганяти міліція. Єдиним органом влади у Закарпатті, який дав принципову оцінку діям ГКЧП, була Ужгородська міська Рада. Уже вранці 19 серпня 26 депутатів утворили ініціативну групу з метою скликання того ж дня термінової позачергової VІ сесії міської ради. Тож відповідно до регламенту робо-
с. 6 · сторінка оригіналу ↗
жавності України. В унісон нашій приспаній байдужості вороги глумляться над нами: нібито не вміємо і не хочемо правити своєю державою. Тож знову всі надії на вправного старшого брата-хана.
с. 7 · сторінка оригіналу ↗
як зможуть, то діти й онуки догледять той слід. Десь дуже далеко нуртують вокзали й міста, і пристрасті рвуться, й нові визрівають афери, — й приносять газети рядки про суди та центнери й про те, що епоха нова — не така вже проста.
А верби все вище до неба — ось-ось доростуть, шовковиця рясно вродила, горіх дав пагіння. Вже осінь — в дорозі. Вже треба — про ріллі й насіння, бо це — наше нині і завтра, бо це — наша суть.
Ми світ не змінили, не зрушили навіть його, ми тільки зв’язали нитки поколінь, щоб не рвались і, може, одне ще — без фальші ридали й сміялись, коли нас палив чи гукав предковічний вогонь.
І, може, почули, як ласки благає земля, як в ній виколихує зрада новітні Помпеї…
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
