Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Будь уважним: на екран телевізора дивися. Скоро зникне пан, тиран, що з диявола явився”. · З блокнота письменника 13 · с. 13сторінка оригіналу ↗

Боніфація і Кота Мартина

Слово Просвіти, №35 за 2019 рік

Лист Кота Мартина до Кота Боніфація не просто як відповідь йому, а насамперед як визнання його геніального, поетичного таланту, а також з поклонами до всіх патріотичних Котів Львова Брате, дякую тобі За здоровлення чудове. Я живу у боротьбі, Як всі чесні мишолови. Як Ти знаєш, я не їм Ні мишей, ні мишеняток, Я допомагаю їм Критись від котячих лапок. А котів я їсти вчу Рибу — то моя смакота, Не цуратися й борщу, Хліба, шницля й антрекота. Був я доблесним котом, І за це дістав відзнаку, Але докторський диплом Я повісив на гілляку. Нащо ж мені той папір В час безчестя і лукавства? Не пишаюсь тим, повір, Що я доктор мишознавства. Дякую Тобі за вірш, Боніфацію, мій брате, Пишеш ти, як Драч, не згірш, Якщо добре розібрати. Твій господар, той Роман — Друг великий мого пана, Він поет, не графоман, В Україні постать знана. З Твого пана Пилип’юк Щодня робить гарне фото, Ти ж не сходиш з його рук І не знаєш досі хто то. Мабуть, Ти — нечемний кіт — Це мені незрозуміло, Кого знає цілий світ, Звеш Ти графоманом сміло. Протестую! Хто ж то є, Той Роман? Чи має душу? Що він робить, чим жиє, Все те описати мушу. Та ж про нього мій сеньйор Говорив мені немало. Що він їсть? Він їсть кавйор, Борщ, вареники і сало. Він письменник, правдолюб, Його Майстром треба звати. Прізвище його є Луб- Ківський, прошу пам’ятати. Найважливіших прикмет Ти його не знаєш — диво! Та ж він видатний поет, Пише гарно і сміливо. Заздрісники в нього є, Це порода, звісно, свинська, Але їх ґрунтовно б’є Славна пані Тарнашинська. Пан мій каже, що Твій пан — То магнат! Село Рокитне Має він, там ліс і лан, В нього там є й поле житне. Боніфацію, чи ж ти Не живеш в його маєтку? Там є замок і хати, Видно їх здаля в лорнетку. Не якийсь то хутірець, Не якась мала садибка, Там дельфін або тунець Міг би жити — пишна рибка. Що там бабця та, дурна, Що пішла в регіонали, І свого зреклась майна, Що його давно розкрали?! Ти їй віриш, вона ж бре- Ше, що все віддасть котові Не тепер, а як помре — Гарна казка на дві слові! За одне брехливе “няв”, Що сказала та причинна, Ти її так оспівав, Наче партію Тичина. А Твій пан — то є багач, Їздить він щодня до Львова, Що він робить там, відзнач, Про це буде далі мова. Він складає там книжки В своїм домі на полиці, Далі йде на пиріжки До якоїсь молодиці. Але ж він не є гурман, На Личаківській, бувало, Де харчується й мій пан, Їсть вареники і сало. Там сидять собі вони І політикують круто. Дивляться на них панни То ласкаво, а то й люто. Бо Твій пан і мій владич На паннусь не мають ока. (Та про це ти не кигич, Тема ця страшна й глибока). Знай, що Твій Роман шука Світла й правди ідеалу, Але правда як така Розчаровує помалу. Всі коти, повір мені, Як філософи з Нікеї, Завжди додають брехні До правдивості своєї. Бачу я з твого листа, Що Ти прагнеш буть героєм, І така ж сама мета Володіє паном твоїм. Це похвально! Я хотів Відзначитися так само, Позбирати всіх котів, Розвалить Гуантанамо, Тобто нашу тьму — тюрму, Волю возвістить котячу; Не вдалося, а чому, Ах, скажу чому й заплачу. Єдності нема. Коти — Заздрісні, амбітні звірі. Жоден з них задля мети Спільної на харакірі Не піде, а буде рвать Кігтями свойого брата. Їм кажу я… Твою мать, Ви самі — неволя клята! Я ж надії не згубив, Бо вона, як Прут, глибока. В. Кличка я полюбив, Яценюка й Тягнибока. Ці великі три коти Заслуговують овацій. Як це не помітив Ти, Друг Романа Боніфацій? Янукович зжер би їх, Та боїться він отрути, Схованої в їхній сміх, Що його повсюдно чути. Він їх прагне потовкти, Та не має макогона. Три коти, як три брати, Сила рвійна, невгомонна! Він їх прагне розколоть, Та вони міцні, як брила, Наче та камінна плоть З найціннішого берила. Будь уважним: на екран Телевізора дивися. Скоро зникне пан, тиран, Що з диявола явився. Відкривай усе до дна, І спитай себе значала: Пані Герман, де вона, Десь була і десь пропала. А згадай, яка ж була Пишна і пухнаста киця, Чорні очі, як смола, Хвіст — не можна надивиться. А згадай, була як плід, Персик, золотом налитий, А в словах погорда й лід, Владний дух несамовитий. А тепер мов на заріз Приготована графиня. Очі згасли, хвіст обліз, Вся, мов зморщена бросквиня. Друже мій, не йди в Драчі, Їдь до Києва негайно, Бо лежати на печі У такі часи не файно! Як уздрить Тебе Роман На трибуні і при зброї, Прибіжить він на Майдан, Як Ахіл під мури Трої. Буде злам і буде злом, І для дурнів — довга павза. І одержить він диплом, Зветься що HOHORIS CAUSA. А той Цезар, лютий пес, Гавкає на тебе дуже, Так Драчів гидотний Рекс Ображає мене, друже. Але Рекси й Цезарі Скоро вийдуть вже із моди, І коти-богатирі Принесуть нам Стяг свободи. Ми заможем цю біду, Цю собачу замороку! Боніфацію, я жду Відповіді з твого боку. Прочитай мого листа На котячім тайнім вічі; Наша боротьба свята, Сонцем сяють наші вічі. А Романові привіт Передай, скажи на вухо, Що заграє скоро світ Там, де нині темно й глухо. І скажи, що він один Друг Дмитра, найбільший в світі. Будь здоров. Писав Мартин, Й грав при тому на трембіті. 10 лютого 2013. Київ Коментар Шановні читачі, Лист Кота Боніфація і лист Кота Мартина — це подія в житті Романа Лубківського і в моїм житті, але не тільки як весела забава, це наш своєрідний спосіб висловити зневагу до поведінки Януковича та його команди. Ці листи писалися тоді, коли в Україні промосковська партія регіоналів перелякала деяких українських політичних діячів. Наші Коти делікатно висміювали їх. Одна згадка про них — це честь їм. При цій нагоді я хочу нагадати, що Роман Лубківський народився 10 серпня 1941 року. Отже, присвячую публікацію листів наших веселих Котиків пам’яті в українському народі про великого українця Романа Лубківського. Він був ініціатором написання цих Листів, умів чоловік жартувати! До його синів і друзів звертаюся: усміхніться — все буде добре. Відновити в Україні владу Януковича нікому і ніколи не вдасться! Дмитро ПАВЛИЧКО

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин