Читацьке віче · “Європа, США надають допомогу, але змагаються саме українці, за свою землю. Це найпрекрасніше, що я коли4небудь бачила. Це дуже сильно”. · с. 11сторінка оригіналу ↗
У Полтавському музеї Панаса Мирного презентували книгу Євгена Чикаленка та відео про нього
Слово Просвіти, №36–38 за 2022 рік
У Полтавському літературно-меморіальному музеї Панаса Мирного вшанували пам’ять видатного Українця – діяча Української революції 1917–1921 рр., мецената, видавця, публіциста, землевласника, члена Старої Громади, ініціатора заснування організації, з якої народилася Українська Центральна рада, – Товариства Українських Поступовців.
Спочатку в Полтаві вперше відбувся публічний показ короткометражного документального фільму “Меценат України – Євген Чикаленко”. Торік Український інститут національної пам’яті створив його до 160-ї річниці з дня народження діяча. Ініціював та координував виготовлення стрічки Південний міжрегіональний відділ УІНП. Консультантами виступили доцент кафедри історії України Одеського національного університету Володимир Полторак та начальник Південного міжрегіонального відділу УІНП Сергій Гуцалюк. Розповідь ведеться від імені історика, який подорожує до місця народження мецената, на Одещину. Спогади Чикаленка яскраво змальовують його рідну землю, частину якої він, за його ж висловом, “продав на “Раду”, тобто на видавництво першої україномовної щоденної газети Наддніпрянської України. Потому презентували книгу авторства Чикаленка. Передрук здійснили цьогоріч, а передмову написала краєзнавиця, волонтерка, керівниця туристсько-просвітницької агенції “Київські фрески” Анжела Савченко. Саме вона та її донька за власний кошт перевидали книгу “Розмови про сільське хазяйство”. “Частина прибутку піде на відбудову поруйнованого російськими загарбниками Харкова, у фонд відомого харків’янина – поета, письменника і режисера Сергія Жадана”, – повідомила пані Анжела під час презентації. Вона познайомила присутніх із маловідомими фактами з біографії Євгена Чикаленка, представила ексклюзивну презентацію. Пані Анжела розповіла, що книга була написана забороненою в Російській імперії українською мовою, відтак видання кілька років “мандрувало” столами російських імперських цензорів, але нарешті отримало дозвіл на друк “в відє ісключєнія” урядовою нарадою комітету міністрів. У часи дії Емського указу і Валуєвського циркуляру з офіційного дозволу царського уряду книгу видали українською, оскільки “малоросійський селянин не розуміє російської мови”, а зміст мав особливу цінність. Книга тоді стала справжнім агробестселером, розійшовшись півмільйонним накладом у надзвичайно короткий термін. “Видання “Розмови про сільське господарство” доступно і популярно розповідає про напрями землеробства, тваринництва, виноградарства і є історико-культурною пам’яткою доби творення української нації, коли вперше поряд з культурницькими питаннями піднімаються питання економічні і соціальні й пропонуються шляхи їхнього вирішення”, – пояснила Анжела Савченко. Сільське господарство для автора книги Євгена Чикаленка було важливим заняттям упродовж усього життя в Україні, джерелом статків родини, інвестиціями в розвиток української справи (пригадаймо його відомий заклик “любити Україну до глибини власної кишені”) і видання єдиної української щоденної газети “Рада”. Учасники презентації розмірковували про діяльність Євгена Чикаленка, славне ім’я якого повертається із забуття. Адже російсько-комуністична влада у часи СРСР жорстоко викорінювала з пам’яті українців імена тих, хто навчав селян гарного життя, дбав про їхню освіту і просвіту, хто розумів, що успіх Української революції залежить і від розв’язання земельного питання. На честь Євгена Харлампійовича в саду музею Панаса Мирного висадили дві яблуні: “Симиренка” та “Слава переможцям”. Як повідомила ведуча заходів, директорка музею Світлана Завалій, ці сорти виведені помологом Левком Симиренком, з яким співпрацював Євген Чикаленко. Його книгу презентували також у Полтавській обласній юнацькій бібліотеці ім. Олеся Гончара.
Полтавський офіс УІНП (за матеріалами офіційної ФБ-сторінки музею Панаса Мирного та сайту УІНП)
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
