Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Неординарна особистість — завжди елітарна, · як і справжнє мистецтво...” Палітра · с. 14сторінка оригіналу ↗

Вирують пристрасті кольору… (Вікторія Кузьма і її живопис на склі: метафорично — інтуїтивний, традиціоналістичний, сакральний…)

Слово Просвіти, №34 за 2019 рік

дамба, там діти стрибали в річку, плавали. Рвали яблука, гасали на велосипедах… Моя мама — вчителька англійської мови, тато — будівельник. Завдяки батькам була забезпечена усім необхідним, та головне — оточена любов’ю. Перша мрія про фах, — хотіла стати співачкою, згодом зрозуміла, то не мій вибір. Правда, залишилася притягальна сила творчих професій. З’явилося таке бажання — хочу бути художницею! Ще юнкою любила вдягатися на свій смак, не так як інші…” Не в такому вже і віддаленому минулому ікони (образи) на склі не сприймалися інтелігенцією Західної України. Та смаки, як і часи, змінюються, пізніше з’явилося розуміння цього мистецького явища. На Покутті й Гуцульщині релігійні сюжети, написані на склі, називали “образами”. Техніка письма на склі була творчо позичена у сусідніх Румунії і Словаччині. Там такий вид малярства був популярний вже у 18—19 століттях. На наших теренах укорінився пізніше, в середині 19 століття. Монолог мисткині “Я навчалася на підготовчих курсах перед вступом в Ужгородське училище декоративного та прикладного мистецтва (нині мистецький коледж імені А. Ерделі) на відділення художнього оформлення. Батьки запитали у живописця і педагога Антона Ковача: “Чи варто доньці цим займатися?”, він відповів ствердно: “Вона повинна вчитися”. Цей наставник мав індивідуальний підхід до кожного із студентів, а ми намагалися не підвести його. В училищі панували чудові взаємини між викладачами і нами, існувала велика студентська родина, педагоги цікавилися нашим життям і проблемами… Організовували літературні вечори, присвячені творчості М. Хвильового, В. Гренджі-Донського. Нас навчали ораторському мистецтву (риториці), вмінню спілкуватися з авдиторією, потім мені це дуже згодилося. Хочу знайти свою нішу в малярстві, та не бажаю “перебігати” з однієї техніки письма в іншу. Бачу свої майбутні роботи. Переживання у малярстві… Яке воно без нього, сухий плакатний взірець хіба що. Мудра людина, унікальний поет Валерій Ілля наголошував: “Насиченість переживань посилюється від присутности і взаємодії кількох знаків, а надто від самого способу поєднання їх, чим твориться множинність змісту, ОСОБЛИВО В МЕТАФОРІ…” Живопис на склі Вікторії Кузьми містить у собі й метафо­ричність, й інтуїтивізм. МЕТАФОРА — ПЕ­ РЕНЕСЕННЯ. В широкому розумінні усіляка алегорія в мистецтві — вираження абстрактного поняття через конкретний образ. ІНТУ­ ЇЦІЯ — ПИЛЬНО, УВАЖНО ДИ­ ВИТИСЬ… Монолог художниці “Я художник, що працює без натури. Як було сказано, вона в моїй уяві. Дуже люблю пленери, бо там повністю віддаюся малюванню. Окремі мої роботи стають ілюстраціями до книжок. До прикладу, на обкладинці художньо-історичного роману “Чорний місяць” Миколи Хомича красується картина “Без слів”, одна з книжок Дмитра Кешелі теж ілюстрована мною. Митець може і повинен змінюватися, має вміти “говорити” різними мовами… Окрім малярства пізнаю історію, люблю читати літературу, заглиблююся в філософію і психологію”. Мілан Кундера був певен, що “Було б безглуздо написати ще одну “Людську комедію”. Тому що історія (історія людства) може завдяки несмаку повторюватися, а от історія мистецтва повторень не терпить. Треба торувати свій шлях, хоч це і вимагає великих зусиль та років самовідданої праці, в цих засадах не сумнівається пані Вікторія… ————————— *Покровець — ткана, різнокольорова килимова доріжка

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин