Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Вернісаж · “Справжній розквіт таланту митця пов’язаний · з Київським заводом художнього скла”. 16 · с. 16сторінка оригіналу ↗

Лицар художнього скла

Слово Просвіти, №35 за 2019 рік

Марина МАРЧЕНКО Світла енергетика Такої краси сьогодні не побачити ніде — вишукані декоративні вази, тарелі, пласти, композиції “Дефіле”, “Віртуальний діалог”, “Торбинки з Диканьки”, скляний гобелен “Міський сон”, комплект “Дачний”, які вражають віртуозним виконанням, тематичним розмаїттям і випромінюють особливу, світлу енергетику. Це справді так, адже дружина художника пані Ельвіра, котра надала музею твори для ювілейної виставки, зазначила на відкритті: “В роботах, які ви бачите, душа В’ячеслава. Коли я дивлюсь на деякі з них, розумію, що не знаю ту людину, яка їх створила. Вони несподівані навіть для мене”. “Слава дуже любив скло, яке стало справою його життя. Але і скло, такий примхливий та непередбачуваний матеріал, відкривав для нього свої таємниці. Тому його роботи такі різні, неначе в ньому жили десять художників”, — зазначає мистецтвознавець Зоя Чегусова. Унікальні речі — з битого скла Закінчивши у 1974 році Вище художнє училище імені Віри Мухіної, відділення художнього скла, В’ячеслав Дудін 13 років працював на заводі “Міконд” у Ташкенті, де створив потужний колектив фахівців і очолив його. Але справжній розквіт таланту митця пов’язаний з Київським заводом художнього скла, на якому він працював з 1987 року, а через два роки став головним художником підприємства. У далекі 80-90-ті роки Київське підприємство з столітньою історією (створене у 1882 році) було найбільшим в Україні, що випускало товари із кольорового скла та свинцевого кришталю. Його продукцію експортували до Угорщини, Болгарії, Польщі, Японії, Італії, Канади, Франції, Швеції. А вироби відзначалися високою якістю, неординарністю художнього замислу, красою силуету, вишуканістю, гармонією елементів. Завод брав участь у реставрації Маріїнського палацу, оформленні театру опери і балету, фунікулера, станцій київського метрополітену. Про це написав сам В’ячеслав Вікторович в “Енциклопедії сучасної України”. “З В’ячеславом ми разом працювали половину свого життя, — розповідає художник Станіслав Кадочніков. — З його приходом на Київський завод художнього скла розпочався новий етап. Ми почали робити авангардні речі. Використовували навіть бите скло, яке вивозили на смітник. Всі питали: “Навіщо ви це берете?” А В’ячеслав міг навіть з цього зробити щось унікальне. Навіть коли завод закрили у 1997 році, він продовжував працювати завдячуючи Славі та іншим художникам, які виконували творчі роботи, не маючи навіть елементарних умов. Воду носили у відрах, гріли кип’ятильниками, щоб зимою можна було на станках щось робити”. Завод, який був гордістю Києва та України, зберегти не вдалося, але колек­ 25 серпня талановитому художнику В’ячеславу Дудіну, який пів століття створював справжні шедеври зі скла та кришталю, виповнилося б 70 років. Ювілейна виставка “Скло”, присвячена пам’яті українського митця, нині триває в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва. цію творчих робіт його художників і майстрів було врятовано. За рішенням Кабінету Міністрів України у 2003 році її було передано до Національного музею історії України. Людина слова У цій благородній справі важливу роль зіграв В’ячеслав Дудін, який не так піклувався про свої твори, як переймався долею безцінної музейної збірки збанкрутілого підприємства, щоб зберегти її для нащадків. Хоча ця справа виявилася дуже непро­ Будьмо разом! ПЕ РЕ Д П ЛАТА—2 0 1 9 Вартість передплати ТИЖНЕВИК ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ТОВАРИСТВА «ПРОСВІТА» (з доставкою і поштовими витратами):

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин