Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Арт-калейдоскоп · “Такі зустрічі є чудовим підтвердженням непохитної Соборності України і єдності творчої інтелігенції східних та західних земель України”. · с. 9сторінка оригіналу ↗

Київський марш лунав у Бучі

Слово Просвіти, №35 за 2023 рік

Всенародну популярність і любов мистецьки підтвердив Іво Бобул. Він розпочав свій виступ знаним хітом “Місячне колесо” на музику Олександра Морозова. Прозвучала також надзвичайно популярна в Україні та за кордоном наша з Морозовим “Скажу вам, дочки і сини”. Подарував і схвильовану прем’єру пісні “Яке це щастя!” на музику Генадія Татарченка, яку записав буквально за кілька днів до цього. До речі, Іво Бобул, коли жив у Чернівцях, співав лише темпову естраду. Та саме я і незабутній композитор Іван Карабиць стали його хрещеними творчими батьками, бо, зачувши його голос, написали мега-пісню “Моїй Україні”, яка й вивела на всеукраїнську дорогу. За часів президентства Леоніда Кучми ця пісня була головним рупором мистецького спротиву владі. Та найбільше співака утвердила в народі “Душі криниця”. Потім виступив голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко. Він зворушливо подякував за вірш “Я репортер! Я журналіст!”, що був покладений на музику й став офіційним гімном журналістів України, за гімн, що так розбурхав делегатів Конгресу Міжнародної федерації журналістів Європейських країн, який відбувається раз на три роки. Виступав і я, прочитав чимало своїх віршів. Теплими спогадами і словами відгукнувся про мою книжку відомий літературознавець і критик Михайло Наєнко. А директорка мистецько-естетичного центру університету Надія Максименко сказала, що за останні двадцять років у них такого рівня концерту пригадати непросто. Важливо і повчально, що свої творчі вечори тут проводили Максим Рильський, Михайло Грушевський, Павло Тичина, Володимир Сосюра, Іван Драч. Зізнаюся, я не робив ніяких оголошень. Але людей зібралося, як то кажуть, повнісінька українська хата. – На завершення нашої розмови хотілося б почути про ваші творчі плани. – Найперше. Зробити все для нашої Перемоги над найлютішим злом. Також у видавництві “Дніпро” виходить поетична книга “З твого цвіту і грому” – вона моє духовне кредо. У книзі дві передмови – Віктора Ющенка й академіка Дмитра Степовика, де він характеризує мої надбання – мені і моїм дорогим шанувальникам дуже приємно чути таку оцінку від легендарної особистості: “Велика значущість його кожного вірша, кожного слова, кожної літери”. Готую сценарій документального кінофільму про українців – полеглих і живих наших воїнів-героїв. Поки живе Пам’ять – живе і народ. Незмінні також живі концерти та творчі вечори на підтримку ЗСУ. І хай для всіх вас насамкінець нашої зустрічі – на сьогодні і назавжди – буде в дарунок чи не найулюбленіша моя поезія: Люби до забуття! Прем’єра Люби до забуття Світання й зорепад. Біжить-біжить життя Крізь гомін естакад. Не прийде вороття До нас, як в зелен-сад. Люби до забуття, Що не вернуть назад. А спомини життя, Мов хроніка в кіно. Люби до забуття, Допоки нам дано. І перше почуття У спомини візьми. Люби до забуття – Тоді щасливі ми! І дзвоном своїх справ, І голосом молитв, Щоб світові сказав, Що є ти на землі. В гармонії буття О мудрість перейми. Мелодію життя Ми пишемо самі. Слава Україні! Спілкувався Едуард ОВЧАРЕНКО Валерій РОМАНЬКО, голова комісії з присудження премії ім. М. Петренка, голова Донецької обласної організації НСКУ, Слов’янськ – Львів Це уже дванадцяте поспіль вручення громадської відзнаки в пам’ять про автора безсмертної пісні “Дивлюсь я на небо…” Михайла Петренка. Почесну нагороду встановлено на Донеччині обласною краєзнавчою організацією, але через воєнні дії в Донецькому краю вже другий рік вшанування поета-романтика Михайла Петренка та вручення премії проводяться у Львові. Минулого року ця подія відбувалася у Львівській обласній бібліотеці імені Романа Іваничука, цьогоріч – 17 серпня в Залі літературної слави Львівської обласної організації НСПУ. За це – наша щира вдячність управі Львівської письменницької організації та особисто її очільнику – Олесеві Дякові. Літературно-мистецьку премію за 2023 рік отримали: у номінації “Поезія” – Петро Васильович Шкраб’юк (м. Львів) – за поетичні збірки “Усе на світі таїна”, “Портрет з осені”; Михайло Йосипович Мілян (м. Костянтинівка Донецької обл.) – за поетичну збірку “Крихітки пам’яті”; у номінації “Популяризація знань про життя та творчість М. М. Петренка” – Віктор Іванович Мандрика (м. Барвінкове Харківської обл.) – за збірку есеїв-спогадів “Пісня, що йде поруч усе життя”. Лавреатам вручено нагрудні знаки “Михайло Петренко. 1817–1862”, дипломи, грошові винагороди у розмірі дві тисячі гривень кожному. На жаль, на урочистостях не зміг бути присутнім один із цьогорічних лавреатів – Віктор Мандрика, який у статусі переселенця перебуває в Ліхтенштейні. Віримо, що після перемоги України у визвольній російсько-українській війні Віктор Іванович повернеться на рідну землю і отримає заслужену нагороду. Присутні почули в записі пісню “Дивлюсь я на небо…” у виконанні Анатолія Олександр ЮРОВ, почесний посланник освітян нескорених міст України, Київське міське об’єднання ВУТ “Просвіта” Це вже четвертий збір під такою назвою, який незмінно викликає значний інтерес та схвалення мешканців і гостей Бучі. Організаторами свята виступили: авторка проєкту – співачка, лавреатка всеукраїнських та міжнародних конкурсів, волонтерка Ганна Мудра (Горислава) за підтримки в. о. директора І. Кожемяки та відділу культури, національностей та релігій Бучанської міської ради в особі в. о. начальника Н. Півчук; звукорежисер – М. Попов, помічники – В. Батура та С. Димура. У концертній програмі свята взяли участь: ансамбль народної пісні “Блиставчанка” (керівник Сергій Попов); співаки – Денис Кочержук, Влада Пшебильська, Тетяна Юдіна, Ірина Павленко та солісти супер-гурту України “Саме ті!” Анна Корнєєва, Олександр Юров та Алекс Шарпан. Пролунали авторські та українські народні і популярні естрадні пісні, у т. ч. Київський марш “Києву з любов’ю” (музика і слова О. Юрова) – пісня, яка 28 травня цього року на День Києва лунала як символ нескореної волі та оптимізму і вірив Перемогу нашого народу попри масований рашистський обстріл столиці дронами-камікадзе та ракетами. Наприкінці концерту в Бучі артисти під схвальні оплески глядачів сфотографувались на сцені з символічним прапором Перемоги освітян нескорених міст України. Мистецько-патріотичне свято “На посиденьки до Горислави”, сприяє активізації та підтримці оптимістичного патріотичного настрою публіки та митців, тому на їхні чисельні прохання та заявки невдовзі планується проведення ювілейних – п’ятих Посиденьок. Побажаємо організаторам, учасникам і гостям цього мистецького дійства натхнення та успіху задля Перемоги! У Центральному будинку культури нескореного українського міста Буча 16 серпня відбулося патріотично-мистецьке свято у формі концерту під назвою “На Посиденьки до Горислави”, мета якого – благодійний збір коштів на підтримку Збройних Сил України і демонстрація досягнень професійних і аматорських колективів і учасників в царині музичного мистецтва. Учасники патріотично-мистецького свята “На Посиденьки до Горислави” з символічним прапором Перемоги освітян нескорених міст України, 16 серпня, м. Буча

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин