Про те, що люблю · “Мальви символізують Україну”. 16 · с. 16сторінка оригіналу ↗
У чарівливому полоні мальв
Слово Просвіти, №34 за 2017 рік
Валентина СЕМЕНЯК Фото автора
У кожного з нас свої асоціації з мальвами. Мені мальви навіюють спогади про дитинство. Я їх бачила вкінці літа щодня. Вони росли навпроти нашої хати, з протилежного боку дороги, під сусідчиним тином і були неземної краси. Їхнє різнобарв’я тримало мене в чарівливому полоні. Я довго могла за ними спостерігати, не відводячи очей. І це при тому, що зовнішнє життя нікуди не зникало. Я чула підбадьорливе ґелґотання гусей обабіч — на подвір’ї іншої сусідки Горпинки. До мене доносилося глухе передзвіння відра, яке тягнула з криниці баба Ялосовета, і воно при тім раз у раз вдарялось об камінне нутро колодязя, вихлюпуючи із себе холоднющий рідкий кришталь води. А в самій розбрунькованій квітці, на самому її денці борсалась у жовтому пилку смугаста бджілка. Рожеві, жовті, червоні, бузкові, кремові, білі мальви. Тітка Марфа, у якої вони росли під тином, їхнього цвітіння вже не бачила, бо спочатку осліпла на одне око, а потім на друге. А сталось це після того, як вона нещадно побила коня, який загруз у багнюці. Кінь відповів їй тим же — вдарив її копитом в обличчя.
За тими мальвами ніхто не доглядав. З року в рік вони самі насіювались, проростали, дозрівали і відцвітали. Восени і взимку вітер розносив насіння квітів довкруж і скоро увесь наш куток був всіяний Марфиними мальвами.
Відтоді, побачивши десь мальви, неодмінно згадую про сусідчині. І, опинившись якось у Баварії, дуже здивувалась тамтешнім мальвам: аж он куди заніс їх вітер із мого дитинства! Коли у мене з’явився свій дім з квітником, згадала ці квіти. І хоч як я їх сіяла — вони вперто не хотіли “проізростати” (за Довженком). І тоді навесні поїхала далеко за місто, де біля львівської траси росте багато диких мальв. Накопала зелених кущиків і посадила в себе попід паркан. Тішилась, спостерігала як ростуть. Напевно, дуже вже їх хотіла мати… Бо якось чоловік стриг траву і всі ті кущики позрізав, подумав, що то лопухи.
Минув час. Біля мого дому росте багато Марфиних мальв. Саме так мені хочеться їх називати. Бо щиро вірю в ту дитячу історію із вигаданим вітром і насінинами. Щороку їх довкола насіюється дуже багато. Кожна з них має свій особливий і неповторний настрій. Кожна для мене дуже дорога (у значенні — рідна). Після чергової поїздки до Індії спробувавала розшифрувати слово “мальви”. Схоже, що моя дитяча історія має реальне підґрунтя. Адже “мала” на санскриті означає “поле”, а “ва” — “поширення”. Які вільнолюбиві і незалежні квіти! Недарма символізують Україну. А любити свою країну дуже просто, хоча б тому, що у серпні вона сяє і квітує мальвами.
Будьмо разом! ПЕ РЕ Д П ЛАТА—2 0 1 7 Вартість передплати
ТИЖНЕВИК ВСЕУКРАЇНСЬКОГО
(з доставкою і поштовими витратами):
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
