Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
V Форум українців · “Глобальний процес трудової міграції не є виключно феноменом України”. · с. 7сторінка оригіналу ↗

ДЕШЕВИЙ ЕКСПОРТНИЙ ТОВАР?

Слово Просвіти, №35 за 2011 рік

Павло САДОХА, Португалія За даними різних джерел, численність українських грома" дян, що нині перебувають за ме" жами України задля покращення матеріального становища або, нерідко, і виживання, коливаєть" ся в межах від 4 до 7 млн осіб, з яких понад 1,5 млн перебувають у країнах Європейського Союзу. Глобальний процес трудової міграції не є виключно феноме" ном України, хоча за кількістю трудових мігрантів Україна посі" дає серед європейських країн провідне місце. Нам, так званим “трудовим мігрантам”, що називають своєю Батьківщиною Україну, а себе ук" раїнцями, хотілося б з’ясувати: чи для Уряду та Парламенту Ук" раїни ми є експортним товаром, на виробництво якого хоча й вит" рачалися кошти (освіта, медичне обслуговування), але на який вже можна не виділяти кошти на “обслуговування”, через нерати" фікацію cоціальних угод з країна" ми реципієнтами, неврахування інтересів трудових мігрантів у по" датковому, пенсійному, митному та виборчому законодавствах? Експортний товар, який за минулий рік тільки системами грошових переказів перевів у економіку України близько 6 млрд доларів, а за різними оцінками експертів Світового банку та НБУ щорічні суми ре" альних грошових вливань в еко" номіку країни з боку емігрантів можуть становити понад 25 млрд доларів, що майже вдвічі переви" щує очікувану суму допомоги від МВФ, яку не тільки потрібно віддавати, а й виконати непопу" лярні законодавчі зміни до бюд" жету країни. Але головне питання — чи ці інвестиції допомагають розбудо" вувати Незалежну Україну, змі" нюючи соціальну інфраструктуру та створюючи робочі місця, від чого загалом залежить і доля тру" дових мігрантів та їхнього повер" нення на Батьківщину? Чи жер" товна робота українських жінок в Італії, Греції та інших країнах, розлучених зі своїми дітьми для оплати їхнього навчання. Своєю працею ми не тільки часто замі" нюємо соціальні інституції в Ук" раїні, фактично оплачуючи пенсії своїм рідним, а й здебільшого за власні кошти популяризуємо ук" раїнську культуру у світі, утвер" джуючи позитивний імідж укра" їнця"мігранта, якого на Батьків" Іван ЗАЄЦЬ, перший заступник голови Української народної партії, народний депутат України Виступ на V Всесвітньому форумі українців Пропоную світовому українству в наступні 5 років зосередити головну увагу на тому, що відбувається саме в Україні. І в зв’язку з цим щині часто принизливо таврують словом “заробітчанин”. Ми від" криваємо Європі Україну, про яку донедавна понад 90 відсотків мешканців ЄС взагалі навіть і не чули; знали тільки, що існує “Рашн, Руссо”, тобто все те, що утверджувалося і формувалося як історичний і політичний світог" ляд у Москві. За десять років української трудової міграції в Португалії ук" раїнці від безмовних нелегалів, переслідуваних своїми ж кримі" нальними бригадами, стали (за визначенням Вищого Комісара у справах міжкультурного діа" логу при Кабінеті Міністрів Португалії) зразком інтегра" ції у всі сфери економічного і культурного життя Португа" лії з низьким рівнем кримі" нальних випадків і соціаль" ного навантаження. Через наше об’єднання у Світово" му і Європейському конгре" сах українців з іншими гро" мадськими організаціями європейських країн знаємо, що так само українці зареко" мендували себе і в інших країнах Європи. Але, живучи у демокра" тичних країнах, ми переко" нуємося, що імідж нації за" лежить не тільки від праце" любності її представників, ай від правової стабільності, пе" редбачуваності, прагнення до де" мократії та соціальної справедли" вості уряду країни, звідки вони родом. А як можна пропонувати пор" тугальцям інвестувати в Україну свій капітал, якщо укладена по" переднім урядом України в липні 2009 року соціальна угода між Ук" раїною і Португалією, яка за ко" роткий час була ратифікована Португальським парламентом, загубилась у тенетах теперішньо" го українського уряду, і без якої вже багато непрацездатних укра" їнських громадян опинилися за межею виживання. Така ситуація і в інших країнах. Навчіть, як заохотити порту" Фото Олеся Дмитренка гальського туриста відвідати Ук" раїну, якщо перетнути Західну Європу до Батьківщини для укра" їнського мігранта є менш проб" лемним, ніж бути відразу прини" женим на кордоні рідної держа" ви? Як нам не просити грома" дянства країни, де ми проживає" мо, якщо консульство просто мо" же припинити видавати своїм громадянам закордонні паспорти й видавати їх тільки тим громадя" нам, які працюють за контрактом (Постанова КМ №559 від 07.07.2010 р). Решта категорій, які: — офіційно займаються інди" відуальною трудовою діяльністю; — перебувають на обліку в центрах зайнятості й отримують субсидії з безробіття; — є засновниками малого біз" несу; — їм необхідно їхати в Украї" ну обмінювати паспорт. Або без пояснень збільшити розмір оплати консульських пос" луг, не покращуючи при цьому умов роботи консульських пра" цівників, які нерідко змушені працювати в позаробочий час че" рез великий обсяг роботи? Як по" яснювати португальцям, які ці" кавляться нашою історією, що Україна — незалежна держава, якщо після багаторічної ініціати" ви української громади з вико" нання Закону України про Голо" домор 1932—1933 років як Гено" циду проти українського народу, 5 міст Португалії визнали це фор" мулювання на законодавчому рівні, а до річниці Голодомору МЗС України поширило звер" нення, яке швидше можна сприй" няти як дружнє привітання до ро" сійського колеги, ніж біль за жер" твами свого народу? А як нам пояснити світовому товариству, та й самим собі, чому на офіційному сайті Посольства України в Португалії з’явився пе" релік громадських організацій — вихідців із країн СНД у Португа" лії, в яких українці становлять переважну більшість, керівники яких є активними членами коор" динаційної ради російських спів" вітчизників і значаться на сайті Фонду “Русскій мір”. Типовими заходами, що проводять ці орга" нізації, є, наприклад, “Дни сла" вянской письменности и культу" ры”. Яку Україну ми з такими ор" ганізаціями маємо пропагувати світові? З ностальгією за радян" ським режимом? Чи новим, “славянскім”, де для української мови знову виділено місце у списку — діалекти? Хочу окремо сказати, що нас, українців, які за викликом долі опинилися за ме" жами України, дуже хвилює і зас" мучує розгул україноненавис" ницької (українофобської) полі" тики, що часто виходить із пар" ламентських засідань, із керівних кабінетів деяких обласних адмі" ністрацій і мерій обласних міст. Що нам відповідати на листи і Майже кожен із виступів на V Всесвітньому форумі українців, особливо представників четвертої хвилі, крик зболених душ, яких турбують не лише їхні власні проблеми як представників трудової еміграції, а й те, що відбувається на їхній Батьківщині. Внесок української діаспори в економіку, культуру й політичну підтримку держави заслуговує найвищої оцінки. Але, на жаль, від держави вона майже нічого не має. Про це — виступ одного із мільйонів наших співвітчизників.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин