Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє

Слово Просвіти, №36 за 1997 рік

Слово Просвіти, №36 за 1997 рік

- (пово ПРОСВІТИ и б (учас нє СстудентетПОо з це п минулому ЖоОнТенИТА,ЯКИХ УЧИЛИ, що пнапрощ МИТИ ШОМО людиною на землі буп Ленінй анали більше, ніж про споїх ДІДУЄЇВ Та бабусь, яким колись Леній на Й з'їзді комсомолу обіцяв жити при комутилмі Папи діди прадіди будували суспілім ГПО па благ: марксопо-леншкських цитат, які вважались істиною, Мої батьки замолоду намагалиєя знайти причийми пстх проблем йо підпоїмлі на те, як розв'язати їх, у багатотомниках Маркса, Лешиа. у три логи | Сереорякогої, Ло СПОНУКАЯСЛИ ПОМен читання яких Га все марно. Вчентя Маркса базупалось на виробийнчих силах минулих вис. Говари, якими оперував Маркес, це кирзог чоботи, куфоаїїка, молоток. Найтипце досягнения техніки тих роко -- парова машина 1 ткацький верстат Генетика, кіберистика, телексракси, міжконтиентальна ашація, комп'ютери га ПИШе ТОДІ ще пес іСснУВалЛи, а ОСПОПВНИЙ акоп кіОсрнетики зо науки, яку Радянський Союз довго пе вианаваюг, -- гласить: «Їз збілЬьшенниям об'ємти та ЄМЛОдності систем ідся жорстко регулювати їх функціонування стає гальмом». Паші батьки і будували соціалізм так, як вимагала радянська плада, котра намагалась діалектики керувати законами Але жо ци закони об'єктитиій Капіталісти їх вивчали, спостерігали за експериментом «побудови комунізму» й узгоджувати свої ди із законами діалектики А що ж робилось на нашій багатостраждальний землі? Шепже не бачили люди, куди пдемо? В ім'я чого були страждання ? Що витравлювалось із пароду ? Любов до землі, до праці Мого прадіда розкуркулили, а прабабусю я добре пам ятаю. У 1933 році в неї від голоду після узаконеного пограбуватня померло п ятеро дітей і чоловік. Тому монолог старого Коріїя з роману Уласа Самчука «Марія» міг би бути мопологом і мого прадіда Івана. Суть його в тому, що старий Корній пригадує, з чого почина тась пого «куркульська» оселя. З рівчака та забур яненого поля, з однієї вишні та збирання ДИЧОК, З рОООТ Ії ДО СЬОМОГО поту, Силу твою, кров твою потребують поля, земля». І пе думалось, хто з їсть оту пшенишо, овочі, | 00 «ти не для себе родітся раділи люди, що е«есвобідно» могли виконати Божитї наказ: «В поті лиця твого будеш ти їсти хліб твій». Який же гріх робив селянин, встаючи вранці разом із сонцем, дбаючи про благоустрій свого житла та господарства, виростивши «з однієї корови шість», «з десяти родючих дерев двісті», оКУуЛЬТУРИВШИ «3 ДВОХ Десягий землі дванадцять»! За що ж було ваизати трудібника «сролотою», є кулаком»? Що не хотів віддавати своєї праці даремно 1 йти з простягігутою рукою в комунто? «...Щобя, що цілиїї вік лив піт, що витворив стільки хліба, яким можна прокормити цілу державу, йшов до ОТОЇ комуни 1 там щовечора наставляв старечу руку, щоб мені який-небудь Янкель давав кусень глевкого хліба? О пі!.. Кпинитися над собою ні одна розумна людина, хай навіть як я, стара, не дозволить» Ні купити роман, ні повністю його прочитати мені поки що не вдалося. Бо продаються скрізь неукраїнські книжки в яскравих обкладинках, які частіше шодять, ніж щось дають розуму чи серцю Моя бабуся і прабабуся жили в селі й усього в них було вдосталь: і моОЛОКАа, ім яса, і овочів, Та після їхпьої смерті мої батьки майже задарма віддали ту оселю чужим людям, у яких вона швидко забур'янилась і потемніла. Бо нема в нових хазяїв ні хисту, ні любові до землі, ні прапелюбства. А який же там був рай! Хоч старі й поливали його потом Чи не є наслідком розкуркулювання "сперишти будиншиах престарілих, бездомні Діти та прохачі при такій кількості родючих земель па Україні? Чи не тому в багатьох місцях едитим зіЛЛЯМ ЗДІМаЄТтТЬСЯ степої регочеться з неба 1 Бога»? Чип не покинуті села та самотині старі вних СВвІДЧатТЬ про згубну політику радянської влади ? Сучасне бсзробіття є парадоксом для такої багатої па черноземи держави, як Україна Знепцінения людської праці 1 байдуже стапления до п вдосконалення результат того, що характер суспільнзого бВиробинитпа ис дпдідповідає спранвді ро ного хе ий 0 о Б РЕ о п нн Я. 040 ЕНН СОЮ 04 ЛАНА 0 БОМ 0 ані У СВІТІ ВЛАСНИХ КОНЦЕПЦІЙ ушверсальним «рормам людської праці Нати селяни обробляють грунт сапою та ТОпОтОго, вичиняоть Постру писєписами, шипоть взуття голкою з наперстком, б'ють масло дерев'яного ложкою. Моя бабуся псе життя мріяла про сепаратор, але та 1 померла, не дочекавшись, покийи м з'явиться в магазині. А товари широкого вжитку за сучасною технологією всі розробляються за кордоном Як же пам стати господарчим суб'єктом сконпоміко правової діяльності? У кого іитись? Основою будь-якої економіки є працездатне населення, Невже наша влада, керівш структури ще не визначили три екопомічни проблеми кожного суспільства: І) які товари 1 послуги повинні вигроблятись та в якіїї КІЛЬКОСТІ; 2) за допомогою яких ресурсів, за якого технологісю та ким будуть вироблятись товари; 3) ким та яким чином товари та послуги будуть споживатись. Можновладці, що користуються імпортийм високоякісним товаром, можуть і не дбати про свій народ. Їх до цього ніхто і пе спонукає, а совість мовчить. А журнал «Екопоміка України» та інші видання з економіки читаються важко, бо в них в основному загальн філософські, політичні, історико-економічні виклади та аналіз деяких аспектів, окремих блоків систем, проблеми економічної теорії і т. д. І все це таке далеке від конкретної групи ліодей, підприємств, більшість яких нині не в змозі забезпечити роботою своїх працівників. Ми, молоді майбутні виробники, зви- чайно, вибираємо ринкову економіку з соціальною орієнтацією, яка передбачає шльне піди риє мництюою Розвиток шфрраструктури ринку й роспинених «сраїнах сгиту починався з дрібних власників, які поступово об'єднувались у фірми. Але Украйша повинна зробити економічний стрибок. Ми розуміємо, що праця за своєю природою є суспільна. Предмети люодських благ є результатом сукупної діяльності окремих колективів. А прапя окремої людини -- вихідний пункт праці інших. В сучасних умовах ефективна діяльність ліодей неможлива без взаємоспілкування Бернард Шоу наголошував на обміні формацією на прикладі яблук. Якщо двоє обмінялись яблуками, то в них залишилось по одному яблуку, А якщо обмінялись ідеями, то кожен має по дві ідсі, Отже, без економічної просвіти українцям стати на ноги неможливо. Чи сприяють цьому паша влада, преса, телебачення? Чому так повільно розвивається виробниче підприємництво? Чи не тому, що питання, що виробляти та для кого, вирішується за допомогою цін? Якщо ж заморських товарів, хоч і неякісних, хоч греблю гати, то спробуй конкурувати з невидимими товаровиробниками, забезпеченими найновішою технікою й технологісю. Тут без державної політики та орієнтації економіки на національні інтереси не обійтись. Порядність, патріотизм, висока освіченість, працелюбство та здоровий глузд повинні бути притаманні як державніг службовцям, так і представникам влади, т Р І Кожного з має оголосили державітим власником. Але державна політика на виробництво необхідних суспільству товарів не проводиться. Майже всі одягисні в турецьке, взуті в італійське, розмовляють російською, їдять польське. Чи не тому, що народилась нова держава У країна, а законодавці вже майже 6 років гримають їі в пеліюшках? Нам, молодим, треба згуртуватись, виробити власті коицепції, подолати р собі аполітичність | розв'язувати економічні та політичні про- Олеми разом зі старшими професіоналами. Приємно, що у великих містах молодь залучається до праці для української ідеї Проводяться вечори, присвячені україшським традиціям, письменникам, поетам, громадським діячам. А як же бути нам, на периферії? В магазинах, на базарі майже неможливо купити касети із записами українських виконавців, в інституті все викладається російською мовою. Класичні видання з економіки, маркетингу, менеджменту -- переважно переклади російською. Від телебачення створюється враження, що людині для щастя треба мати лише жуйки та прокладки. А хотілось Ой читати видання серії «Наука. І кономіка. Бізнес» та хоча б іноді спілкуватися з її авторами, відомими бізнесменами, українськими політиками. А також хотілося б відвідувати концерти вітчизняних артистів. Звертаюсь до українського студентства. Давайте зосередимо наш розумовий 1 фізичний потенціал на проблемах нашої " України -- багатостраждальної перлини, яку колись Бог намітив для себе, а потім щедро віддав українцям. Почитаймо класиків української літератури і відчуймо їхній біль за знищений рай, який вони будували колись на своїй землі. Ольга НЕВОДНИЧА, студентка Кременчуцького філіалу Харківського політехнічного університету, член Товариства «Просвіта» Київський жіночий ліцей -- «Інститут шляхетних дівчат» чи заклад нового типу? Київський жіночий ліцей -- це елітарний навчальний заклад, створений 1992 року на базі школи-інтернату Мо13 м Києва За свою порівняно недовгу історію він уже встиг стати явищем в українській освіті сучасності Директор КЖЛ, пані Світлана Алексєєнко, вважає, що віДНОВЛЮВАтТИ СИСТему ЖІНОЧОЇ ОСВІТИ у дореволюційному 11 вигляді недоцільно. Натомість краще взяти все найліпше, що існує на модерному етапігрозвитку освітянської науки, | просто вкласти в нього глибинний, вічний зміст «Головне -- неосвіченість Головне -- виховання» -- вважає пані Світлана КЖЛ для неї -- цет«школа- зу г б я г "гав 5 - о о РР РЕ ьо анннії - п нин ПР ч чо З ко родина», г школа милосердя. Останнє має цілком реальне втлення Справа в тому, що із створенням Фо інтернат (до речі, спеціалізований, для дітей - «сердечників») не припинив свого існування, а продовжує діяти паралельно з ліцеєм (в якості початкової та середньої, до 8-го класу, школи). Тож програма виховання в дус милосердя та особистої ВідпПОВІДальнОСтІ ДІЄ (Далі буде) Лесь Василишин Світлими Омелька Попіла

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин