Мова єдина · “Історія дала нам можливість досягнути свого апогею, піднімаючись сходами”. · с. 9сторінка оригіналу ↗
ГОЛОВА УВКР МИХАЙЛО РАТУШНИЙ
Слово Просвіти, №35 за 2011 рік
Гарантією нашого майбутнього є не стільки президенти, як сам Господь Бог. Мусимо бути впевненими у цьому. Наші дві Церкви державницькі, Київського Патріархату і греко-католицька, зробили багато для розвитку української мови. 99 % нашої ідентичності становить знання рідної мови. Хоч би ким ми були, але якщо любимо, розвиваємо, плекаємо її, ми налаштовані на перемогу. За 20 років незалежності України двічі перекладено Біблію українською мовою, причому великими накладами. УБТ за роки незалежності видало 8 млн книг українською мовою. УПЦ КП видала, під колосальним тиском, 2 млн книг! Друзі, скажіть: коли це ще православ’я говорило до українського народу його рідною мовою? Наш уряд то є церква і не дивуймося, що робиться на Печерських пагорбах. Ми не відділені від Росії як Бразилія від Португалії, своєї матірної метрополії. Ворог, лютий ворог у нас — сусід, і він завжди залишиться ворогом і завжди оскалюватиме зуби на нас. Ми повинні працювати в екстремальних умовах боротьби. А перемагає той, хто бореться. Не будьмо оспалими, і тоді ми скажемо словами Тараса Шевченка: “Вона знову оживає, і сміється знову”!
Петро Кононенко, директор Інституту українознавства, не випадково навів сумну статистику: “67 відсотків випускників шкіл хотіли б працювати за кордоном. Понад 60 — не мають ідеалів. Усе це на тлі не кращих змін в освіті. Про її очільника, Табачника, вже скільки говорено-переговорено, що він не може бути міністром. Але його руйнівні експерименти над школярами, студентами й викладачами тривають. На словах (для піару) все ніби чудово: проект вищої школи ухвалили. Треба його розвивати. Бо насамперед завдяки вихованню, освіті формуються ідеали розвитку суспільства, розвитку держави, нації. Але освітянські чиновники забули(?!), що все те треба розвивати ще в сім’ї, дитсадках, школах — це фундамент. Тому потрібна не лише концепція національного виховання, а й удосконалення навчального процесу. Треба готувати українську свідому, патріотичну інтелігенцію. А за умов, коли українська мова вилучається, а російська впроваджується в усіх ланках освіти й державного життя, цього не досягти”.
V Всесвітній форум українців переобрав президію, інші керівні органи УВКР. Делегати Форуму висловили подяку Дмитрові Павличку, який очолював УВКР протягом останніх п’яти років. Головою УВКР на альтернативній основі обрали Михайла РАТУШНОГО, до цього — заступника голови УВКР.
Михайло Ярославович Ратушний — відомий політичний і громадський діяч, народний депутат України ІІ, ІІІ, ІV скликань. Народився 18 серпня 1962 р. у с. Чернихівці Збаразького району Тернопільської області. Закінчив Луцький педагогічний інститут ім. Лесі Українки. Працював учителем англійської мови в Тернопільській і Київській областях. Був одним із засновників Народного руху України (1989 р.) 1990 року за участь в акції протесту 7 листопада Михайла Ратушного було заарештовано. До 25 серпня 1991 р. перебував під слідством у Лук’янівському слідчому ізоляторі. З проголошенням незалежності України його було звільнено, 29-річний Михайло Ратушний повернувся до активної громадської й політичної діяльності. 1994 року М. Ратушного обрано народним депутатом України ІІ скликання по Збаразькому виборчому округу №361 у Тернопільській області. Активний учасник Конституційного процесу, автор кількох статей Конституції 1996 року. 1998 року обраний депутатом Верховної Ради України ІІІ скликання по тому ж виборчому округу. Після закінчення депутатських повноважень його обрали головою Правління міжнародної громадської організації “Інститут національного державознавства”, яку очолював до 2005 р. 2005 року обраний до парламенту за списком виборчого об’єднання “Наша Україна”. У серпні 2006 р. на IV Всесвітньому форумі українців Михайла Ратушного обрали заступником голови Української Всесвітньої Координаційної Ради. 2008 року М. Ратушний закінчив Київський інститут міжнародних відносин Київського національного університету ім. Тараса Шевченка за спеціальністю “Міжнародне публічне право”. Одружений, має двох доньок.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
