Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Сторінка · с. 15сторінка оригіналу ↗

Слово Просвіти, №37 за 1997 рік

Слово Просвіти, №37 за 1997 рік

Нім цм ОтвЄроуТЬьСмМ Ста, М | | | Прореється слово, як вода, | дебрь-пустиня неполита. | Зциющою водою алтитта,. | Прокинеться, 1 потечуть | Веселі ріки, а очеєра Кругом гаями поОроствпутіь, | Веселих птастівом оживуть | Гарас Шеренко. | «Ісая. Глапл 55» | У віршах, присвячених пророцтву Ісаї, пеликий поет не називає дерев, які | піднімуться у дивом народжених гаях |Але саме там, за пророчими словами, разом з кипарисом ростимуть явір і бук | (Книга пророка Ісаї, 41:18, 19) Здається, | що це ТІЛЬКИ мрія, адже північні росли-чи не приживаються у спекотному кліматі Святої Землі. Та подібне близьке Ісусідство трапляється у «ЛИСТЯНИХ 1 мішаних лісах наших Карпат. Тут обид- |за дерева досить часто ростуть поруч, щоправда, без теплолюбного кипариса Якщо явір схожий на звичайного | клена або навіть платана, то оук важко сплутати з ташою рослиною. Його гла- денький, світло-срий, майже круглий стовбур творить враження колони, що несе на собі високе шатро темно-зеленого листя. Павіть спиляний, бук продовжує жити за рахунок порості від пня, і на місцях давніх порубок нерідко | трапляються дерева з кількома стовбу- | рами Могутня коренева система буків розташована неглибоко, виходячи майже на поверхню жмутиками дрібних Я ак дано; Андрій То з БОЖОГО САЛА ПРОДОВЖЕННТІЯ. Гочаток див. ц. У Ко 10,. 12 1996 року; Ж | я півнів нь ЛЬ - г -- | ін ол і панно - -- житт пощ-ь- РЕ НІ В я РН кори але рн, але, щоб прогодупати дерево, їй коро чзелика площа. Ось чому старі У, 1 "ься на чималій відстані ЗІД ПОДІОНИХ до себе,. Цього не можна сказати про тТінелюбну молодь, яка гур- "Ом пнеться вгору і добре почу вається У Маттику дорослих НПебезпеку для неї «Ттановлять кози, олені, які обскубують молоді листочки, та над усе -- люди з сокирами Свропейський бук може утворювати СУЦІЛЬНІ ліси. Але якщо у Данії, Швеції, Німеччині йому підкорилися долини, то у Карпатах він росте на висоті від 600 до 1500 метрів. І чим далі на теплий Південь, тим вище піднімаються буки в гори. У Норвегії, Швеції -- лише до 200 метрів, а в Іспанії та Італії -- майже до 2 тисяч. Така перебірливість пояснюється тим, що від тривалих морозів у дорослого бука розколюється стовбур, однолітні ж сіянці просто вимерзають. Гому в кожній країні це могутнє, але посвоєму примхливе дерево обрало ВІДПОВІДНУ кліматичну смугу, де взимку не дуже холодно, влітку не занадто спечно і разом з цим доволі вологе повітря. Без перебільшення можна вважати, що бук є однією з найважливіших лісових порід Європи, поступаючись за своїм значенням лише патріарху наших дерев -7 дубу. Це, між іншим, відобразилося і в йиого видовій ботанічній назві -- сільватіка, що латиною значить «лісовий». У букових лісах завжди царює якась урочиста тиша, та й сонячне світло рідко тольки В литий 7 АзЕТтЯ ПІ ній рн а ній проникає під шатро шкірястого, непрошрчастого листя На землі -- ні квіточки, ані травички Лише потріскує під ногами сушняк, чується шурхіт мурашок, а восени промайнуть білка або дятел. Їх привабліоють смачні горішки, що їх у достатку родить дерево-велетень. Тригранні, сховані у міцну мисочку плоди бука достигають у жовтні Мисочка розкривається і горішки висипаються додолу Тут іх анаходять миші, козулі та інші тварини. А для диких кабанів ці горішки становлять таку важливу поживу, що восени вони навіть перекочовують вище у гори, взону букових лісів.. Скільки різних істот годує бук! Карл Лінней дуже влучно назвав увесь буковий рід, надавши йому латинське наймення фа - гус -- «годувальник». Вийшло ніби ім'я та по батькові: фагус сільватіка -- бук лісовий. Але необхідно пам'ятати, що букові горішки у великій кількості шкідливі для домашніх тварин, не кажучи вже про людину. В них міститься отруйний алкалоїд фагін; щоб уникнути його дії, горішки треба добре підсмажити. Після цього їх можна змолоти й додати до тіста -- вийде смачне карпатське печиво. На Кавказі смажені плоди бука лускають як насіння, з них готують своєрідні солодощі -- козиНаки. Зростають букові лси й на північних, отже, дещо прохолодніших, схилах гірського Криму. Але то вже інший вид, а саме бук східний, якого сам Лінней не відрізняв від звичайного, лісового чи-то європейського. Видатний український ботанік, академік Володимир Липський, М а і ' РР юн, ри 1 иа і С в; 3 м ММ, | М, - . - ії - Ті Ж.