Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Культура · с. 13сторінка оригіналу ↗

ЛЕМКІВСЬКА ВАТРА — СВЯТО ДЛЯ ВСІХ

Слово Просвіти, №35 за 2005 рік

МАЙСТЕР-КЛАС Літо добігло кінця, але завжди приємно озирнутися на його яскраві неординарні миттєвості. Однією з таких подій для киян і гостей столиці були концерти ХVІІІ Міжнародного фестивалю “Київські літні музичні вечори”, які відбувалися на відкритій естраді поблизу Маріїнського палацу. Ті, для кого відпочинок не протиставляється культурі й не обмежується пляжними розвагами та пивом, могли знайти цим нехитрим радощам гідну альтернативу саме тут. Цей фестиваль відбувається у місці не просто мальовничому, а ще й овіяному культурними традиціями. Центральний парк культури і відпочинку, заснований у XVIII столітті, затишний і милий серцю багатьох киян своїм дорогоцінним, без помилково старокиївським духом. На цій естраді Центрального парку з просвітницькими концертами для всіх бажаючих виступали такі видатні музиканти, як Олександр Гла зунов, Сергій Прокоф’єв, Володимир Горовиць, Натан Мільштейн, диригували — Рейнгольд Гліер, Фелікс Блуменфельд, а в 50 х роках із величезною серією світової музичної спадщини виступав славетний Натан Рахлін. Організатори фестивалю “Київські літні музичні вечори”, започаткованого 1998 року, — Головне управління культури, мистецтв та охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації, Міжнародний благодійний фонд конкурсу Володимира Горовиця, Київське державне вище музичне училище ім. Р. Гліера — зберігають і збагачують цю традицію. Протягом семи фестивалів відбулося 152 концерти, у яких брали участь сотні солістів і колективів з України, Росії, Казахстану, Великої Британії, Нової Зеландії, Польщі, США, Японії, Франції, Греції, Туреччини, Італії, Кореї, Китаю, Латвії, Нідерландів, Хорватії, Югославії. ФЕСТИВАЛЬ Лемківщина — географічно етнографічна назва західнокарпатського краю, що розташований між ріками Боржавою і Сяном на сході та Попрадом і Дунайцем на заході. Цей гірський край від незапам’ятних часів населяли працелюбні, талановиті лемки — найбільш західна гілка українського народу. Друга світова війна принесла на цю землю велику історичну трагедію. Унаслідок укладення радянсько польських угод 1945 р. територія північної Лемківщини була остаточно передана Польщі. На підставі цих угод у 1945—1946 рр. проходив взаємний обмін населенням у прикордонних районах. Переселення лемків з їхніх етнічних земель мало за підписаними угодами проводитися на добровільних засадах, однак у більшості випадків воно відбувалося під адміністративним тиском примусово й із застосуванням сили, що незабаром набуло характеру етноциду. Якщо в 1939 р. на території Лемківщини проживало понад 160 тис. лемків, то внаслідок злочинних переселенських акцій цей край залишився без корінних мешканців. Розселяли, розпорошували лемків по всій Україні і на північно західних землях Польщі. Лемківщина дала світові відомих письменників: Станіслава Оріховського, Олександра Духновича, Олександра Павловича, Дмитра Бедзика, Богдана Ігоря Антонича, Василя Хомика, Миколу Горбаля, Володимира Барна та ін. Ця земля виплекала також численних митців різних жанрів: живопису (Никифор Криницький, Дезидерій Милий), скульптури (Іван Кавка, Василь 22—24 липня затишна таборова місцина поблизу містечка Ждиня, що на території Польщі, уже вп’ятнадцяте приймала символічним вогнем єдності учасників фестивалю “Лемківська ватра”. А загалом відбулася двадцять третя зустріч лемків усього світу. Одрехівський), різьби по дереву (Михайло Михайлишин, Андрій Су хорський). Аби якось ліквідувати цю “білу пляму” у власній історії, сприяти відродженню кращих традицій колишніх мешканців Західних Карпат, лемки вирішили проводити фестивалі рідної культури. Ще донедавна такі фольклорно етно графічні фестивалі відбувалися в Еленвілі (США), Ждині й Михалові (Польща), Свиднику (Словаччина), Гутиську і Монастириську (Україна). Однак саме Ждиня, яка розташована в самому серці лемківського краю, покликана була стати осердям єднання лемків усього світу. Головний організатор фестивалів лемківської культури в Ждині — Об’єднання лемків училища і на Літній естраді. Програмою Академії передбачено: сольне виконавство, гра з оркестром, камерний ансамбль, концертмейстерський клас, інше. Слухачі, напевно, оцінили відданість юних музикантів, які самовдосконалюються навіть у дні канікул, — як і мужність оркестру (а саме — Державного естрадно симфонічного оркестру України під керівництвом народного артиста України професора Віктора Здоренка), який виконав близько 40 акомпанементів до концертів. Виступати інколи доводилося у цілком екстремальних умовах, — наприклад, якось раптово погасло світло, і не тільки соліст, а й оркестр догравали концерт напам’ять... Цього року в Академії викладали Бернд Гьецке (Німеччина), Те — щороку докладає чимало зусиль, аби рідна пісня бриніла в лемківських душах i давала іскру надії на краще майбутнє. Тому цього року Об’єднання лемків запросило до участі у триденному святі культури майже 50 ансамблів (1000 виконавців) і близько 8 тисяч гостей. Відвідала свято й делегація Української Всесвітньої Координаційної Ради на чолі з її головою Михайлом Горинем. Окрасою фестивалю, як завжди, були виступи фольклорних колективів, більшість із яких приїхали з України. Заслужені оплески і пошанування отримав чоловічий хор “Лемки Києва”, у репертуарі якого і народні, й академічні твори. Свої барви у строкату картину лемківської культури внесли також представники Хорватії, Словаччини, були гості і з за океану. Лемківська ватра — свято передовсім молодіжне. Наметовий табір жив бурхливим життям і вдень, і вночі. Пісні, знайомства, обмін сувенірами і фото на згадку супроводжували кожний крок учасників фестивалю. Раз на рік збираються лемки усього світу біля символічної ватри. Її тепло і почуття рідного дому гріють серце кожного, хто потрапив у коло гостинного і гордого лемківського роду, одного з найстарших і найталановитіших у великій українській родині. z Матеріал надано прес2службою Української Всесвітньої Координаційної Ради

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин