Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Доля на тлі історії · “З перспективи часу цікаво буде ознайомитись, як цей мітинг описано у листку прес'служби УГС”. · с. 7сторінка оригіналу ↗

ВІД АРЕШТІВ УРЯТУВАВ ЗЕМЛЕТРУС У ВІРМЕНІЇ

Слово Просвіти, №36 за 2010 рік

Університетське видавництво “ПУЛЬСАРИ” завершило випуск тритомного документального роману%колажу Богдана Гориня “Не тільки про себе”. Мас% штабний твір висвітлює події недавньої історії, виводить колоритну галерею особистостей зі світу мистецтва, літератури, політики, знайомить з величез% ним масивом документів і світлин. Пропонуємо увазі читачів фраґменти роз% ділу з третьої книжки Богдана Гориня. про мітинг подав у зв’язку з відзначенням у всьому цивілізованому світі міжнародного правозахисного документа, а тому влада не мала права заборонити цей захід. Крім того, організатори мітингу вирішили висловити співчуття вірменському народові, закликати громадян Львова переслати посильну грошову допомогу на підтримку постраждалим від землетрусу. Я наголосив, що мітинг матиме траурний характер, влада не має підстав його заборонити. Під час розмови крізь вікна чути було наростаючу силу невдоволення людей, що заповнювали площу. Вони скандували моє прізвище, викрикували слова протесту проти затримання. Тим часом мені зачитали заготовлений документ про відповідальність за проведення мітингу. Я спокійно вислухав і сказав, що готовий відповідати, але в даний момент маю піти на площу і повідомити про День прав людини і про велике нещастя, яке спіткало вірменський народ. Чоловік у штатському переговорив з кимось по рації і, глянувши у мій бік, сказав, що я можу йти. — Підемо разом! — сказав присутнім І. М. Панцюк. Коли ми вийшли з приміщення штабу народної дружини, до людей звертався В’ячеслав Чорновіл. Він гаряче обурювався тим, що у День прав людини на очах тисяч людей порушують ці права, Богдана Гориня заарештували тільки за те, що він — ініціатор проведення мітингу. На площі не вщухав гул, викрики протесту проти влади, вимоги звільнити мене. Коли, пробившись крізь щільно заповнену площу, я став поруч із Чорноволом, мене зустріли радісними вигуками і оплесками. Вигуками “Ганьба!” зустріло велелюдне зібрання представників влади — І. Панцюка. А. Мартинюка, В. Літюгу та ін., що стали поруч із Чорноволом. З перспективи часу цікаво буде ознайомитись, як цей мітинг описано у листку пресслужби УГС. “ДЕНЬ ТРАУРУ” ЧИ ШАБАШ ПО- ГРОМНИКІВ? Як Українська гельсінкська спілка, так і влада, кожен по-своєму готувалися до 10 грудня — Дня прав людини. Ми видрукували і розповсюдили немалий тираж Загальної декларації прав людини, 40-річчя прийняття якої закликали відзначити мітингами, дискусіями, вечорами. Центральною подією намітили мітинг у Львові біля оперного театру. Ініціативний комітет повідомив про мітинг владу. Було роздано і розклеєно по місту ти- 10 грудня 1988 року. Мітинг у Львові сячі оголошень. Львівська філія УГС та групи, що приєдналися до організації заходу, формували службу порядку, малювали на голубому “ООНівському” тлі правозахисні гасла. Влада теж готувалася. 3 грудня безпідставно заарештували на 15 діб одного з активних організаторів мітингу Степана Хмару. 5 грудня викликали у міськвиконком Богдана Гориня, голову Львівської філії УГС. Там цілий загін партійно-радянських чиновників заявили про заборону мітинґу і лякали можливими наслідками. Наступного дня для такої само процедури викликали В’ячеслава Чорновола. З перших днів грудня (ще до офіційної заборони) містом ходили дільничні міліціонери з “чорними списками неблагонадійних” і застерігали від участі в мітингу. Обійшли таким чином тисячі квартир. Рішення про заборону мітингу 10 грудня в місцевій пресі так і не з’явилося, однак львівське радіо і телебачення 8 грудня передали звернення міськвиконкому, в якому говорилося: “Оскільки мета мітингу не відповідає завданням і принципам перебудови, переслідує інтереси окремих осіб, які проявили себе раніше як екстремісти, закликали до міжнаціональної ворожнечі, небезпечних правопорушень, міськвиконком на проведення мітингу дозволу не дав”. Залишимо на совісті влади кадебістські теревені про “екстремізм” та “заклики до міжнаціональної ворожнечі” з боку УГС, яка послідовно виступає проти денаціоналізації і за повне задоволення національно-культурних потреб усіх національностей, що населяють Україну, та зауважимо тільки дивний характер отієї “перебудови по-щербицькому”, завданням і принципам якої, ви-

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин