Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє

Слово Просвіти, №36 за 1997 рік

Слово Просвіти, №36 за 1997 рік

ЕКеріМй НО) і ГО ВІРЕРІНИЙ 0 ІО УКР 11 С і ЦІіІ мелілеє бр, | Твди | -т ТУ і ть А! Є роСЛі ІТінночі 11 1 ІХАЛИСЯ мо І проснвітнни на спій періфнийи уста звчий ІЛ "Їе було на цьом". і 11 ном» р |2Дді | "Мої ри рІДдемтгі 1рИЇ і 111 Верх ІРО Рали РІ ІТрем єр міністра, які Так рновміЮТЬ Говорити соки х ПМИОУМУН про Ппросрл "В І ОСТ ПОМОСТІГАРІН А Жаль. 50 спухати було б гцо уумати було 0 над тим нашим найнишщим державним дДо- ОННИКкаИмМ (1 імніМм нашіптувичом, НКІ дяпвляють, Омцімто в У крашо національна | неспрацювала лише тому, що наше суспільство -"-поліІТтИиИЧНе, пненаціюональшто гпомалпннське 11 е інліО Як кого, п мене осористо ло глибини душі вразив виступ учениці 10-го класу а Тернопільщини ФУіотолки Барви - Ше й тепер, на шостому році ПОЗОЛОоОЖНОСТІ НАС хочуть пероекона ти. що пе ДУХ, а ковбаса первинна. Вожді пролетаріату ге й досі проглядають 31 пікільних та вузівських підручників, а з радіо 1 телевізора чуємо чужинську мову. Вона ову трибуни М п дикуп ЧИТЬ 1 і українського парламенту отримали нпеза лежність 1, як дорогопінше почали намистинку За розкидати 11. Мимо державу Нерхов «РІВІВо намисто, тиамистинком цоОЛлІі СТАЄ ДреВиМ А те Ради за страптіно за коли побгичиш |олопу "ПО трибупоїо СосСіІЙНОЇ ПІД першотравнеєвом у синьо-жовтим прапором, а на ПІД будувати збіговиську червоним. Як же можна державу, коли її наийвитці постой пики, мов персопано 0 ВБВІДОМОЇ державно байки, гдосили тягнуті го воза у різпі Ооки Закони приймаються зумисне недоскона ЛлиИми, адлишаються у пих протиги для оловживань у держати А тому їі нас брумпо процюрвІітТтаають проституція, наркомани, ЛОЧИННІСТЬ Юнак убиває юпака, сип убиває матір. ЩОСЬ не так у наопти державі, треба це ЩОСЬ пегайнє змінювати, треба нам, молодим, займати більш активпу ПОЗИЦІЮ. Бо як пе ми. то хто?! Бо як не тепер, то коли"! Молодь готопа 1 підСсТОаПЛлЛЯяС плече. але НО ЦІ Бех фрормові Шо ПЛечі ношу. Ї вузу, а кладуть інколи заважку Без ВСТУПИЮО ЦО ГОДІ Пу і НУ ІОтТьєсС)Ї грошей пе Закінчивши зномти робо- ТУ Л сім'ї вуз, МОЛОДІ Мо кордоп, гом'у М МОЛОДІ! ДОЛІ таамлаються лодь масово витодить За працею заробити Діти щоб там тяжкою ТООЇ, собі па прожиття. Україно, «па чужині, на чужій ро ОСТІ» Я слухав Наталкуй думав, що справді комусь дуже хочеться, щоб не тільки а й мивиїххали на чужину, Всі, українця, птинашці о останнього етнічного СХІДННКАЯа" і ? ІіІХІДНЯКО те як хі ТІ "и ТьоОгО часу Сталін з Берією то Жуковим уалйнЯИЛИ СВОГО | замість орати рідний перелії ечту ж ОЮ СИ о РА «ЧУЖИНІ проклитім »е роботою » А яко ся ечужкії ПОООТ А о н бачив рік тому п далекін Америці З кі НАЙновітн'! ШІ емігранти ('х тара еміграція зневажливо називниє емо її прибл имие) можуть В США хіба що МИТИ І |" "иску" іІТафн ОП ДО ТІЇРІ, ПИНОСИ Гб удна -ГТІД пноемічноИи х перестиарі 11їх | купди життям, вікначикагських та нью-йоркських хмародерів. Комусь дуже хочеться, щоб ми займались отакою «чужою роботою», а вони тим часом на нашій, як сказав літописець, емолоком 1 медом плинучій» землі будували російськомовну Україну, з політичним. а не націонал-громадянсь:- ким суспільством. Великий Кобзар не чорнилом, а кров'ю свого зболеного серця писав: Загинеш, згинепі, Україно! Не стане й знаку на землі... Щоб цього не сталось, власне й виник - іо Товариство української мови, азгодом на його базі й є Просвіта »,яка,яксказав, ПІТОЮЧИ МОЛОДИХ просвітян, 11 Голова, народний депутат України Павло Мов: своєму статуті засадничо заявила, що прагне найважливішого самоіндентифікації нації... Ніяка економіка, ніякі реформи не відбудуться, якщо будемо спиратися лише на запозичені моделі. А не відбудуться, бо в нас ще Й ототожипоє себе з нас ще й досі грома- України може себе вільно в цій державі, Чи вши и, не маючи жодної відчуваючи жодного до рідного краю... Коли демократи, невеличка шщопта уже восьмий рік переконати парламен більшисть, що урахування специфіки не вивести економіку 01 коми, то до ЧІСН, «у тому досі українцем. У україшець не дяюнмний почувати чи будь-якій прив'язки, не сентименту М и людей, ось намагаємось тську без НОаЦІОНОЛЬНОЇ стану пас не хочуть дослухатися. Натомість бездіяльність свою прикривають урапатріотичною фрра- ЗРОЛОГІЄЇО. Але СЬОГОДНІ Вже ВСІ фразеологія їхня бур- конкретна бачать, тцо розвивається, а стоїть по МІСЦІ. Більше вона занепадає. Тож як пам ти нашого державного воза Як досягти того, щоб живлющі соки паціопальної ідеї, які так необхідні сьогодпі для економічних та аграрних зрушень, наповнили й застугоніли артеріями хворого державного організму?» Молоді просвітяни, представники Донецька, Луганська, Криму, Києва, Запоріжжя, Дніпропетровська, Львова, Гернополя, Гвано-Франківська та інших неньки України на це орхіважливе для нас УСІХ ПИТОаННЯ підпОВІЛИ вустами Андрія Довганюка. Голова «Молодої Просвіти», складової Всеукраїнського товариства Шевченка скааав, "«ФІВУВІКИ справа Мо)мев Ззруши з місця? МІСТ ІД «ІСТИНИ П рос піТта» іМмЕИННіІ М, то є«есаме в переломні моменти, коли історія ставила наш народ перед пибором бути пому чи не у паза я» рю, бути, молодь відігравала надзвичайно велику роль, позиція її була визначальною і максималістською. Згадаймо українських січових стрільців, героїв Крут їі Базару, вояків легендарної УПА. Згадаймо студентську голодівку 1990 року, коли молодь у Києві на майдані Незалежності голосно й безкомпромісно заявила свій протест прокомуністичному уряду. Сьогодні, в ім'я святої ідеї, від нас, молодих, вимагається пе жертва свого життя, а, як сказав Іван Франко, «невтомна тиха праця», здатність будувати й міняти наше життя на краще. «Молода Просвіта» ставить собі за мету допомогти молоді самоутвердитись, вибрати правильний життєвий шлях. Покликана формувати у неї такі риси, як професіоналізм, дисциплінованість, виховувати молодих людей в дусі патріотизму й любові до української культури, мови, традицій, «Молода Просвіта» зробить все від неї залежне, щоб у їш лавах виросли 1 сформувалися завтрашні президенти ії прем 'єрміністри, голови Верховної Ради, політичні 1 громадські діячі, які ставитимуть понад усе не вузькопартійні чи кланові інтереси, а почуття національної ГгіДПОСТІ, любов до України та ш народу». Голова Київської міської організації Павло Карайченцев переконаний, що виховувати лідерів це благородна справа. Аленемени олагородно виховувати! рядових громадян свідОомМИМмМИиИ українцями. | це ми, сказав Павло, уже робимо. До нас потягнулися молоді люди з вулиці. Багато з них не володіють українською мовою на належному рівні. Ми кажемо ім, го це не біда, що ми навчимо іх І української мови, 1 української історії та культури, але за умови, якщо вони хочуть жити у вільній демократичній великій Україні «від Сяну до Дону». І вони відповідають, що хочуть, й залишаються з нами. Через деякий час їх уже не треба буде агітувати йти на вибори, не треба умовляти, за кого ім голосу- вати. Вони обов'язково прийдуть на пибори 1! проголосують за тих кандидатів у народі депутати, які також хочуть великої: України «від Сяну до Дону». Заступник голови Молодого Руху Павло Розенко, вітаючи «Молоду Простту» з офіційним днем народження, закликав своїх юних друзів 1 однодумців не боятися участі в політичних акціях | політичних партіях. економіІЧНИМмМИи беаздарної тендітним, шанці тунето. Став надією на воскресіння и о и о о о и Но о и КНЕМИ, ТО ХТО? К НЕ ТЕПЕР, ТО НІКОЛИ: ча о ик: -- На жаль, -- сказав Павло, -- нема в нас ще сьогодні української України, українського уряду, українського президента. Тож бути поза політикою, бути лише пасивним спостерігачем не маємо права. Чи ж де не символічно, що саме «Просвіта» разом з Народним Рухом стали ініціаторами і засповниками виборчого блоку «Рух за народ, за Україну». Делегати від Донеччини, Луганщини, Дніпропетровщини, Запоріжжя, Криму скаржилися на тяжкі, іноді нестерпні умови праці. І все тому, що при владі в цих регіонах не демократи, а комуністи й соціалісти. Для них просвітянин, та ще й україномовний -- сізмєннік» та «западєнський агєнт». І все ж молоді просвітяни на Півдні, Півночі, Центрі, Сході вже збулися й гартують свою волю ісвій дух, як колись любили говорити «у класових битвах». Дуже відрадно було бачити й чути, що вони у цій тяжкій, виснажливій боротьбі не самотні. Молоді просвітяни західних областей, за плечима яких великий досвід батьків 1 дідів, благородні починання яких всіляко підтримує здебільшого демократична влада, пообіцяли (хоч як це нині й тяжко фінансово зробити) подати побратимам 31 Сходу всіляку допомогу. І цеобнадіює. Бо, як сказав голова Херсонської областої організації Олег Олексюк: Тільки разом ми сила, з якою місцева влада змушена буде рахуватися. І гце він сказав, як на мене, золоті слова: Нам треба все зробити, щоб структура організації не нагадувала піраміду, перевернуту з ніг на голову, щоб ми не повторили сум ний досвід деяких політичних партій демократичного спрямування, в яких сьогодні на кожного Івана по три гетьмани. Я рішуче проти зарахування до «Молодої Просвіти» будь-кого з вулиці. Адже бочку меду можна дуже легко зіпсувати ложкою дьогтю. Майбутніх молодих просвітян вулиця нам не виховає. Треба йти в дитячі садки і школи, вишукувати там талановитих дітей 1 процювати о ними, пе покладаючи рук, не чекаючи віддяки. Запам'ятаймо сей день, 25 травня 1997 року, бо він для нас, озлоблених негараздами, безгрошів'ям, діями бездарного уряду та пустопорожньою балаканитою не менш Верховної Ради став нехай але все ж промінчиком у Микола ЛИТВИН -е -- пи 0 они - - РРЗШЕЕЕРРЕ, ь" жо

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин