Цікаво знати · “Закликаю наукову спільноту і зацікавлених читачів довіряти лише перевіреним архівним документам і не сприймати на віру припущення”. · с. 11сторінка оригіналу ↗
Як росіянка вигадала інцест у родині Тараса Шевченка
Слово Просвіти, №35 за 2025 рік
Уже понад два століття українці свято шанують Тараса Григоровича Шевченка як пророка нації. Але що відбувається з його пам’яттю у XXI столітті? У час, коли суспіль% ство бореться за правду, деякі “дослідники” з країни%агресора тихцем насаджують фейкові факти про родовід Кобзаря. Найбільш цинічним із них є твердження, нібито рідний брат Шевченка, Йосип, одружився з... власною троюрідною сестрою! Тобто, за такою логікою, в родині Тараса Шевченка відбувся інцест.
Євген МАТВІЄНКО
Звідки ця маячня? У новітніх виданнях, як-от у “Шевченківській енциклопедії” (2015, т. 6, стор. 871–872), з’являється твердження, що найкращий товариш Кобзаря Варфоломій Шевченко – троюрідний небіж (племінник) і свояк поета. Його сестра Мотрона вийшла заміж за брата Тараса – Йосипа. В деяких інших шевченкознавчих джерелах стверджується, що Варфоломій Шевченко був троюрідним братом Тараса Шевченка. Тобто його брат Йосип нібито одружився зі своєю троюрідною сестрою (!), порушуючи церковні канони, які суворо забороняли шлюби до сьомого коліна. І цього під час обов’язкових шлюбних обшуків ніхто не побачив? Ніхто не перевірив? Що ж, перевіримо ми. Звернімося до джерел, а не до фантазій. У жодному документі XIX століття, в жодному листі Тараса, у жодному свідченні його сучасників немає жодного слова про те, що Варфоломій був його кровним родичем. Сам Варфоломій ніколи не називав себе родичем Тараса Григоровича Шевченка, навіть у своїх авторських “Споминах про Тараса Григоровича Шевченка”, опублікованих у львівському журналі “Правда” №1–2 за 1876 рік. Варфоломій, який був найближчим другом Тараса і до кінця життя доглядав могилу Шевченка в Каневі, напевне пишався б, якби мав з ним спільне коріння – і це знали б принаймні родичі й друзі Кобзаря. У своїх спогадах він пише: “Здається, в 1844 р. Тарас знову приїхав у Кирилівку і прямо до мене; мене не було вдома. Розпитавшись, де я, Тарас прийшов до мене в головну контору маєтностей Енгельгард7 та. Увійшовши у хату, де я сидів, Тарас обняв мене, поцілував і сказав: “Оце тобі родич”. У той час ми справді поріднилися, бо його брат Осип оженився з моєю сестрою”. Отже, свояцтво, а не кровна спорідненість. Із мемуарів Михайла Старицького про відвідини батьківщини Кобзаря, опублікованих у київській газеті “Заря” 26 лютого 1882 року, довідуємося таке. За словами вдови Пелагеї Шевченко (дружини Микити Григоровича Шевченка), поет під час останніх приїздів у рідне село дуже сумував, тужив: “не було йому з ким словом обмінятись. Він проводив більше часу в Корсуні – у свого родича, теж Шевченка, якого любив, як рідного брата, хоча той був далеким його родичем – братом дружини Йосипа Шевченка, рідного брата поета”. Навіть родичі знали, що вони були лише свояками. Усі твердження про “троюрідство” з’явилися лише у XXI столітті. Їх джерелом є російськомовна книжка уродженки Курської області, кандидатки фізико-математичних наук Ольги Ройциної – “Эта самая любовь...” (2009) – “документальна” повість про родину Шевченків-Велигорських-Андреєвих. Пані Ройцина, як вона сама зазначає, є дружиною Анатолія Мефодійовича Левицького,
правнука Варфоломія Шевченка. Джерелом інформації про спорідненість Тараса і Варфоломія, за її словами, став не архів, не документи, а припущення дядька її чоловіка (Володимира Самуїловича Левитського), викладені в листі від 1 листопада 1967 року. На сторінках 17–18 своєї книги Ройцина “відкриває правду”: мовляв, батьки Тараса і Варфоломія були двоюрідними братами, тому вони – троюрідні. І це все подається як очевидний факт.
Першим повівся на це “відкриття” дослідник Микола Лисенко у книзі “Коріння Шевченкового роду” (2012). Замість архівних джерел він чомусь взяв за основу реконструкції родоводу Варфоломія Шевченка генеалогічне дерево з книги Ольги Ройциної. Так саме ця псевдонаукова маячня, не підкріплена жодними архівними джерелами, стала основою для вигадки про “троюрідного брата/небожа” Тараса Шевченка. І розпочалася ланцюгова реакція: “Шевченківська енциклопедія”, Вікіпедія, а далі – переписування “на віру” десятками авторів без жодної перевірки… “Чому?” – запитаєте ви. Можливо, тому, що видання росіянки “благословив” своєю передмовою лавреат Національної премії ім. Тараса Шевченка, комуніст Борис Олійник?..
Архіви не брешуть Запис у метричній книзі с. Кирилівка за 1821 рік підтверджує: Варфоломій Шевченко народився 10 червня 1821 року. Це дата за юліанським календарем, отже, за григоріанським – 22 червня. Не 11-го за григоріанським і тим більше не 30 травня за юліанським календарем, як зазначено в тій же “Шевченківській енциклопедії”. Батько – Григорій Онистратенко. Матір – Мотрона. Йосип, рідний брат Тараса Григоровича, одружився 28 вересня 1841 року в с. Кирилівка на Матроні Григорівні Шевченко, яка була рідною сестрою Варфоломія. Олександр Кониський у своїй книзі “Тарас Шевченко- Грушівський: Хроніка його життя” зазначає: “Тарасів брат Йосип був одружений із сестрою Варфоломія Шевченка – Мотрею”. “Дослідники” XXI століття стверджують, що Йосип одружився з донькою свого троюрідного брата. Але в XIX столітті діяли суворі церковні канони. Перед кожним шлюбом проводився шлюбний обшук – із допитом свідків, перевіркою метричних записів, аби впевнитися, що молодята не є родичами до сьомого коліна, не мають спільних хрещених батьків тощо. Другий том “Уложення цивільного права Російської імперії” чітко визначав поняття тілесної та духовної спорідненості. Тілесна – це кровна (по батькові / матері) і свояцтво (через шлюб). Духовна – через хрещення або усиновлення. За інцест у 4-му ступені кровної спорідненості чи 2-му ступені свояцтва карали висилкою до монастиря (на 4–8 місяців) або навіть засланням до Сибіру на 3 роки і 4 місяці. Для дворян і духовенства дозволяли шлюби в 5–7 ступенях, але лише з дозволу єпархіального начальства. Тож жоден священник не наважився б вінчати троюрідних родичів, особливо Григорій Іванович Кошиць, який добре знав і шанував родину Шевченків, бо був кумом Тарасового діда Івана. Та й громада не прийняла б такого – люди були глибоко віруючими. Запис про шлюб від 28.09.1841 р. зберігається в метричній книзі села Кирилівка за 1841 рік. У ньому зазначено, що наречений – кріпак Павла Васильовича Енгельгардта, селянин із села Моринці Йосип Шевченко (після смерті батьків виховувався у родині свого діда – Якима Бойка, батька матері Катерини). Наречена – Матрона Григорівна Шевченко з села Кирилівка. Свідками на весіллі з боку нареченого були: Павло Якимович Бойко (рідний дядько Йосипа, брат його матері Катерини), Микита Григорович Шевченко (рідний брат Йосипа) та Роман Дядченко (хрещений батько Йосипа). Наречена, Матрона Григорівна, народилася 10.11.1823 року вс. Кирилівка. Батько Григорій Оністратенко-Шевченко, матір Матрона. Єдиний спосіб дійсно з’ясувати родовід – це архівні документи. Ми взяли найдавніший доступний – сповідний розпис с. Кирилівка за 1787 рік, де зафіксовано родину Євстрата Шевченка, яка на той час складалася з таких осіб:
Євстратій Шевченко, госпо' дар двору, вік 50 років (приблизно 1737 р.н.); його дружина Олена, вік 33 роки (1754 р.н.); син Євс' трата Яків, вік 25 років (1762 р.н.); дружина Якова Тетяна, вік 21 рік (1766 р.н.); дочка Євстра' та Агрипина, вік 16 років (1771 р.н..); син Євстрата Павло, вік 13 років (1774 р.н.); син Євстра' та Іван, вік 11 років (1776 р.н.); дочка Євстрата Марія, вік 10 років (1777 р.н.); син Євстрата Григорій, вік 8 років (1779 р.н.); дочка Євстрата Матрона, вік 7 років, (1780 р.н.); син Євстрата Власій, вік 6 років (1781 р.н.); син Євстрата Григорій, вік 4 роки (1783 р.н.); син Євстрата Яків, вік 2 роки (1785 р.н.); дочка Євстрата Олена, вік 1 рік (1786 р.н.). Як бачимо, на час складання реєстру Євстратові Шевченку було 50 років, а Григорію – лише 4 роки (приблизно 1783 рік народження). Ми вважаємо, що саме цей Григорій був батьком Варфоломія. Цей факт підтверджується даними Ревізьких казок за 1795, 1811 та 1816 роки, де зазначено, що старший син на ім’я Григорій має по батькові не Євстратійович, як усі діти Євстрата, а Петрович. Згідно з цими ж документами, матір Григорія Петровича – Олена Яківна – проживала у його дворі й була записана як мати, тоді як інші діти Євстрата були вказані як його брати й сестри. Це дозволяє зробити висновок, що Григорій Петрович був сином Олени Яківни від її першого чоловіка Петра, а Євстрат був йому вітчимом. У сповідному розписі по батькові Євстрата не вказано, проте там згадується прадід Кобзаря Андрій Швець (60 років, приблизно 1727 року народження), разом із дружиною Єфросинією
Запис про шлюб Федота Шевченка і Килини Євстратенко від 24.01.1826 р.
(48 років) та дітьми: Іваном, Іриною, Кіндратом, Мариною й Олексієм. У цьому ж документі вказано, що Іван Шевченко (30 років), дід Тараса Шевченка, вже мешкає окремо зі своєю сім’єю. У Ревізькій казці села Кирилівка за 1795 рік Євстрат уже не згадується, а його дружина Олена записана вдовою. Отже, враховуючи різницю у віці між Євстратом (1737 р.н.) та Андрієм Шевцем (1727 р.н.) – лише 10 років – можна з упевненістю стверджувати, що вони не були батьком і сином. Таким чином, міф про кровні зв’язки між Тарасом і Варфоломієм Шевченками у третьому та навіть
Портрет Варфоломія Шевченка четвертому ступенях спорідненості розвінчано. Варфоломій ніяк не міг бути троюрідним племінником Тараса. Він був шурином-свояком, тобто братом дружини брата. Понад те, у метричній книзі знайдено запис про шлюб у селі Кирилівка 24 січня 1826 року Федота Олексійовича Шевченка (його батько – Олексій Андрійович Шевченко, рідний брат Івана Андрійовича, діда Тараса) з Килиною Павлівною Євстратенко. Вона народилася, згідно з метричною книгою с. Кирилівки, 11 червня 1807 року. Її батьком був Павло Євстратійович Шевченко (також Євстратенко або Оністратенко), рідний брат Григорія Євстратійовича Шевченка – батька Варфоломія Григоровича Шевченка. Отже, навіть у 1826 році ці особи не перебували в родинних стосунках до сьомого коліна, що дозволило здійснити шлюб за церковними канонами. Цікаво й те, що хрещеним батьком Федота Олексійовича Шевченка 4 березня 1805 року був Григорій Іванович Шевченко – батько Тараса. Цікаво, що вигадки в “офіційній” біографії Варфоломія Шевченка цим не обмежуються. Його весілля нібито відбулося в 1838 році, хоча насправді шлюб було укладено 9 квітня 1844 року. Крім того, поширюється інформація, нібито Варфоломій у ранньому віці залишився сиротою, а згодом був усиновлений якимось купцем. Насправді ж його батько – Григорій Євстратійович Шевченко – помер 16 січня 1851 року, а мати – Матрона Кирилівна – прожила ще довше й померла 19 березня 1853 року. Виходить, що нам намагаються нав’язати абсурдну теорію про те, що 31-річного чоловіка, який уже мав дружину і дітей, нібито “усиновив” сторонній купець? Можливо, ці фальсифікації покликані надати образу Варфоломія додаткової драматичності та важливості? Але навіщо? Невже “троюрідний брат” чи “небіж”-сирота краще звучить, ніж просто “свояк”? Чи інцест у Шевченковій родині робив її ближчою до “братнього” російського народу? А, можливо, це була свідома атака “русского міра” на Шевченкову родину? Як бачимо, навіть у XXI столітті з’являються вигадки, що не мають нічого спільного з історичною реальністю, але набувають поширення через різні видання. Закликаю наукову спільноту і зацікавлених читачів довіряти лише перевіреним архівним документам і не сприймати на віру припущення, не підкріплені джерелами. Тільки архіви не залишають місця для фальсифікацій.
Запис про народження Матрони Шевченко з метричної книги с. Кирилівки за 1823 рік
Запис про народження 10.06.1821 р. Варфоломія Григоровича Шевченка
Запис про шлюб Йосипа і Матрони Шевченків, 28.09.1841 р..
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