а - б Тай Лі мі . - р'яяГьчЕЗ Ь - р ті і і ач, 5 4 " тій У Х ї Па 1 і і -й ь ) РР | Настинає кедрин він собі, 1 візьме (раба ц дуба, 1 міцне собі викохає між шсовими деревами, ясен посадить, а до- Щик вирощує. Дипига пророка Ісаї, 44 : 14. | Дововижним чином був покликаний Ісая до пророчого служіння: він очистив- | ся, бачивши Господа у його славі на | исокому престолі Т ось у другій частині своєї Книги Ісая пророкує прихід Месії, | настання духовного царства й порятуре в ньому вірних. Старозаповітний пророк відчув істину, відкриту через | загато століть Сином Божим своєму учном «Я -- дорога, правда, життя. ця не притгодить ніхто, якщо не | через мене» (від св, Івана, 14 : 6). Але в давній Іудеї не всі шанували Єдиного ога, І тому сила пророчого переконання |"прямована до відступіників, які вклоняа дерев'яним бовванам. Ісая змальовує "ГІДНІ, виснажливі зусилля того, хто | Плекає дерево, щоб потім зробити з нього о й доводить, що образ Бога не - зути виготовлений з колоди, наче | Вичайні дрова тк Зведений вірш легко тлумачиться, тк чиста, глибока книга Ісаї Але при | » переклад) виникають труднощі, 00 Чослідники Біблії не дійшли згоди про те, |які саме дерева мав на увазі пророк. В Учні М перекладах фігурують лише кедр, "8 1 дуб; в інших до них додається | ясен. С й ЗНАаВвці, ЯКІ припускають, що Передкінцеве слово гехем (дощ) можна перекласти як «в'яз .побільшуточи чис | ло Чгаданих у віри дерев до п "яти Отже, й чьОму випадку перекладачі мають жливість вибрати | Поява граба і ясена в українських Пе йфья Р ; - ("Рекладах, попри всі суміави знавці, ки ін АЗК; П.Я ЗРОЗЧМСАЇ ГРЯБО / ЯСЕН була необхідною для кращого сприйняття Святого Письма. Адже йдеться про язичників, подібних до наших деяких предків, які виготовляли дерев'яних божків саме з цих дерев Ясені граб, добре відомі своєю зручною для різьблення, пластичною 1 твердою деревиною, допомогли українцям зрозуміти пророчі слова Ісаї, звернені до всіх народів Світу. Пригадаймо: Мойсей у поемі Івана Франка розповідає повчальну казку про те, як дерева обирали собі короля. Перший відмовився Кедр, аджевін уже царює, до того ж є окрасою землі, короною Ливану. Не дала згоди пальма, 00 не в змозі кинути заради королівства свій цвіт 1 солодкі плоди, що годують людину й звіра. Не виходило вблагати взяти владу ні пишну троянду, ані могутнього дуба, навіть скромну березу залучив поет до цієї громади, аби наблизити розповідь мудрого Моисея сучасному читачеві Нарешті запросили терна, оспіваного українським народом, якого й обрали дерева своїм королем за його подвижницьке, аскетичне життя Як Мойсей не ступив на Обіцяну землю, так і дикий терен, цей символ самопожертви, залишився при дорозі, не скушту ва вши плодів свого справедливого правління: з І служитиму зайцю гніздом, Пристановищем пталу, Щоб росли ви все краще,ая Буду гинуть на шляху. Граб звичайний зростас у нас перезажно на Правобережжі, бо боіться довгих суворих зим, з тієї ж причини не піднімається високо в гори Це непокаане (рідко вище 15 метрів) дерево, як і велетень бук, часто зростає упереміш з дубом Та й називали його колись «білим буком» визначив 1 описав цього бука. Він просцфі від свого європейського брата (доростає до 50 метрів), листя його довгасте, аагострене; поширений у Малій Алії та на| Кавказі -- звідти, мабуть, і привотирий букові колоди до Святої Землі. Тверда деревина бука з часом набу-| взає жовтувато-брунатного забарвлення | г гарного крапчастого малюнку. Вона "бі дуже придатна для будівництва, бо просто неба швидко псується, руйнується| грибком. Натомість віддавна використо- | вується для підвВвОДНиИХ споруд, У| токарній і столярній справі. Особливо ж -- для виготовлення першокласних меблів. Славнозвісні віденські витнуті | стільці й фотелі зроблені з бука. Гарні й довговічні, вони переходять у спадок іі одного покоління до другого. А в кар-| патських народних майстрів це дерево| иде на декоративний посуд, деталі прядок 1 ткацьких верстатів, гребені і іграшки. | Чому «лісовий годувальник» лати "| ною -- зрозуміло. А звідки пяє слов'янське, прадавнє слово «бук»? Ко- лись, мабуть, так звався всякий дикий | ліс. Від тих давніх часів збереглися деякі | назви, наприклад, цілого краю -- Буко- вина, або невеличкого села Буки, що ні Черкащині. Звідси ж походять прізвища| Букач, Букало, Буктн, Буковський. Потім | «буками» почали називати палиці або ж різки. Тому приповідка «Наука не йде на | бука» має два значення. Перше -- з-під| палиці не навчиш. Друге -- набуті знан- | ня невтечуть до лісу. Ну, а говорячи «Буком того, хто не боронить свого», завжли можемо бути певними, що нас добре зрозуміють | - З Р зще у ні ри зай "и і й й : жк Гі - Кан 7 орнфниіій й -о во З - ви " - - є «Й . чо мо Зо Р - лі і -і і Ак "к - ЛЮ "РО я | -: - ч за надзвичайно тверду, важку деревину. 3 граба виходять найкращі топорища, шевські дерев'яні цвяхи, гвинти для олійних пресів 1, нарешті, гребені й граблі Може, звідси 1 його слов'янська назва? ХОЧ і малий він, та дуже чіпкий. Вирубані кілька разів поспіль, грабово-дубові ліси щоразу відростали на схилах Канівських узвиш. Востаннє -- вже без дубів. Граби ж, хай кривенькі, вкотре відНОВИЛИСЯ ВІД Самих пнів, та ще й посіялися по сусідніх перелогах. Силу-силенну дрібних насінин, що легко переносяться вітром на своїх трилопатевих крильцях, граб родить щовересня. Це и підказало давнім римлянам його назву г: карпанус, тобто «плодючий» Якщо граба щороку підрізати, зітнувшши верхівку, він ростиме кущем 1 бічні гілочки утворять щільний живопліт. Огорожі з грабових кущів -- характерна ознака українських маєтків і хуторів ще на початку цього століття. Років 300 тому садівники створили кілька декоративних віІДдМІН цього дерева: червонолисту, плакучу, а також птрамідальну, яку можна боачити в Умані, у славнозвісному Софіївському парку А от від ясена затінок не суцільний, а легенький, пройнятий сонячними променями. Сама назва говорить про те, що це дерево відрізняється від інших своєю ясною, прозірчастою кроною, сяючою зеленню молодої кори. Вітер, гойдаючи верховіття, створює під ясенами, що ростуть на привіллі, грайливе мереживо світла й тіні. Згадаймо, як у відомому творі Тараса Шевченка «ясем раз у раз скритів», Бо він такий хочі пориплить у негоду, та не розчахнеться. Гілки європейського ясена звичайного прикрашені великими ріпчастими листками на довгих черешках. дуже прузжтт й можуть безпечно роахитуватись на прямому високому стовбурі, який підноситься разом з кроною на 40 метрію. Як 1 дуб, в уяві європейських народів! ясен уособлює чоловіче начало; давні | германці й скандинави вважали, що від нього походять воїни. Наші ж предки,| праслов'яни, майстрували з прямої, еластичної ясеневої деревени луки, стріли, списи. А ще недавно з ясенини виготов"| ляли краще спортивне знаряддя -- сани, лижви, весла, з неї гнули коромисла, обручі, обіддя. Це одна з причин, чому в| наших лісах залишилося мало слави ясенів Високі європейські ясени не затінюють | ріллі, і тому їх споконвіку садили на межах. З цим пов'язана наукова греко-| латинська назва ясена -- фраксінус | («той що ділить»), бо він служив межовим деревом нарівні з дубами. Про цеє згадки | у Плінія Старшого та інших давньоримських природознавців. На жаль, шляхетного європейського! ясена тепер часто заступає ясен аме- | риканський, особливо у штучних насадженнях, біля потоків та по Запла"| вах. Він помітно нижчий, 3 тонкішим стовбуром. Листочків, з яких складається його пірчастий листок, удвічі менше, вони | тьмяно-зелені. Деревина цього ясена не така міцна, швидко псується. Заморський зайда у всьому поступається нашому | ясеню, крім одного: може рости на прших | землях, до того ж хутко розвивається Якщо наш починає давати насіння від 25| до 40 років, то американський -- на кільканадцяте літо. Иого дрібні жовтуваті насінини крутяться, наче однолопатеві | пропелери, долаючи за вітром чималі відстані. Навесні вони проростають | засмічуючи сади й луки. Що ж, є бур'яни| и серед дерев! Кожти рослию -- своє місце й час. Ця | думка не раз панторєчном у біблійних текстах Справді, хіб: без рідного ясена або граба? | можна уявити ліси и - а и т

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин