Про-читання · с. 8сторінка оригіналу ↗
ЛЕОНІД ФІНКЕЛЬШТЕЙН: «ДЕРЖАВА НЕ ТИСНЕ НА УКРАЇНСЬКУ КНИГУ, ВОНА ЗАБУЛА, ЩО ЦЯ КНИГА Є»
Слово Просвіти, №37 за 2005 рік
— Пане Леоніде, традиційне запитання: що везете на Форум? — Перерахувати всього я не можу, бо ви мені не дасте такої можливості — стільки місця в газеті (сміється). За цей рік ми видали 45 книжок, їх і веземо. Книжки, які ми робимо, у цьому році ще більш структуровані. Ми взагалі намагаємося працювати, маючи видавничу стратегію. Основних напрямків роботи ми не змінюємо. Щодо нових книг, думаю, варто звернути увагу на книжку “Вибране: Друга спроба” Оксани Забужко в нашій серії “Вибране”, куди увійшли старі й нові вірші, найкращі переклади. Гадаю, ця книга буде мати попит, оскільки все, що виходить із-під пера цієї письменниці має попит і повинно мати, на мою думку, бо це одна з найсерйозніших постатей в українській літературі XX—XXI століття. Веземо нову книжку, яка трішки вибивається з того, що ми видаємо, але, вважаю, що ми зробили дуже добру книжку, — це “Тисяча посмішок Помаранчевої революції”. Мене цікавить ця книжка не тільки тому, що там зібрані всі анекдоти, всі пісні й вірші, вся пряма мова, яку можна було витягти з наших можновладців, а й тому, що вона побудована хронологічно — там є 30 розділів, і в кожному — історія виборчих перегонів. Ще одна цікава книжка має таку претензійну назву “Пані Каккі стає Врублевською”. Це теж історична книжка — 30-ті роки минулого сторіччя. Один дуже симпатичний киянин збирав вирізки з газет із оголошеннями про зміну прізвищ. Я думаю, що це теж свого роду портрет доби. У нас з’явилося дванадцять книжок у нашій найкращій серії “Еxceptis excipiendis” (все, крім того, що варте винятку). Це сучасна художня література — винятково українською мовою. Тут і відомі українські письменники, такі як Анатолій Дністровий, Яна Дубинянська. Тут і Павло Солодько із книжкою “Четверта революція”. Тут і Влад Арлов та Василь Биков — їх переклав із білоруської Олександр Ірванець. Особливо раджу звернути увагу на книжку Арлова, оскільки вважаю, що це дуже й дуже серйозний письменник, один із найкращих письменників сучасної Європи та Білорусі зокрема. Він нещодавно був у Києві й Рівному на презентації цієї книги. Дуже цікава книга Сими Мраовича у перекладі Юрка Позаяка “Константин Богобоязний”. І нарешті — буде представлена читачам довго очікувана книжка американського письменника Джонатана Фоера “Все ясно” у перекладі Ростислава Семківа. Книга стала бестселером в Америці — продано більш, ніж три мільйони примірників, її перекладено 24 мовами, ось-ось з’явиться фільм. У нас вона виходить вперше. Цей роман написаний про Україну, тому в нас вона буде мати успіх. Звичайно що батько, у якого один син, любить його більше, ніж батько, в якого двадцять синів, любить своїх дітей. Так само я не вірю, що можна бути об’єктивним до книжок, які робиш. Мої книжки — це мої діти. Вибирати дуже й дуже важко, можна говорити про улюблених авторів. Ось я впевнений, що якби Забужко навіть не була нашим автором, я б все одно читав із цікавістю все, що вона пише. Мені дуже подобається поезія Тараса Федюка. Минулого року я з превеликим задоволенням видав “Вибране” Василя Герасим’юка та Ігоря Калинця. В серії “Еxceptis excipiendis” мені важко назвати навіть улюбленого автора, тому що я люблю всіх своїх авторів, які там друкуються.
несмен? От і заробляйте гроші”. Я перепрошую, це ж не горілка. На книжках важче заробляти гроші. Більше того, Україна сьогодні, м’яко кажучи, ще не стала повністю українськомовною, а ми видаємо книжки винятково українською мовою. — Що із серією “Текст+контекст”? — Із цією серією важко. Є зараз три книжки, готові для друку. Але ця серія розрахована хоч і на масового, але кваліфікованого читача. Дуже важко продавати ці книги, тому ми зараз призупинили серію. — Є проекти комерційні й некомерційні. Які з Ваших книг до якої категорії належать?
— Яким чином “потрапляють” до Вас іноземні автори? — На превеликий жаль, поки що видавнича політика щодо перекладної літератури керується добрим ставленням людей до нас. Скажімо, я із задоволенням видав книжку Мраовича, оскільки перекладач звернувся до мене. Так само й книжки Арлова, Бикова. Я б сказав, що іноземні автори потрапляють до нас за допомоги друзів, які приносять тексти, а не гроші. — Не було такого, що Вам подобається якийсь іноземний автор і Ви шукаєте якісь шляхи до нього? — Поки що до всього, що мені подобається, я шляхи знаходив. Напряму, з вулиці я ніколи не звертався. А так, будь-яку справу можна залагодити, були б гроші. — У Вас видавалося багато молодих авторів. Кого вважаєте своїм відкриттям, відкриттям “Факту”? — Зараз у нас з’явилася нова книжка — Насті Байдаченко. Це взагалі дуже цікава історія: до нас звернулася авторка по “мейлу” з пропозицією видати книжку за свої гроші. Я їй відповів: “Покажіть тексти”. Прочитавши їх, я сказав: “Я це буду видавати за свої”. Думаю, що це дуже серйозний автор і наше відкриття. Дуже добре в нас вийшло з Мариною Соколян. Ми зараз видаємо її другу книгу до Форуму. Сьогодні вона
15 вересня у Львові в Палаці Мистецтв (вул. Ко5 перніка, 17) розпочинає свою роботу 12 Форум видав5 ців, який триватиме до 18 вересня. Очікуються пре5 зентації українських письменників — Оксани Забуж5 ко, Сергія Жадана, Юрія Іздрика, Тараса Прохаська, Любка Дереша, Марії Матіос, Ірен Роздобудько та інших. Приїдуть також полька Мануела Гретков5 ська, книги якої мають найбільший наклад у її країні, а також відома всім українцям Александра Марініна, Людмила Петрушевська, Тимур Кібіров, Віра Павло5 ва, Дмитро Кудрявцев, Оля Гнатюк, Лінор Горалик, Яцек Влодарчик, Михал Петрик та багато інших гостей. Організатори обіцяють, що буде цікаво.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
