Суспільство · “Навіть у безнадійній ситуації наші бійці завдали по ворогові дошкульного удару”. · с. 7сторінка оригіналу ↗
Воїн світла Маргарита Довгань
Слово Просвіти, №36 за 2018 рік
В Українському домі презентували книжку Маргарити Довгань “Шпитальні нотатки. Лютий 2015—березень 2018”, підготовлену до друку видавництвом “Кліо”. Починається видання вступними статтями академіка НАНУ Івана Дзюби та головного редактора газети “Слово Просвіти” Любові Голоти.
ангелом-охоронцем. І воїном світла — у її досвід, що вимірюється десятками років, співчуття й оптимізм юнаки і старші чоловіки повірили беззастережно. Не лише звичні волонтерські підношення та допомога примушували тяжкопоранених чекати наступних відвідин матусі-бабусі Рити. Вона випромінювала справжній, небайдужий інтерес до кожної пораненої долі, до її минулого та — неодмінно! — майбуття. Її дії — не лише благодійництво доброї і щирої людини. Це чин справжньої душі. Від публікації до публікації на шпальтах “Слова Просвіти” з-під пера Маргарити Довгань викристалізувався монолітний материк України, що воює. І — перемагає в дусі. Дай Боже, переможе…” Відкриваючи презентацію, директор видавництва “Кліо” Віра Соловйова наголосила на то-
Юрій Пашистий, Маргарита Довгань і Віталій Чуб му, що говорити про наших захисників, звертатися до суспільства, нагадувати — це обов’язок кожного з нас. Подякувала Маргариті Довгань за її невтомну працю. Також пані Віра згадала про дочку М. Довгань — Катерину та її онуку Стефанію, а також про Фундацію імені Івана Багряного (США), за фінансової допомоги яких стало можливим видання цієї книжки. Маргарита Довгань розповіла передісторію написання книжки. Ще 1944 року 14-річною дівчинкою вона після школи допомагала медсестрам і санітаркам шпиталю, що був неподалік її будинку на Печерську в Києві. Це був шпиталь для безруких, безногих жертв війни. Потім шпиталь зник. Куди? Діти про це не знали. А дорослі, можливо, й знали, але мовчали. Їхня трагічна доля стала відомою лише тепер: цих нещасних людей відвезли на північ, де потопили. Майже через 75 років нащадок ленінсько-сталінської зграї пішов на нас війною. І Маргарита Довгань знову у Київському шпиталі, аби когось яблучком почастувати, комусь допомогти матеріально, знайти потрібні ліки, принести цікаву книжку. А за звичкою журналіста занотовувала їхні розповіді. Наприкінці 2015 року навідала в лікарні відомого шістдесятника, мученика московських концтаборів і психіатричних лікарень Миколу Плахотнюка, розповіла йому, що ходить до шпиталю. “Не просто навідуй. Ти вмієш спілкуватися, пиши про них, друкуй, люди повинні знати кожного свого захисника”, — сказав М. Плахотнюк за кілька днів до своєї смерті. Редактор “Слова Просвіти” Любов Голота відгукнулася на ці нотатки. А фотографував воїнів давній друг пані Маргарити Сергій Борисовський. Були радість і здивування, коли читачі “Слова Просвіти” знаходили М. Довгань, приносили пораненим воїнам подарунки. Також пані Маргарита розповіла про присутніх на презентації героїв книжки Юрія Пашистого та Віталія Чуба, згадала про творчість Василя Стуса, яка сьогодні допомагає українським воїнам боронити рідну землю. Враженнями від зустрічі з Маргаритою Довгань поділилася педагог Макарівського навчально-виховного комплексу “За-
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
