Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Суспільство · “Кожен удар ворога робить нас сильнішими, а кожне вбивство перетворює жертву на прапор боротьби”. · с. 3сторінка оригіналу ↗

У пошуках витоків

Слово Просвіти, №35 за 2025 рік

Галина ДАЦЮК, журналістка, м. Київ Устигли! 1 вересня дехто з нас пірне в навчання. Хтось – уперше! А сьогодні, 31 серпня, годину ми мандрували по виставці “Мистецтво тисячоліть. Україна у пошуках витоків”, присвяченій великому археологу, першовідкривачу Трипільської цивілізації Вікентію Хвойці. Ходили, роздивлялися, впізнавали роботи прекрасних художників, наших друзів – Олександра Мельника, Олеся Солов’я, Олександри Гордієць, Віри Баринової-Кулеби, Василя Корчинського. Виставка багатюща різноманіттям форм, жанрів, імен, стилів, адрес. А об’єднує її закоріненість в українську символіку, в найглибиннішу національну традицію. Вийшли просвітлені, заряджені й окрилені. І навіть якщо хлопчик і дівчинка чогось не до кінця зрозуміли, то найголовніше запам’ятали. Те, наприклад, що недалеко від Будинку художника – на Кирилівській горі – Вікентій Хвойка відкрив культуру, якій понад 20 тисяч років. Зайшовши в підземний київський портал, сам був вражений його давністю і силою. Провівши масштабні розкопки, знайшовши чимало свідчень, він зробив висновок, що тут тисячі років тому жили люди високої культури землеробства. Наші з вами прапра-... Сильні, мудрі, завзяті, творчі, вони навіть на бивнях мамонта щось різьбили. Пек- Олександра Гордієць біля афіші, основою якої стала її картина “Колір Землі”, 2008 р. ли хліб, будували житло. Розмовляли з сонцем, вітром, водою. Любили цю землю і плекали жито як життя. Тож ми – нащадки автохтонів, осілого хліборобського народу, що жив тут із давніх-прадавніх часів. Тут – наші витоки, правда, сила і непереможність. ...Думаю, що засіяні сьогодні зернинки радості зійдуть у дитячих серцях щирою любов’ю до рідного світу. Дай Боже! Олександр Мельник біля своєї картини. Триптих “Русь” (“Зерна”, “Мати”, “Плач”), 1982 р. ників України Галина Козак, авторка роману “Дівчина на білому коні”, в якому розповідається про національно-визвольну боротьбу ОУН-УПА на Бережанщині та події на денисівському хуторі Веснівка; завідувач відділу Музею національно-визвольних змагань Тернопільської області Ігор Скобляк, а також завідувач навчально-методичного кабінету мистецьких навчальних закладів Тернопільського обласного методичного центру народної творчості Зиновій Гірняк. Мистецьку програму прикрасили виступи Тернопільського військового оркестру 44 окремої артилерійської бригади імені гетьмана Данила Апостола під керівництвом т. в. о. військового диригента штаб-сержанта Василя Кизима. Більшість учасників цього колективу пройшли через справжнє горнило війни у новітній історії України. Це нащадки героїв минувшини, які сьогодні своїм мистецтвом підтримують бойовий дух побратимів. Доповнив програму учнівський дует у складі Дмитра Білого та Вікторії Гавришок під акомпанемент гітари Михайла Білого. Закінчилось дійство, приурочене вшануванню події 82-річної давнини, словом Богдана Савака, чия ініціатива стала основою цих урочистостей, адже він завжди прагнув зберігати і передавати наступним поколінням пам’ять про героїчну історію нашого народу. На завершення пролунав гімн УПА “Зродились ми великої години”.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин