Сторінка · с. 11сторінка оригіналу ↗
Слово Просвіти, №37 за 1997 рік
Слово Просвіти, №37 за 1997 рік
сти
ково ПРОСОТТИ
симуУГІ 11 | | ІЗ точ | | -- ЧУ ружіІТОЮКТУ! УМ Мой - З лм іх Мп! ТАК У І 1ІТ То і Р, ла М ра к й міки ПОЇ «СО ТУ Їанської | ко-Ко ької Церкви о Григорії рові тий ( пс Твник «мого ІаІровбвининсу рам" «зінськО (АКА оре! ЦО бОГОТ В то дле р ЧЕТ , маукми | культури «І З і ук я ап (1845 1889) О де з РАДІ 113 -| / |У 76) | іі 1450-1501 ГУ преінські ВнесСспи вого
вом дит І . чесок ) розвиток ск ВІТИ МоОПИ Пітеротури ГА "ч
«ні «і 1 ї гі! «б С ТИиКмМ і КОМИ КЕ До РОТ ЕТ її «1 ОТУТ щі юн з «СІ ПО іє Г1І1 С і! 14 | і -рерір ноОПежЖжИТІ
і ь! - М : ча "ТУТ ""зТет ТІДі сі ек ПМ мні Єеницикло
Ог ксандьрх й і і
Р ном іні "п ТОКаН! мА ПпуУДЛОпПОр'ч Ді на
диЧНИХ | у амській МР активному громадському (| ос! "
ач Аа ЦІМ Р | 4 І 1 ПА ВА РУ МА пПОМТОЇ телуоуа пере Оп" Ж - ХХ 1 ри чаер'! Г ТО ІТ 1 оТОТСТ в бич Ч
хіх - перше
184/ ООКкКУ М о ПІ Шпахтинц бо Сни
з ян ладо першого класу Гернопіль ЬКОЇ
очі
185 7 го ВСТУ"Ї? Ковчоаючноь ;) ть у громад КА2мМУу - 7 Ю -ГАИо! ального
гарших КЛОСОЇХ оФошФрав
Гу "І
хваву УЧОч
оклоду
У плнМоО3Ч! Громада», яке ор еднувого у СВОЇХ поОваох ї М.
папо таємне сСстуденмтсоько товаорис
тьки УКРОЇНСЬКИХ " торшоклосникіо оно бупо 41114 г
колою УХІ ої УдоСскОонОЛлені й ЗзмСО)ніІ УКРОЇїНСЬКОЇ
імоОнНСтТаС У у 1 А111М Цетдев'ьчеуії"ТіТе ЧІ лоширемм М "и
лови птероту рим! -І: -а | | жописььМенства То « гори Укроїни, піІДГОТОВКО
крантк я цех ч У ь, - і проведен" мом іттературно
морів прик паченнх і( торичним ПОДІЯМ
читання м обговорення ТВОРІВ
унадпьних СІЯЇ
музичних В" наук" національної: Опекс андр БОЇ рінським ВСТУПИВ у ЧЛени «| ро реком! ІіНДОЦІЄЮ і імназні ТО "Теїке: Івана 1) упює,м зибутнього видОтно-
укроїнським письменником
ку пьтТту р за ЦО г) МА
Цячам українського
з капендов 4
АОди» Та однодумця го вченого яким був у приятельських « тосунках Цем період став почотком громаді ької діяльності у царині
першов ідкринвача Х променів 1. З
відоОДЖенмя украдїнс ЬКОЇ духовност
із юноцьких років Олександрові Барвінсі кому Зм о притаманно вепика пюобров до свого нороду, аболівання зо мого ДОП ! намагання з усіх сип допомагати йому Він воподів невичерпною енергією, ніціДАаТИВОЮ, надзвичанмнною поацьовитстю особливим ПОТЯГОМ ДО Знонь І наукових пошуків, широким сепоглядом
У 1867 році О борвінський звернувся із пропоцизією до Миколпи исенко нописаоти музику дО «Заповіту Шевченка Пропозиція настільки захопила М. Лисенко, що це стало початком ого праці над скпаданням музики до піІСень НО слово Кобзаря Одночасно започаткуволися особисті контакти, які згодом переросли у міцну дружбу вченого її композитора Ось яскраве цьому свідчення Коли Миколо Лисенко їхав у Лейпциг Німеччина) для вдосконалення музич: них СТУДІЙ, то спешально зупинився у Львові, щоб узяти участь у концер п. прмиуроченому до сьомих роковин смерті Тарасо Шевченка Концері пройшов із вепиким піднесенням, Саме тут уперше було величово виконано аЗаповт» Шевченка Исго учасники бурхливими ЗВОЧІЯМИ ВДЯЧНОСТІ аплодували композиторові, виголошували схвальні оратори Згаданий концерт започаткував щорічне Святкування | Шевченків ьких Днів у Львові, що згодом поширипися ПО ВвсСІЙ Галичині
Після студій у Львівському університеті ОО) Борвінський був призначеним учителем у Бережанську гімназію на Тернопільщині Поряд ІЗ ОСНОВНОЮ роботою продовжував ноукову | видобничу ДіяЛьНнІСТтТЬ
іІДотувов до друку : випустив у СВІТ ЦІННІ На
ачОльні ПІДДучники (УСНО словесність 1870) І «Писано сСлЛовВесністьь у двох чОсСТИНаХ (187 І | Вагому проктичну ДОПОМОГУ О барвінському В ї"дготовці до друку згадоних підручників надав Пантелеймон Купіш
Олександр Барвінський також упорядкував хрестоматії жраоїнської ліІТтТеротури для гімназій Іінизку видань 90-х років ХІХ ПОчаОтку ХА СТ. виступив овтОром торичних праць «Іілюстроваоно історія України? (18901 «Оповідання з всеєвітньої історії» |19 10), «Історія укроОінської птератури» у двох томах (1920-
1921) стотем про Тараса Шевченко ! Юрія Федьковича
закінченм я
читОнки
тай
-г Ї
і чу
У 1871 році Шкільно радо перевело О Борвінського но по аду старшого вчителя дер Тернополі "Мезважаю чи нО ВЕЛИКУ
ковим ОЇ СеміІНОИ Дії
заванта жебніі С ї
«Пр г - а т в , ИиСлЛеннимли родинними гуроотами і
08 язками, він поринув у громадську роботу
В той час діяло єдине товариство «Руська бурса»
ТП! т -- пів і Р с " краще зо інших рі уумів, ЩО ДЛЯ РІДНЄЄ ення
МЦІОНОЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ народу потрібне видом
"Я невеликих за обсягом, дешевих патріотични» пиж Ок Для широких верств Суг пільства, утворен ромаодських говариств !
Чя ПОЛіТичних портім г; 1 їі | . ь : Уропі 2) аби культурчно-"просвітницьку ДІіЯЛЬНнНІСТЕ
СТПІо - гир Р юямувати у напежне русло. Втілюючи задумо - / жу й. (2) Бао0рв нСським почав | идавна и
Рус
-БКу історичну бібліотеку» У | 886-18У3 ро
кг Р " 7)Г і сосни и з друку 20 томів ціє! Серії р пексондр борвінський мав у ГОЛО
о однодумців серед патріотичної укроїнсе! мтел гемції За мого пропозишеєю бупо вирішено «Творити філію говариства Пі ри жвіта» у Терно сени 18/5 року опицьк омоу "іамісмнийцтву у БвОві. В ньому засілпо чимало пютих ПОЛЬ-»" ра «8 нтів Які ненОВИЛІЛИ українців 7 ФР тве ОДипи Україне ько громаді ькість Геї іно " МОДісло ст Міністерству внутрішу м
Тернополі ОЇ
є клОодений ним Ст ДІМ! Ві / "Оопро А ПІ Аа
Статутні: спот лож вій Проте ді рю у бідень, апе його бупо віІДХИПеЄНО. Г ти Вали тим, що статут «не відповідав закону "БК о -гариства» Після переробки ! ДО: упрайшк ванні ри Фр зсе-таки затвердипи і. РАНІ 19/6 року в зол! ) - рмопіль: фай пили рату відбулися установчі збори Бони у га Те «Творити філію товариства Просвіта» у - зоні обропи мого провід | опоОВвОюЮ бупо
Гуси Е Р"ТЕТОТИІТ, рОно здвоката. годішнього РР ра їернм )Ї УП
)
аср ці ці он нн - нн дих 0 нич ши сжб
ПРОСВІТНИЦЬКОЇ НИВИ
ДО 150-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ КІЗКе НАРОДЖЕННЯ ОЛЕКСАНДРА БАРВІНСЬКОГО УЗИ
чи ї й з б нійнни ни нанні
ИРІРР Р РРРРЕ ДР Й нії
доктора Воподимира ЛУ чаківського, а секретарем - Опекс андроа Барвінського, який | виконував Основну р зботу 3 керівництво ДІЯЛЬНІСТЮ філії Масштабигїі буличималі, бо Філія тоді охоплюво па великим регіОн Ло ИОГО СК тери окрім Те рнопільс ьКОГО, входили Збаро 1ькКиИй, С калатс ькими Геребовлпянським, | усятинський і Чортківський ПОВІТИ |
О пександр Барвінський добре бочив повним занепад В | зпицькому краю А щоби кої ікретно ДОПОМО! ти селянам вийти З! ( крутного станови ша, почав вивчати ні зродн у економіку зокремо Куіллеччини, Де ТОДІ набрали чинності ремісничі, зщшадні СПІЛКИ Результатом ЦІЄЇ! род ОТИ СТОЛО намково . ДОСПІДЖ ЄННЯЙ ГІро Упадок нашого
Промислові та КОПІТКОЇ ; І пибоке. об грум деї:тетаі
ПООВІД єр пір широким актив Товариє тва і | - б - Р - з я Г / 1804 рОЦіІ є аранням (2) барвін і кого було
сте орено Ру ьку бесіду 7 яко 3 перших ДНІВ
- Р - ї - " сіб иогоподвиження» 251 ЗмІСТОМ
існування стало вогнищем національно
укрОїноької інтепіІгенції
щ:теке ку Лі турного життя : ГИ АТО Тернополя та повіту. У 1005 році МЮГе О рано радник омо у міську Раду Тернополя Го МТ укроїнці радники Польською м овоми ї 10 ПЕ опозицію
аосСІіДОННЯХ промовляли й і і 1 | 1 |
німецькою або О. Барвінського ! 3а "9! о приклодом я, почапи ВИС! упати пише рідДНОЮВ укроїнсяе лего РТеТ:Тет є
С)пександро Борвінського нкоОпи не полишапо бажання переїхати до Львова, щоби ПЛІДНО зайнятись наукою дати МАОЖЛлИВІСТЬ дитям здобу ги ВИЩУ ОСВІТУ Лише 4 пис топада 1888 оку здійСНИЛОСЯя ДОВ! оочікувана мрія Його бупо при
звннаачиеніО на посаду вчителя г повесності Львів КО ачен УСІ
учителься кої семінорії Громадськість Тернополя ашт Борвінс ькому Гуліви проводи сте відчуючи виз Те ке, неординарних протягом ної: праці но ніЙВІ освіТИ, КкНИГО видавництва и у "1 оОмадсько політичній Діяльності ГІ, г ІД () борвінс ЬКОГО ДО Львова негативно позначився не купьтурному фе ГООМЯДАЗАЄ полій ячному житт! ернопільщЩщини й "дна тернополяни горд:! 39ч свого КАЛ НАЕНОМ МАМА, кмаиже тридчят вісім рРОкІВ ПІЛВуме трувним на сусвітньо-кюу Ло гурнім 1 попіТИЧНО"ГРОМОДСЬКІМ НИВІ
влаштувала О
"Те Тайрьт ніадніні Я у
| / ер ірніС)Ї непбтом
Р
Львівщини, усієї Галичини. Він зробив вагомий анесок у розвиток шкільної освіти, видав богато пІДО0уУЧНИКкІВ З української мови ! піІТеротури для різних типів шкіл і ВчИТельських семінаріи, першим УВІВ у галицьких школах українським фоне тичним правопис Замість Так ЗВОНОГО 2СТИМОЛОГІЧНОГО вживаного москВіо ФІЛОМИ, піІДТВердивши окремішність | самостіиність н ІШОЇ мови Усе давалося бороті би 3 ОДНОГО боку - 3 овстрійськими урядовцями, 3 Другого, - 3 МоОС квофілами Він також запропонував термін «українсько-русь
ціною нелегких ЗуУсСиЛль
ТМ У ШКІЛЬНИХ ПІДУ «нИикКаОХ авторитет Став відОМИМ не
колах, але
пише в ноуковВвих и серед широкої громадськості ГопПиИицькоГго КО 10 | ГТОДДІ порянської Укі УСТ НМ! Завдяки МОГО ІНІЦІОТИВІ Товариство (мені |Шевченка |8972 року бу по реоргонізоване у Наукове т овориствно інлені || Їевченка ІТ) яке перетворилося УноОціоОнаольну Окодемію О Барвінський: тавпятим Одним ІЗ Пі рих ДІЙСНИХ ЧЛенів ФІЛОЛОГІ НОЇ секції 3! ОДОМ ГОПОВОЮ МОВНОЇЙ археологічної комісії Тов зриство (| ЗОлишався ним ДО СОМОЇ смерті. У 1893-1894 роках ОО) Барвінський
редактор «Записок НТШ (під "Теїко редакцією амишПпо перших чотири гоми| с ТОкКОж жу рнопу «Учитель», редактор і видавець журналу «Дзвінок (1890) ВЗепичезні мого заспуги м У заснуванні 1391 року «Руського педагогічного товариства» яке ЗГОДОМ ДІСТОЛО нОЗВУ: У кротнське педогогічне говариствс», а з 1926 року «Рідно школо»
О Барвінг ькиИм мабуть, один із небагатьох укроінців Галичини, котр: розуміли неабияке значення особистих контактів з інтепігенцією ГТаддніпрянс ьКОЇ України І Шість разів ВвіІнО гздИю До Києва У ГМаддніпрянщиму для напагодження Ів язків ІЗ ВвИЗНОЧНИМИ ДІЯЧОМИ Науки І культури ВІДОМИМИ украшськими вченими Він Зуб у ДО орих дружніх СТОСУНКОХ ІЗ 1 Кулішем МА Лисенком Т Рильським О Кониським В АНТОновичем, В Вови Караочевським, професо орм А Міщенком Він також зав язов близькі контакти 3) буковинськими культурними ! громаодськими діячами ІЮрієм Федьковичем братами Воро Окевичами"» Їзидором І|Данило Млака)! Григорієм
ІНРіаум Шорамі, Осипом Маковеєм., (Степаном
РР РР ач п В
- ж оси що
Смапь Стоцьким. Його знайомство з бротами - робкоевичами в яких у Чернійцях побував пеклько разів, мапо воепиким вплив мо їхню національну свідомість Вони почали писати сао: твори українською УТетіта є,
(0 Барвінський увійшов в українську історію мо пише як пизначнийм педагог, учений і публіцист, запо м як попітик ї громадським діяч
Як член овстрійської Державної Роди Галицького сейму О Бареінським часто виступов у порпоментських дискусіях, коли ишлпося про акономічна сСстомновищєеє СоплянсСтиО, ОСВІТУ МИ купьтурні потреби укроїнців | аличини Він ДдомаогОвся цаснупвання укрОїнських мнородних 1 промислових шкіл, гімназій та університетських кофедр, захищав самостійність укроїнського народу І! мого мову на місцевих теренах то перед широкою світоОВОЮ громадськістю, у порламентських установах, Шкільній роді, В німецькій і чеській періодиці и ого перу напередодні І ПІД ЧОС Пер- ШОЇ СВІТОВОЇ війни нолежоть цінні наукові розробки про украоїнськ ий народ, мого політичне становище, історичне значення
Завдяки нополегливим старанням О Барвінського та його вимогам у Львівському університеті створено кафедри укроїнської мови ; літеротури та історії Укроїни А Науковому Товориству імені Шевченка виділено державну дотацію |фінансування), що сприяло перетворемню його у справжню Академію наук Засновано декілько укроїнських гімназій, в тому числі у Тернополі, учительські семінарії. Внаслідок його послідовної і терпеливої діяльності було досягнуто прогресивного розвитку народного шкільництва у Галичині, що мало неабияке значення не лише для західноукроїнських земель, але й усієї Укроїни. Тому не випадково у пистопад: 1918 року, коли бупо утворено Західно-Українську Народну Республіку І|ЗУНР), Опександр Барвінський був призначений секретарем освіти й віросповідання у Першому Державному Секретаріаті ЗУНР
Після окупації Львова польськими займанцями О Барвінський відійшов від політичного життя, займався видавничою справою завершував написання мемуарів «Спомини з мого життя» Він мав намір видати їх у восьми томах Ніопередодні Першої світової війни уком вийшло тільки дві перші частини (1912, 1913) За його життя не вдалося надрукувати решту томів цієї унікальної праці, яка залишилась у рукописі. Вважалося донедавна, що рукописи 5 1 частин «Споминів...» загинули назавжди в роки Другої світової війни. На велике щастя, вони не пропали, зберігаються в Києві у рукописному відділі Інституту мовознавства НАН України. «Спомини..» віддзеркалюють громадське, літературне І культурне життя 60-80-х років ХІХ століття.
Найбільш повну і об'єктивну Оцінку діяльності та визнання заслуг ОО Барвінського перед кроїнським народом висловив Богдан Лепкий у 1922 році з нагоди його /5-річчя від дня народження Він писав: «Усіх цих здобутків добився О Барвінський не широким жестом, грізною поставою та ефектом. ,як більше важкою, невтомною роботою протягом 60 літ життя. Придбавши собі навіть серед ворогів слову чесного, мудрого й розважливого чоловіка, він. як міг старався щось придбати для здійснення своїх національних ідеалів, для реалізації своєї програми Не опозицією, а пише реальною роботою старався добути не одно, чого ніхто другий ніяким другим методом не міг здобути... Це називалося політикою угодовою, за яку на нього не роз сипалися громи непорозуміння. Угодовим був Барвінський до якоїсь міри у способах, а ніколи в цілях | стремліннях Він від молодості дО нинішнього сивого вопосся був укроїнцемсамостійником, народовцем у найкращому значінню цього слова. Але заслуги його на полі укроїнської культури величезні ! безсумнівні»
Но превеликий жаль, його творчо діяльність ! подвижницьке життя в А Я свободи укроїнського народу і незалежності України манмнже не ВІДОМІ широким верствам нашого суспільства. У період «АОсковсько-більшовицької займанщини України иого зараховано до «українських буржуазних націІіОНаліІсСТтІВ», «епЮютих ворога народу? заборо- НЯЛОСЯ нНаОВІТЬ ЗГОДУВаТИ МОГО прізвище, 0 Тим більше вивчати наукову г педагопчну сподщину Иоі о твори не перевидавалися ні розу як ворожі | ШКІДЛИВІ КОМУНІСТИЧНІМ ІДСОЛОГІЇ І радянському
гАсрчи Ії
падові, акогебістсько більшовицько цензура випучила УуціліЛлІ! твори з заголпльного користування і: Замкнула за гроти спецфондів користуватися якими пише виб ран: ОДИНИЦІ ЗО спеціольними дДОоОПпУСКОМИ
У незапежніи Україні наукову, педагогічну ! грромодськополітичну ДІЯЛЬНІСТЬ О Барвінс ькогОо необхідно асебічно 1 грумтовно Вивчити, ого твори перевидати они не втратили октуольності ї в наш чос Чекають виходу у Світ наступні частини «Споминів З мого життя», В яких маосштабно віддзеркалено понорама відродження укроїнства у нашому крої Спід гтакож по-справжньому взятися за створення музею барвінс ьких у їхньому будинку б МІСТІ Львові на ВУПИЦІ Верховинській, 5, де гостювали Микола Лисем: ко, Леся Укроїнка, митрополит УГКЦ Андрей Шептицьким : багато видотних укроіїнців
Ми пишаємося своїм краянином. Тому його |МА Я у вільній ВІД 'МПерських пут державі моє бути дДдосСтомно поцінОВОНе Таке покликання вдячних МОЩОДКІВ бу ДіІВНИКІВ доби націОнаольного звІДрОДдЖжЖення
КАОгГЛиИ
Богдан ГОЛОВИМ,
заслужений працівник народної
освіти України,
почесний члем Всеукраїмського товариства «Просвіта» /м. Т. Шевченка,
м. Термопіль
ол пи 094 нн ни
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
