Без мови немає нації! · с. 1сторінка оригіналу ↗
МНОГІЇ ЛІТА ЛАРИСІ КАДИРОВІЙ!
Слово Просвіти, №36 за 2013 рік
ників великого Пауло, ми вирішили вважати неабияким досягненням. — Роздобудя, ну ми ж прийшли! — втішала мене Леся. А Маринка пискнула про те, що мені дуже личить білий костюм… На цьому місію на своєму першому Форумі й подальших подібних дійствах я могла б вважати вичерпаною: куди мені до священних письменницьких лав, а головне — до читачів, котрим на мене начхати. Але, як кажуть у казках — “не так сталося, як складалося”. І попри такий шалений провал наступного року я вже мужньо “відсиділа” на двох стендах видавництв Нора- Друк і Фоліо — уже з двома новими книжками. І навіть уже змогла безстрашно дивитися в очі покупців книжок без залицяння бездомного цуцика і відчаєм пофарбованої коняки на циганському ярмарку… …З того першого в своєму житті Форуму приїжджаю сюди регулярно, безперебійно, майже — “наркоматично”, адже без цього вересневого ковтка Свободи Слова весь наступний рік здаватиметься прісним і “недоукомплектованим”. Як авто без керма. Як самотнє застілля без друзів. Адже в усьому цьому шаленому вирі, яким є Форум — із неймовірними читацькими чергами до стендів, зі штовханиною на сходах, із безліччю заходів, до яких треба вчасно добігти, з неможливістю осягнути неосяжне (до речі, саме цей шалений вир мені й подобається!) — головним вважаю зустрічі з друзями. Письменниками. Однодумцями. Опонентами. ЧИТАЧАМИ! Відтоді виникло багато різноманітних книжкових заходів. Але попри інші українські і закордонні, на яких бувала, Львівський залишається як перший досвід любові.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
