Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Без мови немає нації! · с. 1сторінка оригіналу ↗

ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ ТИЖНЕВИК 36 (1088), 3—9 вересня 2020 НА СЛУЖБІ БОГУ І УКРАЇНІ

Слово Просвіти, №36 за 2020 рік

Фото Георгія Лук’янчука Катерина МОТРИЧ Напевно, ніщо так не роздирає імперську виразку-моровицю, як українська Мова. Ніщо не викликає в неї таку хворобливу сверблячку і бажання дерти на собі шкіру, як коли Мова виявляє самоповагу і свої права. Москаль шаленіє, чуючи її, у нього всередині стається цунамі, виверження вулкану — і вогняна лавина перетворює його рот в жерло, а вулканічна лавина несе ту лексику, при якій “язик єдінства” таки ж з’єднується з прямою кишкою й “історічєская місія нєізбєжна”. Але більше у наступі на Мову сумного і тривожного. І найсумніше — москаль наплодив в Україні за довгі століття схожого на себе, але не точну свою копію, а мовби відображення шовініста-українофоба в кривому дзеркалі. Трішки москаль-малорос, трішки єврей, трішки азіят, трішки хахол. Словом, “общность”. Він агресивний, нахабний, україноненависний і вульгарний. За 70 літ виросло не одне покоління такого “єдиного народа”. ДНК СССР, генетика совка. Таких “елітний шовініст” не поважає, але вони його не дратують, бо вкладаються в матрицю “дружби народів”. Він “общєпонятний” і не дістає шовініста своїми національними цінностями, бо в нього їх немає. Він той плід на древі, яке висадив не Творець, бо такого різновиду людства Бог не творив. Він від штучного запліднення. Щось на кшталт штучних морів із затопленими селами, ідеї повернення русла рік з півдня на північ, перетворення соборів і церков у склади міндобрив, конюшні, а монастирів — у контори із замальованими фресками й настінними розписами. Той таки ж п’ятиколонний руйнач поза всією логікою у 60-ті роки минулого століття провів по всій Україні моторошну меліорацію і знищив тисячі гектарів розкішних лугів, висушив ставки і ріки — для розширення колгоспних посівних площ. А вони спокійнісінько собі гуляли, і колгоспники не в змозі були прибрати на них усяку городину, тож залишалися на полях прикопані буряки та картопля, червоніли до морозів помідори. Площі гуляли і плодили бур’яни. До того ж, у криницях зникла вода, і це все потягло за собою не лише кліматичні зміни, а й українські села збідніли на споконвічні череди, Пам’ятаємо Іловайськ (матеріал читайте на стор. 2) АЗЕРБАЙДЖАНСЬКИЙ ДИПЛОМ П. МОВЧАНА

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин