“Багато письменників міряють людину від стопи до пояса, а треба — від серця й голови до неба”. · с. 14сторінка оригіналу ↗
З РОСИ Й ВОДИ! ВМІТИ БУТИ ВЕЛИКИМ У МАЛОМУ
Слово Просвіти, №35 за 2008 рік
25 серпня виповнюється 70 років з дня народження українського пое* та, публіциста, громадсько*політич* ного діяча Київщини Олександра Дробахи. Нині він голова Вишгород* ського районного об’єднання ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка, де* путат Вишгородської районної ради, почесний громадянин міста Вишго* рода, автор багатьох книжок і публі* кацій у пресі.
— Пане Олександре, як Ви готуєтеся зустріти свій ювілей? — З людьми і для людей (сміється). — Що найбільш Вас турбує як пись* менника і громадянина? — Проблеми нашого Відродження як нації й держави, зокрема відставання у суспільстві духовної домінанти від матеріальної. А звідси — неправильне розуміння свободи як звільнення від моральних норм і відповідальності (дається взнаки післягеноцидний, колоніальний період). — Як це подолати? — Мусять бути противаги, важелі духовного впливу на багатьох із нас (ці фактори: Єдина Помісна Церква, влада всіх рівнів, мистецтво), щоб одухотворювати, а не нагромаджувати лише матеріальне багатство. — Ви автор 10 книжок поезії та прози. Чи українська література встигає за вик* ликами часу? — Не вириватимемо літературу із загального впливу мистецтва на людину. Синтетичні види мистецтва, як українське кіно, могли б семимильними кроками прискорити формування нації, коли б ми мали 50— 100 фільмів-бойовиків про 500-річні українські визвольні змагання. 100 українських героїв “не працюють” на відродження української могутності. Ось вам і роль літератури як складової кіно нівелюється. — Цікава думка. Мене тривожить здрібнення середовища літераторів усіх поколінь, дріб’язковість тематики, сва* вілля форми… — Це відбувається тому, що багато письменників міряють людину від стопи до пояса, а треба — від серця й голови до неба. Ці письменники звільняються від найкращого, що є в їхніх думках, смакуючи низьке, вульгарне, матеріальне. Для мене як письменника і педагога важливо бачити, відчувати: кожен урок, кожна книжка — крок на шляху учня до себе як непересічної особистості, до себе як до героя. У дзеркалі душі юнака чи дорослої людини хочу побачити свою працю. Приклади є. Найкращі українські пісні виправляють навіть генні хиби організму. — Пане Олександре, знаю Вас і як щирого прихильника козацького від* родження в Україні. Вас поважають у ко*
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
