Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Хто він – геніальний поет чи геніальний · різноплановий художник”. · 8 Читацьке віче · с. 8сторінка оригіналу ↗

«Провідним куратором і натхненником є сам Тарас Шевченко»

Слово Просвіти, №35 за 2021 рік

Ярослава РІЗНИКОВА, членкиня НСЖУ, лавреатка літературних премій ім. Г. Сковороди та ім. І. Франка Яким має бути сучасне прочитання класиків української культури? Які рецепти успішної промоції національної культури? Які меседжі має отримувати молоде покоління, щоб бути залученим до культурного процесу? На ці запитання спробували відповісти автори проєкту зі створення мультимедійної виставки “Імерсивний світ Тараса Шевченка”. Вони використали імерсивні технології – досить новий та комплексний феномен початку XXI століття як результат розвитку креативної економіки, що базується на залучені споживачів через емоції та розваги. Імерсивні шоу в театрах, ефект повного занурення та 360° в кінотеатрах, pop-up галереї та виставки цифрового мистецтва – все це допомагає закордонним закладам культури зацікавити відвідувачів, а відтак стати конкурентоспроможними в боротьбі за час та увагу глядачів. Для України подібний формат досить новий, але надзвичайно перспективний. У цьому можна було пересвідчитися, побувавши 20 серпня на відкритті згаданої виставки в Арт-центрі ім. Віри Холодної Одеської кіностудії. ...Візуально привабливі образи, що, підживлюючись музикою, вириваються з художніх полотен, оживають, наповнюють виставковий простір, стирають межі між глядачем і світом мистецтва, дають змогу сприймати ін- Світлана МАСЛОВСЬКА, в. о. голови Чернівецької обласної організації ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка “…Всі щирі Русини-Буковинці, станьте в ряди робітників Руської Бесіди, обробляймо пильно народну ниву в єдности і згоді…” Це – останнє речення прочитаної щойно книги “Ілюстрована Історія Рускої Бесіди” (1869–1909 років) Євгенія Дмитріва. Перевидала його зовсім нещодавно Чернівецька обласна організація ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка як правонаступниця “Руської Бесіди”. Працювали над перевиданням просвітяни: Остап Савчук, Марія Пелех, Надія Бабич (вже покійна), Богдан Мельничук, Сергій Добржанський. Видання унікальне, бо першоджерело побачило світ ще далекого 1909 року. Отже, раритет, який потребував оновлення, бо “…з того оповідання можна взяти багато науки для нас і найти вказівки, що нам робити, а що оминути…” Автор книжки написав цю фразу на початку 1900-х років, але вона актуальна досі. Тому пропонуємо читачам налаштуватися на дивовижну мандрівку в минуле Буковинської “Просвіти”, яка народилася на Заставнівщині, у селі Товтри, з благословення першого Митрополита Буковини і Далмації, нашого земляка із с. Васловівці Євгена Гакмана. Віртуальну подорож історією 40 років діяльності тодішньої Просвіти намагатимемося подати мовою оригіналу. Передмова книги “Зеренце, що рясно зародило” надихає 20 серпня 2021 року урочисто відкрили мультимедійну виставку “Імерсивний світ Тараса Шевченка” в Арт-центрі ім. Віри Холодної Одеської кіностудії. формацію не лише з пізнавального, а й з емоційного боку – такою побачили виставку її відвідувачі. Щирі аплодисменти, зацікавлені обличчя, жваве обговорення, захоплені відгуки, захват від можливості поринути в емоційний світ художника та перегорнути сторінки історії його многотрудного життя – результат перегляду контенту, запропонованого творцями проєкту. Цей креативний і натхненний глядацький досвід став можливим унаслідок спільної творчості людей з України та Канади. Розповідаючи про свою команду, продюсерка проєкту Наталя Делієва зазначила, що “провідним куратором і натхненником з мистецької складової виставки, творцем візуального й текстового контенту є сам Тарас Шевченко”. А допомагали продюсер Валерій Костюк (Канада); креативна режисерка Таїсія Пода; кураторконсультант, генеральний директор Національного музею Тараса Шевченка Дмитро Стус; менеджерка з маркетингу, піару та комунікацій Софія Лаврів; бренддизайнер Влад Артим (Канада); технічний консультант з питань організації імерсивних виставок Андрій Мазурук (Канада), а також Тимур Полянський – куратор з аудіальної складової виставки, композитор. До створення виставки долучились велика кількість працівників Національного музею Тараса Шевченка та Одеської кіностудії, учасників Національного академічного народного хору імені Григорія Верьовки. А ще, як зазначив Валерій Костюк, співавторами були й ті 140 осіб, які допомогли в короткий термін зібрати на “Спільнокошті” понад 200 тис. гривень, необхідних для запуску проєкту. Цій мегакоманді вдалось поєднати українські традиції та найсучасніші інновації, щоб глядач мав можливість переосмислити творчість Тараса Григоровича Шевченка, і самим вирішити хто він – геніальний поет чи геніальний різноплановий художник. Якщо комусь це питання видається дивним і некоректним, то зважте, що за життя Кобзаря цінували і як художника, і як поета. Він був улюбленим учнем Карла Брюллова, а в 1860 році був удостоєний звання Академіка гравіювання від Імператорської Академії мистецтв за гравюру за картиною Рембрандта “Притча про робітників на винограднику”. Якщо перші літературні спроби припадають на 1836–1837 роки, то найбільш ранній малюнок, що дійшов до нас і відомий під назвою “Погруддя жінки” (або “Жіноча голівка”), датовано самим автором ще 1830-м роком. Шевченко також залишив по собі майже 250 літературних і понад 800 художніх творів – портретів, композицій на міфологічні, історичні та побутові теми, архітектурних пейзажів, виконаних у техніці олійного письма на полотні, а також аквареллю, сепією, тушшю, свинцевим олівцем та в

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин