Сторінка · с. 2сторінка оригіналу ↗
Слово Просвіти, №36 за 1997 рік
Слово Просвіти, №36 за 1997 рік
які
п
ни ше - --
о ьо ВН -
ПР ЧИ і
кій
нн
ее
ж
УКРА - РЕРЖВ А 9АУОВІАЛЬЗЙ
Р рі ій що пнннннннникон еееаанннннанннн ОЕМ ананний зажннюи Ин нанні б я п дова тик пакнаенннвзанннчаннниинисимо
ЦЕ ВЖЕ ФАКТ ДОКОНАНИЙ 1
ПЕРЕГЛЯДУ НЕ ПІДЛЯГАЄ
(Продовження. Початок на стор. 7)
вдатися до якогось закону, яким, думаю, буде як ніколи доречним, -- про надзвичайні економічні заходи
- Без яких, зрозуміло, не запрацює жодна стаття Копституції.
- Звичайно. Бо громадянит повинен відчувати себе громадянином. Усе залишиться лише декларацією, якщо у пього не буде гарантій на пенсію, на праці і таке інше... Хай він сам собі робить що може і як може виконує ту чи іншу справу. Але йому необхідно створювати відповідні умови. І тут відбуваються, на превеликигії жаль, політичні спекуляції -- на проблемах. Невідбувається розв'язання проблем, але лише спекулювання на них. Бо чим довшими будуть періоди наших негараздів, тим більшими будуть можливості політичних спекуляцій тих, хто не хоче ні Конституції, ні статті 10, ні України взагалі. Ї я вважаю, що в нас усе щільно пов'язано одне з одним, та його важко звести воєдино. У нас абсолютизували економічні питання, не розумпочи того, що є фундаментальні цінності, на яких грунтується все -- 1 розв'язання, і перспектива розв'язання тих економічних негараздів, які мають місце...
-- Доречно, мабуть, уже вкотре, навести приклад Німеччипи, Японії, досягли економічного дива на суто національному грунті.
-- Я постійно посилався па цей досвід, декілька років поспіль -- на Японію, Німеччину... Слід усвідомити, що ми не просто - конгломерат. І чужі запозичені моделі нам не дадуть нічого. Ми вже в цьому пересвідчилися. Зашморг усе тугіше затягуємо на собі. Якщо ж ми визначилися політично, то це змушена зробити і виконавча влада, яка повинна сказати: національна проблематика є першочерговою. І нетому, щоя гіпертрофую це поняття - національна проблематика. Необхідно, щоби кожен відчув, що він є громадятином, як це відчувають, наприклад, у Росії. «Білий» чи «червоний», «зелений» чи «синій » - він всеодноє там громадянином і він це відчуває. І буде виходити завжди
з найважливішого -- з національних інтересів -- російських. - Як-от поляки -- сусіди наші, з
іншого боку.
- Їхні соціалісти 1 наші, їхні комуністи г наші -- це, образно кажучи, небо і земля.
- Там є ще й вагомий об'єднавчий фактор: у першому випадку -- Російська православна церква, у другому - Костел. А в нас он який спектр «єдержавнихь релігій,
- У насі церкви поділені, і суспільство Але ця тема обширна й потребує окремої розмови.
-- Нам підкидають різні моделі розвитку суспільства -- то канпадійський, то швейцарський, то прибалтійський... ОУГІ- КУН пропонують опиратися лише ша власні сили. Яка модель розвитку, виходячи з положеїть Конституції, на Вашу думку, є найбільш прийнятною для України?
- Я підтверджую ще раз: повинен бути національний пріоритет. Толі, якщо ви свідомі цього, можете сказати: я ще потерплю, я почекаю, я працюватиму в режимі самообмежентя, щоби було потім краще імені, і моїм дітям. А коли панує стихія пседозволеності | корумпованості, і
передовсім серед усіх тих людей, які причетні до виконавчої влади, то, зрозуміла річ, зневіра роз'їдає все, і навіть у національно свідОМИХ ЛЮДдейЙ
- Чи Конституційний інституція, що покликана стежити за дотриманням положень Осповнпого Закону держави, виконує як належить покладені на неї повповаження?
- Мені здається, що це якийсь рудиментарний відросток, -- мені незрозуміле його місце, доцільність створення. А його пасившсть викликана, Ймовірно, самим складом.
- Мабуть, залежить його робота від особистостей, яких не так уже й густо на олімпі влади.
- Усе залежить від особистостей, і передусім наша національна справа і У країна
-- Верховна Рада повинна на основі Конституції ухвалювати нові закони незалежної держави. Існуючий парламент, -- наскільки він сьогодні виражає інтереси України? Великий відсоток депутатів, як відОМО, не присягнув на вірність українському народові. Керівництво парламенту вдає, піби нічого особливого й не сталося... Чи не загрожує нам перенесення парламентських баталій у суспільство?
- Що тут казати, це абсурдно, коли керівництво законодавчого органу не дбає про національні інтереси, коли ставлять під сумнів питання про доцільність входження України в НАТО, коли проголошуються якісь формули позаблоковості. Я завжди кажу про те, що держава - це не просто фраза, а розуміння того, що всі складові її - цеяк члени нашого організму: все працює в одній системі. Чи підігнане воно у нас, чи вироблене як єдиний організм? Якби все це було так, то небуло би тих, хто діє проти України відверто, відкрито, в будь-якій ділянці. Его завжди супутне людині, але воно ніде не є таким домінантним, як у нас. Бо чому той чи інший депутат відстоює інтереси не українські, не національні, не державні. Тому, що його перекупили, переманили. І говорити про законодавчий орган, який би виражав повною мірою інтереси загальні, суспільні, можна лише тоді, коли відбудеться найважливіше: розуміння того, що лтодина ідентифікується зі словом «громадянин». Повинна відбутися, по-перше, -- національна, по-друге, - громадянська ідентифікація. А якщо громадяним, який умовно себе вважає громадянином тільки тому, що в нього є тут житло чи паспорт, а інтереси має неукраїнські, то про яке представництво інтересів людей можна вести мову. Виборці працюють проти самих себе, вибираючи тих людей, які не дбають про їхні інтереси. Вони спекулюють їхніми інтересами, руйнуючи те, що треба збудувати, -- вони руйнують їхню власну перспективу. І це потрібночітко зрозуміти.
- Один із пунктів статті 17 Копституції України проголошує: «На території України не допускається розташування іпоземних віЙСЬКОВИХ базь. І в той же час Україна ша ріпні Міжнародного договору продовжує терміи перебування в Криму російського Чорноморського флоту ще на 20 років. Чи не є це грубим ігноруванням копституційних положень випійм керівництвом Української держави? -- Порушено надавичайно складне пи:
Його пе можна зводити до
Суд як
ГАНЯяЯ.
ни біб ет ти
патріотичної риторики. Давайте міркувати гато факт визнання України як суверенно" незалежної держави у самому Севастополі - складовій частині суверенної держави є позитивним чи негативним... Мабуть, позитивним. Та чибули в насипи варіанти, коли 6 ми сказали: ні? Треба зважати на те, що Москва, яка має зброго, Веде в Парижі переговори з НАТО, де йдеться про Україну, прош роль! місце В СИСТЕМІ європейських координат на предмет того, під чиїм впливом вона перебуватиме. Греба розуміти, що якщо НАТО, цей потужний блок, нарівні веде переговори з Росією, то як ми, здавши свою стратегічну і тактичну зброю, можемо ігнорувати п. Ми фактично голі. Якби ми домоглися раніше в міжнародній ділянці визнання і було б стрімке наближення до НАТО, 1 ми ввійшли 6 у НАТО, могли 6 побачити якусь перспективу, ми могли б говорити з Росією іншими, більш категоричними штонаціями. Без оборонного щита що ми можемо вимагати, коли на додачу маємо ще й економічні негаразди, нестабільність. Мусить бути хоча б якийсь здобуток у царині міжнародній. Я особисто не потрактовую підписані угоди з Росією як програш: 20 років -- ціна сміховинна
-- Але ми знаємо, як Росія дотримується підписаних угод. Доводиться лише сподіватися від неї кардинальних змін у царипі дотримання міжнародних вимог.
-7 Можна ставити вимоги категоричні, можна не ратифіковувати ці угоди, можна вимагати перегляду -- є багато методів, які можна використовувати у такому випадку. І це, очевидно, доведеться робити з часом. ДХле в нас же немає в парламенті сильного політичного блоку, який би впливав на поведійку, на політичну лінію нашого керівництва, Я маю на увазі, на правому фланзі.
- А от на міждержавному рівні чи ідея створення своєрідної буферної зони між Заходом і Росією, так званого Балто-Чорноморського поясу має й досі сенс?
-- Ця ідея Михайла Гориня п'ятирічної давності. Вона не реалізувалася, цей пояс розірвано Лукашенком, президентом
Білорусі.
-- На міжнародному семінарі «Підтримка та правовий захист полікультурності в плюралістичних
суспільствах», що проходив з 20 по 23 травня в Києві, учений секретар Інституту національних відпосип і політології НАН України Віктор Котигоренко піддав сумніву доцільність положень Конституції про титульну націю, корінні народи |і національні меншини. Виражаючи, ймовірно, позицію пе лише свою, а Й усього Інституту, доповідач закли: кав відмовитися від пріоритетів ОУудь-чиїтх 12 вищеперелічених категорій населення України. Його підтримали чимало присутніх, У цьому ключі як можна оцінювати відсутність в Україні Концепції національної ідеології як ідеології поступу україіського народу?
- «Просвіта», слід нагадати, виступа: ла шницатором не одного фроруму, «круглого столу». Митпроводили спеціальний конгрес ще чотири роки тому. присвячений державній ілеології Наші! шищшативи, на жать, ПІДХхоОпЛлюЮютЬьсСЯя не п нас, автій же Москпі. І потім спрацьовують проти нас. Єльцин дап доручення
очи ПР РЕЕЕЕта ни п - Ра
РН й ьо пан ПРА РН
5;
ЗМІНИЛОСЬ,
Запитаємо, що інститутах
окрім нази Ті старі бі ТЬШОри АЛИШИЛИСЯ, їх
ГИ Х
кадри а ідеологія в щумінилась. 2 ЯКЩО ВОНа зМІНИЛася, т тише термшологічно. Їхня орієнтованість, меттальо я, спрямована а Москву, на безликість, на громадянина Радянського Союзу, не змінилась І Досі,
"Гідна наслідування, гадаю позиція країн Балтії у відстоювання паціональних інтересів. «Мовні політика та соціальні конфлікти ; Латвії» -- ДОПОВІДЬ па названому заході пана Бориса Цілевича, на противагу доповіді Віктора Котигоренка, засвідчує, що Іїспує й досвід, прийнятний для України як постра: дянської держави. Канадійський варіант, який нам підкидають, ПІДХОДИТЬ ДЛЯ ЗОВСІМ ІНШИХ реалій.
- Безперечно. Тому що нам дісталися у спадок аналогічии з країнами Балтії проблеми. У Канаді корінного населення вже Фактично майже не існує, пого винищили. Ми, слава Богу, перебуваємо в інших
реаліях -Якою Україна ввійде, на Вашу думку, в третє тисячоліття | Різдва
Христового? Наскільки тривалим може бути процес самоідентифікації українців як народу, що створив свою першу Конституцію пк Орлика) задовго до багатьох нин розвинутих країн світу?
-- Пилип Орлик - це трохи формальне посилання. Я б послався передусім на Княжий Устав, де зафіксовано всі норми пашого життя значно раншле Думка наша випереджає всі наші наміри, як і мрія випереджає дійсність, переходить в марення, в наміри. Якою буде Україна? Залежить це найближчим часом від того керівництва, яке матимемо, яке оберемо. В першу чергу від парламенту, від Прези» дента, від виконавчих структур. Від цього залежить перспектива держави: чи вона буде справжньою, а чи постійтим додатком до чужого організму, чи вона буде дійсною країшою, а чи полігоном для чер" гових чужих експериментів. Усе це залежить від вирішення того, заради чого ми Й сходимося тут, у «Просвіті». Наскільки чітким буде в усіх розуміння того, що від нас багато чого залежить і в Європі, й у наб самих що матимуть наши діти бобунайній постійно в силовому полі Росії, в колі й впливу, 1 в цьому сенсі угоди, підписані між Єльциним і Кучмою, дають підстави для занепокоєння, що ми будемо віЧНИМИ сателітами Москви 1 ніколи не вирвемося на вищий рівень економічний, ми будемо завжди в прив'язці до нсі, або зробимо рішучі зусилля, орієнтуючись на Європу, але Зі СВОСІО самобутністю, як це чинять ТІ ж поляки, румуни, італійці, французії, ПО МАЦІ
Іри всьому тому, що відбуваються Інтеграційні процеси на рівні макроєко" номічному, а внизу, як кажуть, цивілізація диктує своє. Якщо ми будемо людьми, ям втратили свою культуру, то разом із ТИМ утратимо свою перспективу на самобутність» на незалежність. Якщо ми бу демо просто Лодьми цивільюааци,. то ми швидко розчи" нимося у світі й станемо ніким. Власне На це й спрямовані зусилля багатьох людей 8 Украші й за її межами, щоб Україна стала такою. Тому й названі «вчені» секретар!» яких виховала радянська влада, стают» інструментом у руках зовсім інших ЛЮдей -- тоді комуністичної ідеології, а тепер уже невідомо якої, Тож або ми будеме україшцями-господарями на своїй землі (але це пе значить, що мусимо реа. лізювуваті! оте безглуадя, я вважаю провокативие, гак ЛО « Україна " для укращіве ), або будемо просто резервантами на своїй власній зем'т- Дід такої перспективи ми відмовляємосі раз 1! назавжди, що Й засвідчують визна" чальні положення Коиституції ( Основного Закону ) України |
Розпитува? Володимир ГЕРМА М
чининнійн они и нь
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
