Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
16 Вернісаж · “Хто, як не художник, відчуває ці потоки енергії, які формують свідомість у тяжкі часи війни?” · с. 16сторінка оригіналу ↗

Незалежність у полотнах

Слово Просвіти, №35 за 2023 рік

У Центральному будинку художника Національної спілки художників України (НСХУ) розпочала роботу всеукраїнська виставка, присвячена Дню Незалежності України. Художники представили як нові картини, так і створені раніше. Едуард ОВЧАРЕНКО Фото автора З метою безпеки офіційного відкриття виставки не було. Але ми мали можливість поспілкуватися з деякими її учасниками. Костянтин Чернявський, голова Національної спілки художників України: “Всеукраїнська художня виставка присвячена найвизначнішому дню для кожного українця – Дню Незалежності України – і відбувається в межах всеукраїнського та міжнародного проєкту “Незламні міста-герої”. Тому тематика цієї виставки обумовлена ідеєю, що сьогодні кожне місто, село чи селище України, незалежно від того, знаходиться воно на передовій, тимчасово окуповане чи у глибокому тилу, – це справжні герої, які борються за перемогу. За перемогу, в яку всі ми віримо. Тож головна мета виставки – показати незламність наших міст. Моя картина називається “Тривожна весна 22-го року”. Для мене символічно, що ця робота була написана на пленері, який відбувався на межі Київської та Чернігівської областей, за два кілометри від передової. Ми постійно чули вибухи, автоматні та кулеметні черги. Хотілося передати емоційний стан, у якому ми перебували. Картина була написана буквально на одному подиху за годину. Поспішав, бо тоді була реальна небезпека перебування на відкритому просторі. Зобразив вечірнє сонце, мінливий стан природи, зміну кольорів і колориту навколишнього середовища. Те, що вийшло, виніс на розсуд публіки”. Микола Кутняхов, голова Київської організації НСХУ: “Київські художники беруть активну участь у цій виставці. Вони надихають киян і гостей міста, це важливо. Процес творчості, мистецького життя не зупиняється. Сьогодні у свідомості кожного на першому місці стоїть слово “війна”. Вона загнала нас у певні шори, лякає, робить більш чутливими. А хто, як не художник, відчуває ці потоки енергії, які формують свідомість у тяжкі часи війни? Митці, які представили свої роботи у виставкових залах, цим живуть і дихають. Мистецтво – явище космічне. Процес творчості дає нам бажання жити, любити, творити. І в цьому зміст виставки. Ми відчуваємо, що боротьба за незалежність триває, і художники беруть у цьому активну участь. На виставці я представив свою роботу “Спокій”. Спокій – це антитеза війні. На якийсь час треба ввести глядача у стан спокою. Спокою і надії на те, що мирне життя повернеться. Ми знову дивитимемося на цей чудовий, мирний світ, заходитимемо всередину своєї свідомості. Але це буде завтра, а сьогодні ми боремося за те, щоб спокій прийшов у наші душі”. Петро Зикунов, заслужений художник України: “У своїх картинах намагаюся передати всю красу і велич сучасного Києва, аби нею могли милуватися і наші нащадки. Малюю історичні місця: Києво-Печерську лавру, Михайлівський Золотоверхий собор, Андріївський узвіз. Це наша прекрасна історія, яку треба популяризувати і зберігати. Також є роботи, присвячені новим мікрорайонам столиці. На цій виставці представляю картину “Свята Софія”. Це одне з моїх улюблених місць, символ незалежності й незламності України. Дякувати Богу, що цю перлину не знищили в радянські часи. Вірю, що вона Петро Зикунов Костянтин Чернявський Мені подобаються будь-які виставки, пов’язані з мистецтвом. Надзвичайно важливо, щоб мистецтво творилось і під час війни. Люди продовжують жити, творити і бути натхненними”. Ганна Лук’яненко, художниця-графік: “На виставці мій диптих, присвячений сьогоденню. Тут можна побачити образ Юди, який зрадив за тридцять срібняків. Це моє бачення нашого північного сусіда. Створила ці роботи вже під час широкомасштабної війни. У майстерні ти можеш сконцентруватися, зібрати свої думки і виразити їх графічною мовою. Коли доробляла диптих, то звучала сирена, але вона мені не завадила. Радію, що художники працюють, не зупиняються, втілюють свої переживання на полотнах. На деякі представлені на виставці картини боляче дивитися. Розумієш, що автор вклав у них свій біль, розпач. Але звучить надія, і це головне. Мій диптих – це лише початок задуманої великої серії робіт про сьогодення”.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин