Арт-калейдоскоп · “Веселімося, розважаймося та не забуваймо про стан нашої культури, духовності, мови”. · с. 15сторінка оригіналу ↗
Текст пошкоджено під час розпізнавання — читайте сторінку оригіналу
Кап лич ка жи ва над за то ном…
Слово Просвіти, №34 за 2012 рік
Що до Стам бу ла і Ки є - ва, то ці дав ні міс та ма ють ба га то свя тинь, які зоб ра - жає ху дож ни ця, посво є му ін тер пре ту ю чи у ко льо ро - пи сі. Нап рик лад, в од но му екс по зи цій но му вуз лі дві ро бо ти — Со фія Ки їв ська і Со фія Кон стан ти но поль - ська. Ці кар ти ни вод но час по діб ні і різ ні, із різ ним тлом, плас ти кою, ди на мі - кою, роз вит ком, енер ге ти - кою і ком по зи цій ною бу - до вою. Впа да ють в очі яск - ра ві квад ра ти, ком по зи цій - не ви рі шен ня з мо гут ніс тю, по туж ніс тю у Со фії Кон - стан ти но поль ській і про - тяж ніс тю у дип ти ху з вер - ти кал лю, яка на че зу пи няє цей рух, у Со фії Ки їв ській. Зоб ра жа ю чи дав ні хра ми, ху дож ни ця по ка - зує міс ця ду хов но - го проз рін ня, на чут тє во му рів ні пе ре да ю чи усю ве - лич і кра су свя тих місць. Ок ре ма ува га — ко льо рис ти ка. У кож но му мо ти ві — гли бин не пе ре - жи ван ня ко льо - рис тич но го від - тін ку міс це вос ті, яку зма льо вує Ган - на Кри во лап. За яск ра вим, смі ли - вим ви рі шен ням і ви до вищ ніс тю хо - ва єть ся фі ло соф - ське уза галь нен ня. Не дар - ма Дмит ро Кор сунь заз на - чає: “Тво ри Ган ни Кри во - лап — ір ра ці о наль на уза - галь не на мо дель сві ту, який зна хо дить ся в ста ні змін, бо роть би й ди на міч - но го нес по кою. Це зав жди ви хід у ду хов ний прос тір, де іс нує пов на сво бо да вис - ло ву”.
Ми ко ла ЦИ ВІР КО
Ві до мий ук ра їн ський ма ляр Ана то лій Мар чук — гос тин ний гос по дар ма льов ни - чої са ди би-га ле реї у се лі Ко зи чан ка Ма ка - рів сько го ра йо ну на Ки їв щи ні та іні ці а тор про ве ден ня що річ них лі те ра тур номис - тець ких “Літ ніх зус трі чей в са ди бі Ана то - лія Мар чу ка”. То рік він по чав зво ди ти кап ли цю Свя то го Ми ко лая в рід но му се лі. Ни ні учас ни ки “Зус трі чей…” по ба чи ли її, зов ні го то ву, і з бо ку сіль ської ву ли ці, і з річ ки, що є тез кою се ла. Тро хи вер би за ва - жа ють. Нез нач на чис тка крон — і ряд ки Фе де рі ко Гар сіа Лор ки ви ри на ти муть із пам’яті у ба га тьох: “… Да у ро, Хе ніль… Кап лич ки / мер тві над за то ном…”. Хо ча храм, який бу дує ху дож ник, діс тав ши бла - гос ло вен ня бла го чин но го Ма ка рів сько гора йо ну от ця Пав ла (Най де но ва), не “мер - твий” і та ким не бу де… По го да то го ве чо ра не ба лу ва ла учас - ни ків лі те ра тур номис тець ко го дійс тва, що ма ло осьось роз по ча ти ся. До во ди ло ся роз кри ва ти па ра соль ку або хо ва ти ся в ко - ли бі бі ля са мої во ди. Такот, із ці єї ко ли би ми й по ба чи ли са мот ньо го ма ля ра, кот - рий, поп ри не го ду, пос та вив на ри баль - ській клад ці моль берт і нат хнен но щось ма лю вав. “А дощ не за ва жає?” — по ці ка - ви лись ми, пі дій шов ши до мо ло до го ки їв - сько го ху дож ни ка Анд рія Ку бая. “Фар би схоп лю ють ся над зви чай но швид ко. От же, во ло га май же не впли ває на ро бо ту. А як - що й впли ває, то по зи тив но. Дощ бу де й на кар ти ні… На від мі ну від сво їх бать ківху - дож ни ків, на ко зи чан ський пле нер я пот - ра пив упер ше. Тож як я мо жу не ско рис та - ти ся та кою на го дою?” — заз на чив Анд рій. Ось та кий “екс трим”… Цьо го річ ні “Зус трі чі…” по ра ду ва ли різ но ма ніт ніс тю пред став ле них жан рів. Ще до їх ньо го офі - цій но го по чат ку всі ма ли змо гу ог ля ну ти га ле рею кар тин і скуль птур учас ни ків пле - не рів, ор га ні зо ва них Ана то лі єм Мар чу - ком, і тво ри са мо го гос по да ря. А на ву ли ці, пе ред вхо дом до са ди би, роз міс ти ли ся літ - ні жін ки, що ви го тов ля ли ді ду хи й ін ші со - лом’яні ди ва, чим вра зи ли при сут ніх. Кон - церт, прис вя че ний цьо го ра зу 80-річ чю ут - во рен ня Ки їв ської об лас ті, від кри ли твор - чі ко лек ти ви Ма ка рів щи ни, а про дов жи ли гос ті зі ста жем — ві до мий по ет Олек сандр Ка ву нен ко, який ди ле му “Па риж— Ко зи - чан ка” розв’язує на ко ристь ос тан ньої, на - род на улюб ле ни ця спі вач ка Світ ла на Мир во да, “Стрі лець кий ро манс” у ви ко - нан ні якої ще раз до вів, що ук ра їн ський дух зни щи ти не мож ли во… Встиг на тра ди - цій ні ко заць кий ку ліш та юш ку й Ми хай ло Поп лав ський, ви ко на вець пі сень, як він сам заз на чив, а не про фе сій ний спі вак. При ї хав він до Ко зи чан ки не один, а в суп - ро во ді му зич ново каль но го “де сан ту”. До - сить ефек тно, да руй те за тав то ло гію, у ви - ко нан ні “ви ко нав ців” про лу на ла “Чер во - на ру та” Во ло ди ми ра Іва сю ка та ін ші хі ти з ре пер ту а ру спі ва ю чо го рек то ра. Ми хай ло Ми хай ло вич не об ді лив ува гою й гос по да - ря са ди би, яко го при ві та ли, по дя ку вав ши за гос тин ність, й ін ші учас ни ки дійс тва. Люд ми ла Ку бай, нап рик лад, по да ру ва ла йо му ав тор ську ви ши ван ку “бі лим по бі - ло му”, а її чо ло вік Ва силь — влас но руч ви - го тов ле ну сріб ну ме даль. До ре чі, їх ній син Анд рій за вер шив-та ки свій пей заж під до - щем і теж вру чив йо го Ана то лі є ві Мар чу ку. Бу ло ве се ло і ці ка во. За ві тав на цьо го - річ ні “Зус трі чі…” й ху дож ник Ми ко ла Паш ків ський із се ла Но вос тав на Рів нен - щи ні. Він прос то не міг не про чи та ти зі сце ни хрес то ма тій ний, але та кий ак ту аль - ний ни ні Шев чен ків вірш “Ме ні од на ко - во…”. Що ж, ве се лі мо ся, роз ва жай мо ся та не за бу вай мо про стан на шої куль ту ри, ду хов - нос ті, мо ви. Ад же са ме та кі ак ції — га рант нез ни щен нос ті і доб рої пер спек ти ви Ук ра - ї ни, її об да ро ва но го Бо гом на ро ду. Жи ва “кап лич ка над за то ном”. Жи ва.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
