Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Ніколи не стане ВСІМ той, · хто боїться бути НІКИМ”. Авторська сторінка · с. 4сторінка оригіналу ↗

Діти соняшника і кукурудзи

Слово Просвіти, №34 за 2019 рік

Галина ПАГУТЯК Якщо комусь здається, що я зараз не сплю через прихід так званих “нових облич” до влади і нарікаю на глупоту українців, то це не так. Президенти сьогодні є, завтра нема, глупота — явище глобальне, а основною світоглядною платформою для мене було й залишається: виживуть мудрі й добрі. Решта отримає те, що заслужила — дегенерацію і смерть. З кожним днем моя думка укріплюється, бо я сяк-так вмію відстежувати причинно-наслідкові зв’язки і власне самі зв’язки між явищами та предметами. Але вам це нецікаво, ви підтримуєте перепостами одне й те саме — воду в ступі, творці якої намагаються бодай на день продовжити життя власній значущості. Тобто, щоб їх не забули. Але ніколи не стане ВСІМ той, хто боїться бути НІКИМ. Достукатися до небес — значно важливіше, ніж достукатися до скам’янілих сердець чи броньованих черепів. Дайте смерті спокійно померти. Ці люди не менш втомлені, ніж ви. Сцена з сучасної антиутопії. В австралійській пустелі зупиняється авто, з нього вискакує пристойний чоловік, обливає себе бензином. Волоцюга питає його — навіщо? Той каже: “А ти вбив би немовля, аби врятувати людство від раку?” Волоцюга відповідає: “Ні”. “Я — теж”. І бідолаха спалює себе. Не надто мудрий вчинок, звісно, але суть притчі я збагнула, коли поїхала на свою малу батьківщину. У кожного з нас є така. Село оточили поля кукурудзи і соняшника. Власники паїв отримають за це мішок зерна, або дулю. Поля обробляють хімією, від якої вмирають бджоли і хворіють діти. Наступного року там посіють соняшник, потім знову кукурудзу. Потім виснажену землю покинуть і знайдуть ще ділянки, які будуть обробляти хімією. Чи можна це зупинити на місці? Можна. Не віддавати своїх паїв в оренду, скинутись на експертизу, перегородити шлях цистернам з хімією. Але людська глупота на це не здатна. Відсутність солідарності і егоїзм. Тато чи мама поїдуть на заробітки і привезуть гроші дитині на ліки, а потім куплять тій дитині диплом і справлять весілля на триста гостей. Але чи дочекаються вони онуків від хворих дітей, яких люблять немудрою любов’ю — невідомо, як і з яким набором генетичних відхилень вони будуть. Треба володіти елементарними науковими знаннями, а не вірити солодким обіцянкам. Так само можна було зупинити зелених чоловічків і реванш політичного нафталіну. З природою не поторгуєшся. Вона поверне рівно стільки, скільки ти їй даси. Потім будуть війни, голод і хвороби, від яких не врятують ні гроші, ні бункери. А світова змова й інформаційне зомбування — то дитячі страшилки. Закони Всесвіту — справедливій безкомпромісні, лише вони визначають долю нашої планети, і через пару років всі це відчують на власній шкурі, хоча не повірять знову. Будуть вбивати один одного за ковток води і шмат хліба. Є така хасидська оповідка: як дві філософські школи сперечалися між собою. Одні казали, що людина — помилка Бога, Йому не варто було її створювати. Інші не погоджувались, вважаючи, що людина — вінець Творіння. Врешті вони дійшли до компромісу: людина, звісно, помилка Бога, але, якщо буде шануватися і не заважати, то зможе розвинути в собі кращі людські якості. Може, з неї й вийде щось путнє.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин