Театр · “Саме завдяки пластиці, рухам ми можемо дати · вихід енергії, що вирує всередині нас”. · с. 14сторінка оригіналу ↗
Сезон почнуть з української класики
Слово Просвіти, №35 за 2019 рік
Національна опера України 1 вересня відкриває 152-й театральний се
7 та 21 вересня — прем’єрні покази опери “Севільський цирульник” Дж. Россіні. Цьому твору понад 200 років. Але сюжет за мотивами однойменної комедії Бомарше, так вдало покладений композитором на музику, продовжує свою тріумфальну ходу театральними сценами, і часто в сучасних інтерпретаціях. Анатолій Солов’яненко в кінці минулого сезону представив своє прочитання комічної опери, сповненої кумедними пригодами, інтригами та емоціями, витонченої й темпераментної музики, перенісши головних героїв в інший час. А кожен черговий показ новаторської постановки
“Севільського цирульника” на сцені Національної опери України дає глядачеві можливість познайомитися з різним складом солістів і відкрити нові грані їхнього артистизму.
Творчий тандем композитора Юрія Шевченка та балетмейстера Віктора Литвинова подарував шанувальникам хореографічного мистецтва, як дорослим, так і дітворі, два чудових видовищних балети — “За
Фото надане прес-службою театру двома зайцями” та “Буратіно”, яку покажуть відповідно 10 і 22 вересня.
Знайомий сюжет комедії “За двома зайцями” так гармонійно вписався в балетну виставу, що здобув не тільки визнання серед глядачів, але й став своєрідною візитівкою Києва. Історія про невдаху київського цирульника, розказана мовою танцю в оригінальному музичному обрамленні, не тільки не втратила комічності, а навпаки, дозволила обіграти кожен персонаж більш яскраво. Для цієї постановки було створено оригінальні костюми, серед яких немає двох однакових (художник по костюмах — Ганна Іпатьєва), а унікальні декорації кардинально відрізняються від традиційних балетних (сценографія — Сергій Маслобойщиков).
17 вересня Національна опера України представить балет “Дама з камеліями” (Л. Бетховен, Й. Брамс, І. Пахельбель, Г. Форе, Е. Елгар, І. Стравінський). Хореографію балету здійснила художній керівник балетної трупи театру Аніко Рехвіашвілі, написавши лібрето разом з диригентом-постановником Олексієм Бакланом, який також працював і над музичною композицією твору.
Одним із завершальних акордів вересневого репертуару стане опера “Набукко” Дж. Верді (29 вересня). Світова прем’єра цієї опери відбулася 9 березня 1842, пройшла на сцені Ла Скала 57 разів з аншлагом, що було нечувано. Опера зробила Дж. Верді не просто знаменитим, а першим композитором Італії.
Вперше опера “Набукко” на сцені Національної опери України була поставлена майже через півтора століття після її написання — 15 травня 1993.
Втім, через те, що виконавці головних партій пішли зі сцени, а саме “на них”, власне, і робилася попередня постановка, опера, на жаль, передчасно припинила своє сценічне життя. Тому за нове прочитання драматичного сюжету і надзвичайно потужного музичного матеріалу взявся Анатолій Солов’яненко разом з головним диригентом театру Миколою Дядюрою. Прем’єра відбулася в березні 2016 року, і з того часу оперу, як і півтора століття тому, супроводжує незмінний успіх.
заради мети. Важливо, щоб поруч була людина, з якою ви дивитиметесь в один бік. Моя роль — це відображення будь-якої жінки, яка, насамперед, прагне звичайного жіночого щастя. Попри всі розчарування вона залишилася сама собою, не перестала вірити в кохання і щирість почуттів.
А Юлія Ганіна грає Музу Аполлонівну, що є уособленням одного з ланцюгів управлінського апарату. Це молода успішна жінка, яка реалізувала себе в кар’єрі, але не знайшла жіночого щастя і намагається наздогнати втрачене будь-якою ціною. Молода талановита акторка показала своє бачення героїні, наділивши її певною недоладністю та асоціальністю. Муза займає досить високу посаду, але зовсім не вміє спілкуватися з чоловіками.
Декорації режисер намагалася зробити так, аби не було відчуття сцени, а глядачам здавалося, що вони є свідками подій, що відбуваються поруч. Дуже цікавим є сценографічне рішення з люстрами. А не зовсім звичні костюми у виставі символізують соціум, людські страхи та вади.
Надзвичайно виразна у спектаклі пластика. Нерідко вона говорить про персонажів більше, ніж слова. Адже саме завдяки пластиці, рухам ми можемо дати вихід енергії, що вирує всередині нас.
— Чудова вистава, довела мене до сліз,
— зізнався автор, який був присутнім на прем’єрі. — Режисер та актори тонко зрозуміли мою душу і переживання, зуміли їх достовірно передати на сцені.
Глядач дуже тепло сприйняв перші покази вистави. Але режисер і актори продовжують над нею працювати і, напевне, на початку наступного театрального сезону ми побачимо оновлений спектакль. А в художнього керівника Київського драматичного театру “Браво” Любові Титаренко є ще багато творчих задумів. Деякі з них обіцяють втілити у життя вже найближчим часом.
Сторінку підготував
Едуард ОВЧАРЕНКО зон Гала-концертом, в якому зібрано кращі фрагменти з опер і балетів. Після цього увазі глядачів представлять дві перлини української класики — балет “Лісова пісня” та оперу “Запорожець за Дунаєм”. У рамках проекту “Українські оперні зірки у світі” шанувальників очікує зустріч з Людмилою Монастирською в ролі Манон Лєско. Новаторську постановку опери “Севільський цирульник” глядачі в цьому місяці зможуть побачити двічі з різним складом виконавців. Опера “Набукко” та балет “Дама з камеліями” подарують зустріч з сузір’ям найкращих солістів театру, а балети “За двома зайцями” та “Буратіно” стануть приводом посміятися і провести час разом із дітьми.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
