Політика · с. 3сторінка оригіналу ↗
СУДОЧИНСТВО — ДЕРЖАВНОЮ МОВОЮ
Слово Просвіти, №37 за 2005 рік
Згідно з новим Громадсько-Процесуальним Кодексом з 1 вересня всі справи в судах слухаються виключно державною мовою, тобто — українською. Таке положення зафіксовано у статті 7 нового Кодесу. Здійснення судочинства державною мовою означає, що суд спілкується з учасниками цивільного судочинства українською мовою. За загальним правилом, учасники цивільного процесу також повинні спілкуватися в межах цивільного процесу українською мовою. Це стосується як усного, так і письмового спілкування (через складання процесуальних документів). Частина друга статті встановлює виняток із загального правила: якщо особа, яка бере участь у справі (сторони, треті особи, заявники та інші зацікавлені особи, їхні представники), не володіє або недостатньо володіє державною мовою, то вона може спілкуватися в межах цивільного процесу (робити заяви, давати пояснення, виступати в суді i заявляти клопотання) рідною мовою або мовою, якою вона володіє. При цьому вона користується послугами перекладача, який залучається ухвалою суду за заявою цієї особи. Що ж стосується витрат, пов’язаних із залученням перекладача, то вони можуть бути повністю або частково оплачені за рахунок Державного бюджету України у разі звільнення судом особи від оплати цих витрат або зменшення їх розміру, виходячи з її майнового стану (частина третя статті 82 і частина четверта статті 86 ЦПК України). Отже, ніяких обмежень прав осіб, які не володіють державною мовою (особливо це стосується іноземних громадян) новий Громадсько- Процесуальний Кодекс не встановлює.
z
Радміла КОРЖ
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
