Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Суспільство · “Навіть у безнадійній ситуації наші бійці завдали по ворогові дошкульного удару”. · с. 7сторінка оригіналу ↗

Біля стіни нашої пам’яті

Слово Просвіти, №36 за 2018 рік

Георгій ЛУК’ЯНЧУК Фото автора 29 серпня — день найбільших втрат українського воїнства в Іловайському котлі. Цього дня бойові побратими загиблих добровольців і воїнів ЗСУ, матері, батьки, дружини, діти, наречені та друзі, котрі втратили своїх найдорожчих і найрідніших на сході України, вшановують їхню пам’ять біля Меморіальної стіни пам’яті полеглих Героїв. Через бездарність нашого керівництва, політичного і військового, і підступність ворога, — сталася найбільша трагедія за всю російськоукраїнську війну. Едуард ОВЧАРЕНКО Фото автора “Маргарита Довгань була “своєю” серед шістдесятників, на всіх акціях Київського клубу творчої молоді, в організації яких часто брала активну участь, наражаючи на небезпеку переслідування і себе, і чоловіка. А завдяки чоловікові — талановитому скульптору Борису Довганю — приятелювала з його колегами-мистцями. Опікувалася безпритульними поетами, які сторожували в колгоспних садах… …Минали роки, змінювалося життя, наша Рита стала вже й бабусею, має ким гордитися, але залишилася невгамовною волонтеркою… У мирні часи розповсюджувала українську літературу, вдома влаштувала своєрідний клуб для дітей, яких привчала до читання. А війна принесла нові, тяжчі клопоти. Серце вічної волонтерки веде її до тих, хто потребує теплого слова, щирої розмови, а може, й тихої сповіді. Вона провідує поранених бійців у госпіталях, записує їхні розповіді і про трагічні події їхнього життя, і про будні, вислуховує жалі й надії. І чує голос кожного. І виходить унікальний літопис людських доль, за якими і доля країни, і доля народу. Цю книжку читатимуть. Вона хвилюватиме й обнадіюватиме”, — писав Іван Дзюба. А Любов Голота у своєму вступному слові зазначила: “…Сьогоднішня зброя російського агресора немилосердна, людоїдська, вона завдає уражень, здатних ушкодити людське тіло і зруйнувати людську душу — це політравми, численні рани, після яких не кожен здатен отямитися і знайти в собі сили до життя. Від того, хто буде поруч із пораненим на стадії одужання, залежить так само багато, як і від лікарів. А іноді навіть більше. Ще вчора чужа людина стає ангелом-охоронцем, з нею можна поговорити про те, що не розповісти найближчим. Маргарита Костянтинівна стала цим Через те, що очільники держави не звертали уваги на оперативну інформацію розвідки про введення російських військ і погрожували військовикам за ухвалення адекватної відповіді, Україна втратила понад тисячу мужніх своїх синів… Драма Іловайська та інших “котлів” полягала в тому, що сила українського духу в особі добровольчих батальйонів не знайшла відповідної організації й підтримки зверху… Так званий “зелений коридор”, який обіцяли представники російського командування “довірливим” генералам українського Генштабу, став коридором смерті… і коридором героїзму та мужності українських вояків. Вони не здалися ворогу й відкинули підступну пропозицію скласти зброю. Це було спільне рішення командирів і солдатів підрозділів, що виходили з оточення. Навіть у безнадійній ситуації наші бійці завдали по ворогові дошкульного удару. Тільки під Іловайськом кількість загиблих російських військовослужбовців регулярних військ РФ становила близько 200 осіб, поранених — близько 300… А за страхітливе літо 2014-го і до кінця року втрати російської армії на Донбасі досягли 1700 військових! Кожне обірване життя нашого захисника — величезна, непоправна втрата для рідних, близьких, для українського суспільства. Під Іловайськом, Мар’їнкою, Зеленопіллям… та в інших місцях Донбасу загинуло багато добровольців, які за покликом серця і власної совісті пішли на фронт захищати рідну країну. Загинули найкращі, освічені й високодуховні українці… Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет відслужив біля Михайлівської меморіальної стіни пам’яті молебень за загиблими Героями. А учасники меморіальних заходів звернулися до Президента України з вимогою визнати нарешті на державному рівні дату 29 серпня Днем Пам’яті за полеглими Героями. На світлинах: Меморіальні заходи в Києві на Михайлівській площі. гальноосвітня школа І—ІІІ ступенів — Природничо-математичний ліцей” Ольга Семененко. Вона зацікавилася шпитальними нотатками, що друкувалися в “Слові Просвіти”. На їхній основі робили тематичні виставки, використовували під час уроків історії та літератури, у позакласній роботі. Зателефонувала в редакцію газети, тут допомогли зв’язатися з Маргаритою Костянтинівною, а вже зовсім скоро її запросили до Макарова. До школи разом з М. Довгань завітала Марія Стус. Урок назвали “Життя перемагає”. Про нього писала місцева газета “Макарівські вісті”. Захід набув широкого розголосу по всьому району. Від імені всіх українських воїнів, які лікувалися в Київському шпиталі, Маргариті Довгань подякував один із героїв книжки Юрій Пашистий, а Віталій Чуб виконав на сопілці Гімн України та прочитав кілька власних гуморесок. Презентація книжки відбулася під час книжкової виставки “Читай UA”, яка була присвячена Дню знань. На презентації присутні могли оглянути сигнальний примірник нового видання, а надрукують “Шпитальні нотатки” наприкінці вересня. Уже чотири роки українці зі зброєю в руках захищають суверенітет і територіальну цілісність своєї країни. Майже щодня на східному фронті гинуть найкращі. Їхньою кров’ю Україна мусить доводити, що вона незалежна і гідна будувати своє майбутнє!

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин