Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Витоки · “Публікації посилили інтерес дослідників та громадськості до мешканців Карпат, які зберегли дивовижну єдність з природою”. · с. 10сторінка оригіналу ↗

Творче турне Коломия – Верховина – Косів

Слово Просвіти, №35 за 2025 рік

Марія ПОРОХ, членкиня Клубу інтелігенції ім. І. Пелипейка та РО “Просвіта” Фото надано авторкою Нещодавно у світлиці Косівської центральної міської бібліотеки у дружньому колі зібралися ті, кому небайдуже слово: письменники, журналісти, художники, музейники, науковці, члени Клубу інтелігенції ім. І. Пелипейка та РО “Просвіта”, косівського осередку “Союзу українок”, бібліотекарі Косівської ЦМБ, які приймали поважних гостей: Ярославу Ткачук, Романа Горака, Олександра Масляника, Миколу Васильчука, Андріану Ємчук, Петра Гавуку, що здійснили літературне турне Коломия – Верховина – Косів зі своїм творчим доробком. Відкрив зустріч Василь Шкурган – голова Косівського осередку Національної спілки письменників України, представивши Ярославу Ткачук – генеральну директорку Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського, ініціаторку цього заходу. Продовжуючи захід, пані Ярослава представила гостей, серед яких Андріана Ємчук, полоністка з Баффало; Микола Васильчук, коломийський краєзнавець, кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри філології Коломийського навчально-наукового інституту Карпатського національного університету; Олександр Масляник, заслужений журналіст України зі Львова; Роман Горак, письменник, дослідник творчості Івана Франка, член НСПУ, лавреат Національної премії імені Т. Шевченка; Петро Гавука, журналіст і редактор, – однодумці, які підтримали й допомогли реалізувати її задум. Цікавою і захопливою була розповідь директорки про історію Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського, який в 2026 році відзначатиме своє сторіччя, про фундаторів і організаторів музею та першого директора Володимира Кобринського. Одним із напрямків роботи установи є видавнича діяльність. Саме презентація творчого доробку музею кінця 2024 – першого півріччя 2025 років не тільки коломийській аудиторії, але й верховинцям та косів’янам, є одним із заходів, приурочених прийдешньому 100-річчю музею. Насиченим багатьма фактами був виступ Я. Ткачук про багатогранну особистість, Софрона Витвицького (1819–1879) – українського етнографа, письменника, громадсько-політичного діяча, який викликав загальну пильну увагу і жваве зацікавлення слухачів. Зокрема, було зазначено значимість праці “Історичний нарис про гуцулів”, яка побачила світ 1863 року і є фактичною першою окремою книжкою про гуцулів, етнографічну частину якої вперше в українському перекладі видано у 1993 році. Серед музейних видань, які побачили світ у цей час, важливе місце посідає перший повний переклад цього дослідження. Видання приурочено 160-річчю публікації праці С. Витвицького польською мовою, 205-річчю від дня народження автора та 30-річчю виходу її першого українського перекладу. “Софронові Витвицькому вдалося створити першу, видану окремою книжкою, працю про Гуцульщину, яка відкрила гуцулів з погляду географічного та історичного, релігієзнавчого та краєзнавчого. Його публікації у періодиці, а особливо книга “Історичний нарис про гуцулів”, посилили інтерес дослідників та громадськості до мешканців Карпат, які зберегли архаїчне світобачення і дивовижну єдність зі світом природи”, – зазначають у передмові М. Васильчук та Я. Ткачук. Микола Васильчук розповів про свою працю над книгою і висловив щиру подяку всім причетним до її видання, зокрема Андріані Ємчук, полоністці з Баффало, яка здійснила переклад монографії, Ярославі Ткачук, науковій редакторці, Богдану Ткачуку, редактору, Олександрові Маслянику, літературному редакторові. Відрадно, що презентація праці Софрона Витвицького відбулася також на виставці гуцульського мистця сучасності, косівського різьбяра Миколи Стринадюка у Національному музеї в Коломиї. Не залишилась поза увагою розповідь Петра Гавуки про історію українського фольклору, його перших збирачів, найкращі фольклорні видання, їх вагомий внесок у поповнення фольклорної скрині в нашому краї. Усна народна творчість – нетлінний скарб із безмірної діалектологічної скрині Гуцульщини, яка дала змогу зазирнути в таємничі гуцульські світи. Дещицю із тієї скрині взяли троє залюблених у рідний край дослідників – Петро Гавука, автор низки статей, співавтор лексикону “Гуцульська говірка”, Ярослава Ткачук, багатолітня очільниця найбільшого в краї музею народного мистецтва Гуцульщини і Покуття, авторка ґрунтовних досліджень, Олександр Масляник, співавтор “Словника говірки Закарпатської Гуцульщини”. Зібравши кілька тисяч гуцульських прислів’їв, приказок, влучних висловів і повір’їв з усіх закутин великої Гуцульщини – Буковини і Закарпаття, Верховинщини, Косівщини і Надвірнянщини, Мараморощини і Сучавщини, створили знакову книгу “Що кому смакує – най здоров пакує!”, яка знайомить з особливостями гуцульського діалекту. Олександр Масляник розповів про етнологічно-етнографічний, культурологічний та історико-краєзнавчий журнал “Гуцульщина і Покуття”, який знайомить читачів із малодослідженими сторінками з історії минулого та сьогодення карпатського краю, гармонійно поєднуючи інформацію про два визначні історико-етнографічні регіони. Засновником видання є Національний музей народного мистецтва Гуцульщини і Покуття імені Йосафата Кобринського, а його шеф-редакторкою – Ярослава Ткачук, членкиня Національної спілки майстрів народного мистецтва України, заслужена працівниця культури України. Останні три номери музейного журналу “Гуцульщина і Покуття” містять публікації понад 50 науковців – як музейних працівників, так і незалежних пошуковців з різних регіонів України. Готується 33 випуск журналу. О. Масляник принагідно запросив усіх охочих долучатися до когорти авторів журналу й надсилати матеріали для публікації. Презентація видань відбулася в атмосфері невимушеного спілкування між її учасниками. Усі, хто брав слово, – директорка музею Ярослава Ткачук, заступник генерального директора з науково-методичної роботи музею Микола Васильчук, перекладачка Андріана Ємчук, письменники Роман Горак, Василь Шкурган, директор Національного природного парку “Гуцульщина” Юрій Стефурак, членкиня Клубу інтелігенції ім. І. Пелипейка Світлана Крицкалюк, голова косівського осередку “Союзу українок” Уляна Сорохан – високо оцінили творчий доробок музею, дякували за працю, зичили наснаги та ентузіазму, нових творчих здобутків на видавничій ниві для піднесення національного духу українців та перемоги в жорстокій війні. Ярослава Ткачук подякувала учасникам зустрічі за увагу і подарувала нові книги, які поповнять фонди бібліотеки. Уляна Книш, провідний бібліограф Косівської центральної міської бібліотеки, секретарка Клубу інтелігенції ім. І. Пелипейка, подякувавши авторам за зустріч, відзначила, що подаровані видання стануть цікавими для читачів, адже розраховані на тих, котрі цікавляться духовним, історичним і культурним розвитком краю. Спільне фото учасників заходу. Сидять: Василь Шкурган (в центрі), зліва направо: Ніна Васильченко@Каверіна, Олександр Масляник, Микола Близнюк, Роман Горак

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин