Від першої особи · “Вступ України в європейську сім’ю — це пріоритетне питання для українців”. · с. 2сторінка оригіналу ↗
«День пам’яті жертв тоталітарних режимів»
Слово Просвіти, №34 за 2013 рік
20—22 серпня цього року у приміщенні Національного університету “Львівська політехніка” понад 400 українців із 35 країн світу спілкувалися в рамках Х Світового конгресу українців (СКУ) під проводом Президента СКУ Євгена Чолія, якого обрали на цю посаду 2008 року на п’ятирічний термін, а 22 серпня 2013 р. присутні довірили йому Президентство СКУ вдруге. Про те, як світове українство популяризує свою Батьківщину, дбає про захист національних і людських прав українців за межами України, а головне — сприяє оєвропеєнню України, — розмовляємо з Президентом СКУ Євгеном Чолієм, який водночас є членом Палати адвокатів Квебеку (від 1982 р.) і старшим партнером однієї з найбільших адвокатських фірм Квебеку — Лавері, а отже, як професійний юрист виступає і перед Верховним Судом Канади, і перед судами Квебеку різних рівнів. Розпочав Євген Чолій свою діяльність в організаціях української діаспори зі Спілки української молоді (СУМ), а продовжив як член ради директорів Світового Конгресу Українців (ще у 80-ті роки вже минулого століття).
23 серпня 2013 року українська громадськість вшановувала пам’ять жертв тоталітарних режимів. Вшанували пам’ять жертв тоталітарних режимів і в Народному русі України за участю громадськості, шістдесятників, представників іноземних дипломатичних установ в Україні, таких, як посольства Латвії, Грузії, Росії.
Ведучий заходу — заступник голови Народного руху України Віктор Лабазов звернув увагу присутніх на резолюцію Європарламенту від 2 квітня 2009 року про Європейську свідомість і тоталітаризм, яка спонукає українців спільно з демократичною Європою вшановувати пам’ять жертв тоталітарних та авторитарних режимів і нагадує українцям про потребу правдиво писати історію. На заході була надана довідка про злочини тоталітаризму та його ідеологічне підґрунтя. Наголошено на тому, що виконавці комуністичних злочинів керувались у своїх діях ідеологією марксизму, яка є основою злочинів тоталітарних режимів у ХХ столітті. Наведено жахливі цифри людських втрат, які стали жертвами комунізму й націонал-соціалізму, — це 115 млн осіб у всьому світі. З них Україна втратила близько 18 млн. Учасники заходу запалили свічки й ушанували пам’ять жертв тоталітарних режимів хвилиною мовчання. По завершенні вшанування колишні радянські дисиденти — шістдесятники — згадували часи політичних репресій, які вони пережили. Серед дисидентів були: Раїса Руденко, Олесь Сергієнко, Василь Овсієнко. Після цього до слова запросили Надзвичайного і повноважного Посла Латвії в Україні Аргіту Даудзе, яка подякувала за запрошення і поінформувала присутніх, що три керівники балтійських держав Латвії, Литви й Естонії зустрілись для вшанування пам’яті жертв тоталітарних режимів і підготували спільну декларацію, у якій зазначено, що репресії та політичний терор, масові розстріли й інші жахіття почалися у цих країнах після підписання пакту Молотова—Ріббентропа. Після окупації балтійських країн майже кожну родину репресували чи знищили. Посол зазначила, що балтійські країни перемогли тоталітаризм тому, що народи Балтії були єдиними у своїх прагненнях волі й демократії. Учасники Круглого столу (тема: “Від тоталітаризму до демократії через переусвідомлення”) обговорили наслідки панування тоталітарних режимів в Україні та шляхів подолання проблем, пов’язаних із тоталітаризмом. Учасники Круглого столу закликали європейські країни не послаблювати уваги до теми тоталітаризму. Комуністичні злочини, комуністична ідеологія, яка спричинила багатомільйонні жертви у світі, а також натхненники злочинів та їхні виконавці, творці злочинної комуністичної системи мають бути засуджені міжнародним судом. Лише такий крок зупинить відродження комуністичного тоталітаризму й подальші втрати людства.
Прес=служба НРУ
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
