Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Читацьке віче “Готуй нових борців, Холодний Яре!” · с. 14сторінка оригіналу ↗

…І дня шаленого тривоги

Слово Просвіти, №34 за 2012 рік

Тарас ГОРЛЕНКО, м. Полтава Побачило світ чергове число часопису “Рідний Край” — ідейного спадкоємця націо! нально!демократичного видання, яке з такою ж назвою виходило на початку ХХ століття. “Як і журнал!попередник, ми свідомо воліємо вести діалог із читачами — прихильними і до! кірливими, — зазначає у вступному слові від! повідальний редактор часопису Галина Білик. — І основне питання, яке щоразу виносимо на обговорення, … бачимо давно окреслене пол! тавським тижневиком: “Що потрібно для на! шого народу?..” Відповідь так само даємо сло! вами одного з предтеч українського журналіз! му, першого редактора “Рідного Краю” адво! ката Миколи Дмитрієва: “добра і волі”, верну! ти народові інтелігенцію і забезпечити “націо! нальне відродження людності нашого краю…” (з листа до Лесі Українки, 1905 р.)… Що ж пот! рібно українському народові? Позиція нашого редакційно!видавничого колективу тверда: єдності, гідності й самоповаги, зрілого розуму, високого професіоналізму, патріотизму... Живучи в розідраному суперечностями постіндустріальному світі і водночас у добу культурницького постмодернізму, ми нерідко шукаємо в останньому ідею для духовного очищення, якесь рятівне коло, як результат “просунутого” мислення. І чим же обертають! ся наші пошуки? Доволі часто в літературі, кі! номистецтві, в електронних та друкованих ЗМІ бачимо агонію моралі, філософії. Як пи! ше Галина Білик, Бог мовби й “не помер”, але став “грошем” у суцільній блазенаді. Що ж протиставляє духовній деградації суспільства альманах? Якщо коротко, докір со! вісті. Передусім можновладцям. Вчитаймося у пристрасну публіцистичну (а після здачі Вер! ховною зРадою на поталу ворогам України на! шої мови — надзвичайно актуальну, тривожну) статтю доктора філології, академіка Миколи Жулинського “Велич національного обов’яз! ку”. Автор цитує колишнього міністра внут! рішніх справ України (нині голова уряду Кримської автономії) Анатолія Могильова: “Я, звичайно, вважаю, що вона (українська мова — М. Ж.) недосконала. Я вважаю, що це не саме основне у роботі міліції — знання мови”. Отже, державний чиновник вищого рангу вважає, що знати державну мову не обов’язко! во… Та й чи тільки він один? А прем’єр Микола Азаров, котрий своїм незнанням державної мо! ви демонструє цілковиту зневагу до неї, що, од! нак, не викликало бодай якогось зауваження збоку президента Віктора Януковича! А половина депутатів Верховної Ради, а чиновний люд в об! ластях і районах!.. “Риба з голови гниє”, — ска! зав народ, і додати до цих слів нічого. Голосами волаючих у межигірській пущі виявилися про! тести опозиції проти закону Ківалова—Колесні! ченка; можновладці байдуже спостерігали за му! ками голодувальників, що протестували біля Ук! раїнського дому. Здався і спікер Володимир Лит! вин, підписав горе!закон, вкотре засвідчивши слабкість своєї натури. Цікаво, чи пробачать це йому виборці його округу на Житомирщині? — Була б моя воля, витурив би цих панів за кордон на виучку, там би їм швидко вставили потрібні клепки куди слід, — кинув спересер! дя знайомий полтавець. І додав: — Підписав! ши закон Ківалова—Колесніченка, Янукович поставив себе поза Конституцією — Основ! ним Законом і фактично заявив, що він — не президент України. Без перебільшення, кожна публікація в ча! сописі привертає увагу. “Готуй нових борців, Холодний Яре!” — роздуми Олексія Вертія над звичаями національно!визвольних змагань, як вони відбилися у споминах Юрія Горліса! Горського “Холодний Яр”. Про разюче потворну деформованість ни! нішнього суспільства і пов’язану з нею гротеск! ність письма та спливаючу кров’ю душу пись! менника Олеся Ульяненка, який дочасно віді! йшов за межу, повідав кандидат філологічних

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин