Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Позиція “Судний день не за горами…” 3 · с. 3сторінка оригіналу ↗

Великого – до Володимира малого

Слово Просвіти, №34 за 2020 рік

Епоха Леонідів додала у цю смурну, сіру репресивну епоху володимиродіади трішки іронії, трішки гумору, але до попередньої сірості і сирості додалися зневіра й відчуття безвиході. Українська історія і її натхненниця Кліо сміялися в епоху Леонідів лише тричі. Коли перший Леонід Ілліч цілував усіх правителів зарубіжжя в губи і виплямкував “сіфілістічєская революція”. Коли другий (Макарович) скакав під краплями дощу і жодна не намочила його. Втретє, коли Данілич (“папа”) був у глибокому запої, налигавшись ще в літаку, — летів на важливу зустріч з лідерами європейських держав. До готелю його колодою транспортували і він завалився спати. Група помічників ніяк не могла добудитися гаранта після “бодуна” і вибачалася перед європейцями, які чекали його появи, що в нього червоний фейс не від передозування, а піднявся тиск. Коли він прийшов до влади, деякі патріоти плакали-журилися, малороси й п’ята колона святкували перемогу: це їхній вибір, це вони прорекли заяложену фразу: “Іди і правуй нами”. Прийшов, пропив частину України, породив олігархів; більшу частину національного багатства відчахнув собі і своєму зятеві. Українську долю і досі верне від перегару і випарів з тих розкішних ресторанів, І ця епоха спочила у Бозі. І ось вона нова – “слуг”! Одіозна, карколомна і, дай Боже, неповторна. Коло замкнулося. Помсту тому, що розпочав величну нашу історію вчинено. Злото-срібло сердець чолових (князів-гетьманів) поміняно на порохняву, побиту шашелями деревину. Після всіх Володимирів – того, що закликав в Україну “московські воші”, “вождя всіх народів”, вірнопідданого васала і того, що пас “овець православних” на Іудиних полях, і царя “всія Русі”, прий­ Поява будь-якої постаті серед чолових — невипадкова випадковість. Вони “стовпи” держави. Пригадую як напередодні нашої незалежності ми зачитувалися катренами Нострадамуса. У його пророцтвах була інформація і про СРСР, яку названо жорстоким режимом. Ця держава існуватиме один космічний день (70) літ. Нострадамус повідав, що цей режим триматиметься на трьох “стовпах”, які помиратимуть з інтервалом 2-3 роки. Зі смертю останнього імперія розпадеться, зникне. Наші “нострадамуси” назвали Молотова, Маленкова і Кагановича. Саме ці партійні функціонери й помирали з таким інтервалом. 25 липня 1991-го помер третій, останній, “стовп” червоної імперії, кат нашого народу Каганович. Пригадую свою іронію щодо того, що його смерть щось змінить і похитне цю імперію. Він “забрав” її з собою рівно через 24 дні: 19-го серпня 1991-го. Нострадамус не помилився. Тож що може означати цей ребус “Зе”? І чому ще й досі його рейтинг не впав до нуля? Яка сила тримає його? Хто чи що обкурює мізки мільйонів? Правда усе вище піднімає завісу на тій сцені, де блазень грає свою останню роль. Але сірий загал усе ще вірить в чистого, чесного Голобородька. Щоправда, Кліо пише спогади про Майдан Гідності і працює над розділом “Майдан гніву”, “Некрополь вождів” та “Чому “слуги” повідкривали в тюрмах платні камери?” Чи вистачить усім? Знає вража сила, що їй світить за цей злочинний турборежим-знущання над Україною і завбачливо готується. Щоб і “параші” були пристойні, і телевізори останнього покоління, і заґратовані євровікна сяяли білизною. Декларації дозволять їм купити комфорт пеніціарного штибу. Судячи з того, як вони осквернили державну інституцію – Парламент – їх отак жужмом, у турборежимі, крутіші й нещадніші наступники будуть цілком законно туди й спроваджувати. За те, що зрадили Україну, зневажили її закони, що служили олігархам, за прийняті шкідливі для країни закони. За аморальну поведінку. За “жертовне служіння” в конвертах. Та й взагалі за те, що тавро “слуги” прилипло до них і вони ніколи не змиють його зі своїх душ. Етимолог-психолог, якби такий був, то сказав би, що їхня поведінка цілком відповідає назвиську “слуга”. Бо олігархам, які купили їх, вони служать. Мамоні служать. Молодикам-гуманоїдам із Банкової служать незаперечно: що повелять – те й виконують, за що накажуть голосувати, за те й голосують, не читаючи. Державу розхитують і розкрадають. Маленькому вождю із великими амбіціями і величезною безпорадністю й невіглаством готові служити, носити на грудях емблему “Зе”, до якої невблаганний час і гнів українців доточить літеру “к”. “Зе” неодмінно реіркарнується у “Зек”. Судячи з того, що вони витворяють з перших миттєвостей весни – це не за горами. Поки що суспільна енергія накопичує гнів і силу. Цей маскарад “нових облич” із клоуном на чолі все більше перетворює цю арену цирку на Колізей. Ошуканий голобородьківець все чіткіше бачить, що блазень і є блазень – і він таки ж коло ноги “короля” і виконує всі його повеління й забаганки. Судний день не за горами…

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин