16 Постаті “Працювати, жити для народу треба, мушу!” · с. 16сторінка оригіналу ↗
«Редактор з@над синього Прута»
Слово Просвіти, №34 за 2012 рік
Марія ВИШНЕВСЬКА, м. Чернівці О
Відповідальний секретар
Ірина ШЕВЧУК
Відділ просвітянської роботи
Надія КИР’ЯН 270"55"57
Відділ культури
Микола ЦИМБАЛЮК 279"49"47
Відділ коректури
Тетяна ЩЕРБАК Ірина СТЕЛЬМАХ 278"63"69
Комп’ютерна верстка
Ірина ШЕВЧУК, Олег БЕССЬКИЙ 278"63"69
Кореспондент
Уляна ВОЛІКОВСЬКА
Пам’ятник Осипу Маковею в Чернівцях
Черговий редактор
Петро АНТОНЕНКО
Бухгалтерія
279"41"46
Адреса редакції:
вул. Хрещатик, 10%Б, м. Київ, 01001
E%mail: slovo_prosvity@ukr.net http://slovoprosvity.org http://prosvitanews.org.ua
Видрукувано з готових фотоформ у ТОВ “Поліграфцентр” у середу.
Наклад у серпні — 18 800
Листування з читачами — тільки на сторінках газети.
Відповідальність за достовірність інформації несуть автори. Редакція залишає за собою право редагування та скорочення текстів. Редакція не завжди поділяє погляди своїх авторів. При використанні наших публікацій посилання на “Слово Просвіти” обов’язкове. І н д е к с г а з е т и “Слово Просвіти” — 30617
1 2 0 3 4
сип Маковей народився в Яворові, поблизу Львова. Батько Маковея займався рільництвом і кушнірством, але побачивши потяг сина до нав! чання та усвідомлюючи вагу осві! ти, віддав його після початкової школи до Львівської української гімназії. Восени 1889 р. Осип Ма! ковей був мобілізований до ці! сарського війська, а відтак нав! чався на філософському факуль! теті Львівського університету й паралельно працював переклада! чем у Львівському магістраті. Після закінчення університету він тривалий час займався жур! налістською роботою. Спочатку був співробітником Львівського журналу “Зоря”, а потім його ре! дактором. Вперше до Чернівців Осип Маковей приїхав 1895 року (він — уже відомий на той час поет, прозаїк, публіцист), щоб очолити українську буржуазно!народов! ську газету “Буковина”, яку за! снував ще Юрій Федькович. Взявши за взірець свого учи! теля І. Франка, Маковей!редак! тор турбувався про молодих письменників. Його перу нале! жать перші рецензії на твори О. Кобилянської, її перший літе! ратурний портрет. За його спри! яння через буковинську пресу увійшов в українську літературу видатний майстер Марко Черем! шина. Саме 1896 року надрукова! но перше оповідання Івана Сема! нюка “Керманич”, під псевдоні! мом Марко Черемшина, який відтоді так і лишився його літера! турним ім’ям. Саме “редактор з!над синього Прута” підштовхнув учителя Іва! на Бажанського до літературної праці. Завдяки Маковею дебюту! вав Іван Синюк, автор чудових ліричних творів збірки “Образки з життя і природи”, якими захоп! лювався чеський дослідник Ф. Ржегорж. Із легкої руки О. Мако!
23 серпня минає 145 років від дня народження Осипа МАКОВЕЯ, українського письменника, критика, журналіста, педагога телі становили “майже цілу нашу інтелігенцію”, що “по своїм си! лам піддержує українську справу так, як то й належиться”. Осип Маковей як редактор, публіцист опублікував на сторін! ках галицької та буковинської преси низку статей і художніх творів, присвячених вихованню учнівської молоді, розвитку на! родних шкіл, завданням, що ста! вилися перед тогочасним шкіль! ництвом. Діяльність і творчість О. Ма! ковея була пронизана ідеєю при! щепити національну свідомість українській інтелігенції. Сформо! ваний під знаком гуманітарних цінностей, Осип Маковей своєю творчістю обстоював національну незалежність та ідентичність ук! раїнців як повноцінної самодос! татньої європейської нації. За свої народолюбні погляди письмен! ник перебував під постійним наг! лядом австро!угорської, а відтак польсько!шляхетської поліції. Ще в юнацькі роки він запи! сав у своєму щоденнику: “Пра! цювати, жити для народу треба, мушу!” Цьому високому завдан! ню Осип Маковей був вірний протягом усього свого життя: і як письменник, і як культурно!гро! мадський діяч, і як педагог. Він залишив помітний слід в україн! ському літературному процесі, в суспільно!культурному житті Бу! ковини кінця XIX і першої чверті XX століття. Його ім’я було відо! ме також російським, австрій! ським і німецьким літераторам, а все найкраще з його спадщини увійшло до золотого фонду укра! їнської класичної літератури.
Осип Маковей як громад! ський діяч своєю публіцистикою, громадською діяльністю спонукав учителів до участі в політичному житті Буковини, зокрема, до учас! ті в радикальній партії на Букови! ні. Він вважав, що “учителі!ради! кали”, які входили до складу пар! тії, повинні “перш усего пересту! діювати докладно цілу історію ук! раїнської політики в нашім краю”, “розділити, в чім лежить вина нашого політичного застою — чи в лихій тактиці, чи в злій во! лі наших політичних проводирів”. Адже тогочасні буковинські вчи!
редактора новоствореного львів! ського часопису “Літературно! науковий вісник”, де він співпра! цював із І. Франком, М. Павли! ком, В. Гнатюком, М. Грушев! ським. Вже 1899 року Осип Маковей вдруге повернувся на Буковину, де протягом 1899—1910 рр. пра! цював учителем української мови та літератури в Чернівецькій учи! тельській семінарії з німецькою мовою навчання. Паралельно він викладав у Чернівецькому уні! верситеті. За архівними даними, протягом 1907—1910 рр. був лек! тором української мови на філо! софському факультеті, де 1901 року захистив дисертацію про творчість П. Куліша й отримав учений ступінь д!ра філософії. Робота в семінарії надихнула Осипа Степановича до написан! ня праці “Три галицькі грамати! ки” з історії української філології першої половини ХІХ ст. І вже в лютому 1903 року Наукове това! риство ім. Шевченка високо оці! нило діяльність Маковея, обрав! ши його своїм “дійсним членом філологічної секції”. Не стояв Осип Маковей і ос! торонь політичного життя Буко! вини, а був його активним учас! ником. Тут варто згадати його ак! тивність у роботі в українських педагогічних товариствах, зокре! ма в Українському педагогічному товаристві та “Руській школі” (з 1908 р. “Українська школа”). Ці товариства займалися питаннями розвитку шкільництва, реформу! ванням навчальних закладів, на! давали моральну й матеріальну підтримку вчителям.
вея розпочалася публікація тво! рів адвоката Андрія Чайковсько! го. Твори Тимофія Бордуляка та! кож вийшли у світ завдяки Осипу Маковею, який спонукав моло! дого священика писати, незважа! ючи на його злиденне життя, яке зазвичай губило талановитих письменників. Саме газета “Буковина” стала “літературною орбітою” для Ва! силя Стефаника і дала підстави Лесі Українці зарахувати його до “буковинського тройзілля”. Осипа Маковея не безпід! ставно називали “ювеліром” творчості багатьох літературних імен, без яких сьогодні складно уявити українську літературу. “Він ніколи не відпихав від себе тих, що тільки починали писати, але навпаки він старався притяг! нути їх до себе й тішився, коли міг і комусь з талантів подати свою конечну руку… Таким своїм культурним та людяним поступу! ванням він заохочував українців до думання й творення”. Так ха! рактеризував його працю на своїх шпальтах журнал “Самостійна думка”. Наприкінці 1897 р., з ініціа! тиви І. Франка й М. Павлика, О. Маковея запросили на посаду
24 серпня з нагоди 21%ї річниці Незалежності біля па% м’ятника Тарасові Шевченку об 11 годині Всеукраїнське товариство “Просвіта” ім. Тараса Шевченка проводить уро% чисту акцію: покладання квітів до пам’ятника та мітинг, в якому візьмуть участь львів’яни, представники мовних майданів Києва та Харкова. Тема: “Про нові форми та методи спротиву русифікації України”. О 12 годині просвітяни увіллються до святкової ходи — параду вишиванок — за маршрутом від Європейської площі до Співочого поля, де відбудеться святковий концерт.
Павло МОВЧАН 4 820095 780016
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
