Сторінка · с. 4сторінка оригіналу ↗
Слово Просвіти, №37 за 1997 рік
Слово Просвіти, №37 за 1997 рік
пня
РР. ій Її
він п РР
че | / е ЛЮРИЗІ А Я ВЛ Фа | (ово ПРОСВІТИ |
і".
Настав час, щоби питання відкритості влади у нашій державі було повномас-
штабно вирішене на законодавчому рівні Адже відкритість законодавчої і виконав-
чої влади є важливим фактором
демократичного розвитку суспільства, зростання обізнаності, політичної грамотності І суспільної активпості громадян, резервом піДВИЩення якості законодавства
Відкритість влади пе є самоціллю. Вона не зводиться до можливості громадян спостерігати за владними структурами та їх діяльністю, а передбачає право громадян она своєчасне отримания ішформації про зміст цієї діяльності та документи, які готуються. Відкритість у наших умовах включає широку просрітиицьку роботу серед населення не тільки щодо законів, які вже прийнято, а її тих, які лише готуються. Йдеться також про можливості ще ширшого залучення кваліфікованих спеціалістів до аналізу законопроектів. Такий підхід до відкритості законодавчого процесу передбачає активізацію всього спектру зворотного зв'язку між Верховною Радою і громадськістю. Які ж шляхи та можливості для реалізації викладених вище думок?
По-перше, є можливість втілити ідею відкритості законодавчого процесу через Закон про закони та закоподавч У діяльність, Річ у тім, що у Верховній Раді розповстіоджено список законодавчих актів, принняття та зміна яких випливають з нової Конституції У країни. Серед них згадуються 23 нових законопроекти та 27 уже діючих законів. Серед нових законопроектів згадується «Зако про закони та законодавчу діяльність», необхідність підготовки якого пов'язується зі статтями 8, 57 та 58 Конституції і проект якого підготовлено в Інституті законодавства, що діє при Верховній Раді.
Розділ про відкритість законодавчого процесу може складатися з таких частин (статей ):
Г) загальні формули (що є відкритість? чому служить? і т. п.);
2) про доступ до Верховної Ради та . Пленарних засідань громадян, виборців, | спеціалістів, керівників різних рівнів і т. п): 5 ще З) про доступ до "Верховної Ради та
. пленарних засідань представників і працівників засобів масової інформації; . 6) про порядок надання засобам масо-
Можливості реформування
законодавчого унормування
відкритості влади
6) про роботу 2 листами, в якогх мистяться проекти законів чи пропозиції законодавчого характеру;
/) про випадки всенародного обговореншя законопроектів;
9) про залучения наукових установ до підготовки та обговорення законопроектів;
У) про порядок залучення об'єднань громадян до підготовки й обговорення законопроектів;
І0) про просвітницьку роботу у сфері законодавства, зокрема, на етапі підготовки и обговорення законопроектів:
11) про порядок висвітлення пленарних засідань Верховної Ради та засідань Її комітетів у державних засобах масової інформації,
12) про порядок інформування виборців народним депутатом щодо його законодавчої діяльності безпосередньо в округах;
І3) про прес-службу Верховної Ради:
14) про прес-секретаря народного депутата України;
5) про доступ до законопроектної документації;
І6) про порядок висвітлення роботи комісій Верховної Ради у засобах масової інформації.
Що дасть вирішення питання про відкритість законодавчого процесу у запропонованому кліочі? По-перше, такий підхід вирішить проблему у системному, зведеному вигляді, розглянувши її у комплексі. По-друге, цей підхід конкретизує і легітимізує кожне з окремих питань, що У сукупності становлять проблему відкритості. Наприклад, питання доступу передбачає пе лише сам доступ, а й обмеження доступу, норму про яке неможливо буде обминути в тексті закону. У свою
пчо
будуть вирішені інші головні питання прє права фахівців 1 просто громадя, | можливості і права працівників акредит 2 ваних і неакредитованих засобів масової інформації, зокрема регіональних. Подіош о чином стане унормованою ПОВеДІНКАа ) напрямку відкритості закоподавчого процесу (|) парламентських комісій І депутатів Нарешті, знайде своє законодавче влення просвітницький аспект відкритості, що є
вкрай важливим, бо законодавча діяльність
у наших умовах значною мірою є просвітницькою діяльністю. Потрібні не
лише закони. Треба вчити людей розуміти | закони і вказувати ім на важливість І1|
шляхи їх виконання
Вирішення означеної нами проблеми може відбуватися іншим шляхом. Цей шлях є набагато ймовірнішим з огляду на низку обставин. Верховна Рада торік прииняла підготовлений Комісією з питань забезпечення свободи слова і засобів масо-
вої інформації Закон про порядок,|
висвітлення роботи Верховної Ради у засобах масової інформації. Проте Президент наклав на нього вето, мотивуточи свій крок тим, що цим Законом надаються великі привілеї парламентові і нічого не говориться про висвітлення діяльності інших гілок
влади. Невдовзі Верховна Рада не змогла |
подолати вето Президента, а згадана вище постійна парламентська комісія почала праціовати над новим проектом Закону, який розглядає проблему під кутом зору прав ліодини на отримання інформації. Останній підхід може виявитися ширшим і тому оптимальнішим, Але при цьому ніколи не можна забувати, що проблему висвітлення законодавчого процесу, рівно
бами масової інформації Пора
ависвітлення» необхідно розуміти ча ко, повнпомасштабно, стосовно всіх суб'єкт влади та поширюючи його семанти В
КУ за
межі поняття «засоби масової фа мації». Верховна Рада «висвітлювати» свою діяльність у різний спосіб. У законодавчому плані всі спектри і способи цього висвітлення мають б детально і ретельно відображені. випливає наш основний Висновою
Може
Звідси
і С по. реба у підготовці проекту Закону про відкритість законодавчого процесу -
Україні, в якому слід було б упор весь комплекс питань, пов'язаних 3 п блемою зворотного зв'язку ій парламентом і суспільством. Йдеться і підготовку своєрідного українського варіанту «закону про відчинені двері» У
законі можна передбачити ті 16 позицій
які було викладено трохи вище. коли йшлося про можл ИВІСТЬ ПІДГОТОВКИ проекту розділу до Закону про закони | законодавчу діяльність. Можливі, ЗВвичай- ГО, Й інші варіанти. Наприклад, це стосується проолеми доступу до документації, що перебуває на стадії проектних розробок. Це питання може бути вирішеним без спеціального законодавчого «втручавня» на Основі чинного Закону про інформацію. Адже тут ідеться лише про створення механізмів реалізації норм цього Закону. Це мають бути механізми доступу, до документації і механізми її поширення У Парламенті могла б бути підготовлена |і затверджена Головою Верховної Ради інструкція чи положення про відкритість документації, а в Кабінеті Міністрів могла 6 бути прийнята постанова про порядок | засоби доступу громадян 1 працівників засобів масової інформації до урядових документів. Проте, беручи до уваги глибоку укоріненість закритості урядової докумситації у нашій державі та всемогутпість нашого бюрократичного апарату, зокрема апарату Кабінету Мипстрів, не можна виключати потреби у спеціальному законодавчому унормуванні проблеми відкритості урядової інформації. Беручи до уваги позицію Президента, висловлену й обгрунтовану ним у вищезгаданому вето, найоптимальнішим вирішенням усіх питань і протиріч, що склалися, була б підготовка і прийняття
ро-
зо ТО Тартак зай ін і сані зон За
в. б
Р -т ЕЕ РА ЛІР ЕП РЕНЕ.
З | як і проблему висвітлення діяльності всіх Закопу про відкритість влади в У країні. р. зі пнформації законопроектної документації чергу, обмеження поділяються на обмегілок влади, про що говорить Президент, | Такий Закон підняв би демократію у нашій
ле Ме )
. / Таданих прохід роботи над законопроек- | Ження до приміщень і обмеження до слід пов'язувати з їх відкритістю. Адже державі та авторитет України у світі На
Ж тами; документів. Законодавче унормування об-висвітлення не зводиться, наприклад, до| високий рівень | 2 /3Амйи з) про відкритість законодавчої роботи | Межень обмежи ТЬ Оюрократичні відображення сесійних засідань Верховної 7 б-- , сагИИ Події останніх років в Україні наво-
ОР
с б дять на думку: національні меншини пан» циждер гаран Зо я стели З будують тут державу для себе. Українці оо ран КН зам самє ; б'явмліяінію зай перебувають у своїй державі на правах Українці повинні на своїй зе ;
зайвої меншини. Здійснюється чергова спроба етнічного (денаціоналізація) й фізичного (ненароджуваність) знищення української нації. Розглянемо факти.
І. Демографічний спад, Сьогодні в Україні найбільша смертність - серед українців, найменша на роджуваність - серед українців: демографічний спад триває за рахунок українського народу. В Україні українці перетворюються із теоретичної меншини у фактичну.
2. Денаціоналізація та зросійщення. Темпи русифікації України найфорсовани за все ХХ століття. Українські газети масово переводяться на двомовність, аби потім повністю перейти на російську мову Телебачення 1 радіо - вже наптвросійські Вища освіта - майже повсюдно зростійщена (зденаціоналізовують у першу чергу еліту), загальна й середньоспешщальна освіта - наполовину російськомовна. Міста й містечка (окрім Західної України) - пже всуціль зрусифіковані, Села - роамовляють суржиком.
Зросійщення України щороку наростає у геометричшни прогресії, Наступний етап - демаціоналізація. Майстерно створений імідж вторинності, навіть послідущості всього українського - у мові, у побуті, у авичаях. Наслідок - самозневага як підгрунтя до манкуртства. Кількісне зменшения українства через відмову від СВОЄЇ нації подвоює втрати під мемароджуваності Доки в Україні українці не є
таження тисни НН 2 нн г ій ні С Й - жити 0 и шо - - - раки
пануючою нацією, доти їм загрожує на своїй Батьківщині етнічне знищення.
3. Освіта. Сьогодні у державі ліквідовусться частина середніх навчальних закладів, хоча зберігаються вищі: у вузах України навчаються переважно національнш меншини, у технікумах й училищах - українці. Неукраїнській державі непотрібно фінансувати освіту для українців. У вузах повсюдно закриваються українознавчі кафедри: неукраїнській державі не потрібне українознавство - засіб виховання українського патріотизму.
4. Влада. Україну знищують руками українців. Номінальна влада поки що в руках зросійщених українців, але фактична влада (ідеологія) - українофобська.
о. Безробіття. Шітучно створена економічна скрута (голод 1933 року теж був штучно створений і вимирали з голоду в усьому СЄРСР лише українці) У бюджетній сфері скорочення працюючих - найбільше за рахунок українців. Створепо економічне підгрунтя для ненароджуваності української нації
0. Виховання. Майже всі засоби масової іиформації зациклені на двох темах політика | видовища Культивується байдужість і ворожість до національного
ло син Р и о ню мат о тож
У ГРОМАДУ
Про Шевченка згадують лише з нагоди чергових роковин. Славні часи Запорожся 1 княжої України для мас-медіа теми заборонені. Часи антів, скіфів, Трипілля - суворо заборонені все це адатне спричинити небажаний патріотизм.
В Україні виховують неукраїнське суспільство.
7 Вихолощення націона серед демократів. Перев: демократичних сил сьогодні бореться не за українську Україну, а проти комуністів Московські ШшОовінстИ теж демократи теж борються проти комуністів. Наші вороги розклали асередини майже всі структури, яю потенційно можуть боронити націю Демократи займаються промовами, боротьбою за владу, замість здійснення українізації України Майже ТА демократи від націоналізму З усьому світі націоналіст - патріот рідної землі. Інтернаціоналіст (непатріот) - українеці, - щене україофі Ю але вже не Українофіл: людина на "падорозі до яничарства Україну с ьОгОдиї врятує лише націоналістична ідеологія і лише націоналіс гичнийЙй лідер.
ЧІмеччина будується для німців Чехія -дЛлі Х | для чехів, Угорщина - Для угорців. Ініші
льного духу іжна більшість
віДМмМе жовуються
и
ре -
дувати державу для себе
Українці повинні на своїй землі роз» мовляти своєю мовоїо
У країнці повинні на своїй землі розви" вати свою культуру
Ми повинні назавжди запам'ятати, ЩО українська земля - наша і лише українеці мусить бути її повноправним господарем
Будь-які за гравання з на ціональними меншинами - недоречні: під загрозою існу " зання української нації. Будь-яка праця для іншої нації, іншої спільноти, ІНШО"! культури на сьогодні є зрадою (часом несвіДОМОЮ) України Відстороненість ВІД національних проблем - зрадництво: Ме жен українець повинен підтримувати пи? українців 1 допомагати лише українцям:
Зідчай, скиглення і нарікання - шкідлиме ТОМУ іх потрібно відкинути. Не беодідоню чекати Божої ПОМОЧІ, а робити ДІЛО. помагає тим, хто сам собі помагає
Немає чого сподіватися на зовн у і лише
підтримку: світ поважає лише сил тих, хто сам себе поважає. Орієнтаці пови на бути лише на власн) з'єднані сили ід,
Гуртуймося родич до родимче - у Р РІД до роду - у громаду, громад? У громади - у землю, земля до зем! и» державу. Згуртований народ - нездоле нии
Борімося - поборемо
Творімо українську Україну
Остап хАНКО.
затії
ча -
2 Рано ій лі пн очадійннння ріан з д
Р ЕР РР ГОР очи
пень пл Р Р РРО РР
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
