Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Просвіта” сьогодні · “Віримо, що саме Освіта стане тією найнадійнішою зброєю, яка слугуватиме оберегом нашої Ідентичності і Державності”. · с. 4сторінка оригіналу ↗

Україна вірить Учителю!

Слово Просвіти, №35 за 2025 рік

Георгій ФІЛІПЧУК, академік НАПН України 1 вересня. Згадується в цю пору зовсім інша атмосфера, наповнена радощами, надіями, квітами… Але нині – війна. Сотні тисяч, мільйони покалічених доль. Величезні, непоправимі втрати найціннішого – людей. Що далі? Яка будучина тих, кого ми завжди називали обнадійливим скарбом Нації? Природньо, що сьогодні звучать настанови і побажання учням і студентам креативності, патріотичності, критичності сприйняття світу… Однак не покидає думка, що все ж нашою найгрізнішою проблемою залишається світоглядний (цивілізаційний!) вибір “Дороги”. У який бік (на загальнонаціональному, навіть на вселенському рівні, адже близько 10 мільйонів співвітчизників-українців – поза межами України) рухатиметься Освіта. Не дай, Боже, допустити, щоби навіть в окремих закладах, місцинах і головах раптом зажеврів помисел – учергове намагатися “дружити”, формувати ментальну рівновагу свідомості на кшталт “какая разніца”, знову “вірячи” кату. Бо тоді на українську Націю очікуватиме той жах особистісної трагедії, який описаний у “Синіх етюдах” М. Хвильовим (“Шляхетне гніздо”), де змальовано стражденну українську людину, “ощасливлену” московитами і яка перебуває в гнітючому й мерзенному психологічному стані, коли “щасливий, що не вбили, нещасний, що живий”. Нинішня місія освіти, “нової” української школи – унеможливити таку трагіку сприйняття українцями світу, таку геноцидну реальність буття. Для цього необхідно сформувати відповідну педагогічну культуру, яка, опираючись на давнє педа- Павло Мовчан вручив подяку Наталії Хом’як Людмила ЗАЛІЩУК, просвітянка У серпні за участі просвітян Житомирщини відбулися різнопланові події. Уперше в Житомирі відбувся захід “Книжкова площа – 2025”, основною ідеєю якого була популяризація книги та читання. Житомирці активно обмінювалися книжками, слухали доповідачів і брали автографи в улюблених письменників. Долучився до заходу Геннадій Махорін, заступник голови Житомирського просвітянського осередку, к. і. н., доцент Поліського національного університету, який представляв свої книги на краєзнавчу тематику. Лідія Охріменко, просвітянка, завідувачка філіалу №1 КЗ “Міські публічні бібліотеки” Житомирської міської ради, взяла участь у панельній дискусії та відповідала за обмін дитячої літератури. Під час обміну охочі мали змогу взяти книги письменників-просвітян Житомирщини. До Дня Державного Прапора та Дня Незалежності України просвітяни організували та провели два тематичних заходи. Перший – це робота з молодим поколінням, читайликами “Табору книголюбів” філії №1 КЗ “Міські публічні бібліотеки” Житомирської міської ради. Святковий захід “Україна – це ти! Україна – це я! Незалежна і гогічне правило (правдивість у словах і ділах), мусить бути присутня скрізь – в освітньому, культурно-мистецькому, науковому, інформаційному середовищах. “Геть москву!” – наріжний етичний принцип сучасної української школи. Культ культури, передовсім національної, необхідно сприймати як методологію сучасної освіти, слугуючи не тільки історичній правді, інтелектуалізації та гуманізації Особистості, але й ставатиме запобіжником, пересторогою, захистом від експансії зла у майбутньому, будучи нині помічним для Перемоги, зміцнюючи Дух Народу – нашої незборимої сили. Бо на своєму історичному шляху Український народ втрачав багато, часто найдорожче – землю, території, ресурси, конституцію, незалежність і навіть державність. Однак, попри все, здатен був повертати. Чому?! Бо він не втрачав своєї національної Душі. Тому й нинішня загарбницька війна проти України ведеться не стільки за території, а передовсім за знищення української Ідентичності, національної Пам’яті, Культури, української Мови, особистої Гідності, Державності. Адже лише упокоривши ці верховинні чесноти Нації, московити змогли б виконати свій віковічний чорний замисел, зреалізувавши на свою користь гамлетівське питання – “Бути чи не бути?!”. Не вийде, враже. Віримо, що саме Освіта стане тією найнадійнішою зброєю, яка слугуватиме оберегом нашої Ідентичності і Державності. Для цього зміст, філософія освіти має опиратися на найкращі національні, загальнолюдські здобутки і скарби, високу педагогічну культуру. Ідеали Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, І. Мазепи і М. Міхновського, як і К. Ушинського, Г. Ващенка, Софії Русової та багатьох інших велетів педагогічної думки мають стати основою для поки що умовно “нової української школи”. Добре, що напередодні Першовересня (19 серпня 2025 року) прийнята, нарешті, Постанова Верховної Ради, якою установлено Премії ВР України імені Пилипа Орлика, Бориса Грінченка, Василя Сухомлинського; Стипендії ВР України імені Івана Огієнка, Григорія Сковороди… Справедливо, оскільки в Україні в ті непрості часи, коли ще домінувала “сталінська педагогіка”, одним із першопрохідців “педагогічної культури” був саме В. Сухомлинський. Саме тоді великий Учитель уперше вводить це поняття в обіг освітньої політики, її теорії і практики. Цей натхненний просвітник освітян у педагогічній культурі виокремлював найвищу якість того, хто покликаний творити Особистість. У статті “Суспільство і вчитель” він скаже: “Справжнім педагогом може вважатися тільки той, хто в кожному своєму вихованцеві бачить Людину… Раніше ніж думати про знання, треба збудити в учня людську гідність”. Поза гідністю неможлива моральна внутрішня охайність, стремління самовдосконалюватися, благоговіти, обожнювати Життя. Оце тонке відчуття людської натури, знання її психології, високий такт і повага до вихованця як суб’єкта процесу взаємо-

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин