“Український народ зберіг і те, що втрачено і в Європі, і в Московії”. · Читацьке віче 13 · с. 13сторінка оригіналу ↗
Юрій ЛИПА: «Будуй найперше душу!»
Слово Просвіти, №36 за 2017 рік
Богдан ЗАЛІЗНЯК, керівник прес-центру наукової журналістики ЗНЦ НАНУ і МО- НУ, член НСПУ і НСЖУ, кандидат філологічних наук
Делегація розпочала свою поїздку з відвідин Святого джерела у селі Лісок, що неподалік районного центру Яворів Львівської області. У першій половині XVII ст. ченці обрали цю місцевість для будівництва монастиря Пресвятої Трійці (1633р.). У сиву давнину тут, над джерелом, що несподівано виникло, з’явилася Матір Божа. Сталося це диво в день Положення Пояса Пресвятої Богородиці. Відтоді тут особливо відзначають це свято.
Тут можна набрати води, яка покращує зір.
Тоді — село Бунів. Це одне з місць, через яке пролягав шлях Юрія Липи у відомість: Одеса—Кам’янець-Подільський— Тарнів—Львів—Винники—Познань—Варшава—Яворів—Бунів—Іваники—Шутова. Згодом, щоправда, з’ясувалося, що до цього переліку населених пунктів додають ще й Полтавщину, де, за уточненими даними, й народився Юрій Липа. Потім були університет у Кам’янці-
“Вперед, Україно! В Тебе — тяжкі стопи, Пожари хат димляться з-під них: Ні Росії, ні Європі Не зрозуміти синів Твоїх!”
Подільському, де письменник редагував університетський журнал “Нова думка”, табори інтернованих українців у Тарнові, Винники, куди він приїжджав разом із батьком, Познань, де вчився в університеті на медицині, заснував братство “Чорноморе”, яке працювало у двох напрямах: культурноосвітньому і, так би мовити, таємному: виховання української еліти, 14 років праці лікарем у Варшаві, де, одружившись 1938 року з Галиною Захаріясевич, виконував обов’язки члена управи Українського воєнно-історичноготовариства; рік — у Яворові, а потім — у Буневі. Понівечене тіло його знайшли у Шутовій.
Про Юрія Липу говорили
Ярина Гримак, заступник голови Львівської обласної державної адміністрації, представники Яворівської районної влади, внук Юрія Липи — Павло Гуменецький, який щиро подякував “за пам’ять про мого діда”, та професор Олег Гринів.
В Іваниках ми побували і в церкві, і біля пам’ятника Юрію Липі. Тетяна Павелко зі Львівського національного драматичного театру імені Марії Заньковецької прочитала вірші поета. “Ми сюди прийшли за покликом серця, — розпочала свій виступ президент Благодійного фонду “Призначення” імені Юрія Липи Галина Шипка, — адже Юрій Липа жив зі знанням свого великого призначення. Отець Петро, присутній тут, доглядає пам’ятник Юрію Липі, а в душі доглядає і пам’ять про нього”.
Доповнив п. Галину директор видавництва “Каменяр” Дмитро Сапіга, який вважає, що “до Юрія Липи нам ще треба довго йти. Ще 1936 року Ю. Липа почав розробляти стратегію створення незалежної України, пише “Призначення України”, “Чорноморську доктрину”, “Розподіл Росії”. А ми, на жаль, лише інколи згадуємо постаті А. Шептицького, М. Вербицького, трохи Є. Коновальця, трошки С. Бандеру, Р. Шухевича…”
Побували ми і в “Меморіальній кімнаті Юрія Липи”, що в Буневі, де зібрано речі поета-лікаря. Ця кімнатка — в амбулаторії сімейної медицини, де Ю. Липа лікував хворих.
Відвідали і місце, де фашисти вбили видатного українця. Ю. Липу несли сюди жінки, бо не було чоловіків: одні — в партизанці, другі — в Червоній армії, треті — були ще малі.
Закінчилась акція пошануванням пам’яті поета, лірика-фі-
19 серпня цього року з ініціативи президента Благодійного фонду “Призначення” імені Юрія Липи Галини Шипки і директора видавництва “Каменяр” (Львів) Дмитра Сапіги відбулося вшанування пам’яті видатного українського поета, мислителя, громадського діяча Юрія Липи, який закликав українців упродовж свого нетривалого життя: “Будуй найперше душу”, а головне —
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
