Події, факти, коментарі · “Гуртувати народ навколо національної ідеї”. · с. 2сторінка оригіналу ↗
Закінчення статті «РУХ ДУХУ І ДУХ РУХУ! Нотатки рухівця в день святкування 20-річчя Руху», с. 1
РУХ ДУХУ І ДУХ РУХУ! Нотатки рухівця в день святкування 20-річчя Руху
Слово Просвіти, №37 за 2009 рік
Закінчення. Поч. на стор. 1
Президент упевнений, що в Україні обов’язково буде Єдина Помісна Церква. Адже незалежна Церква — це наша духовна незалежність. Створення Руху — подія, що змінила наше життя, нас самих, Україну. Але наш біль — здатність втратити єдність у годину, коли треба працювати. Розбрат еліти — це не проблема особистостей. Ні, й ще раз ні! Ідеться про світоглядні позиції. Саме в живій, “експромтній” частині промови Президент сказав найголовніше. Наголосив: до влади в Україні рвуться неукраїнські сили. І значною мірою вони вже при владі. Інакше чим пояснити дивні речі в економіці (Президент навів приклади з енергетики, аграрного сектору), в царині духовності. Мова — це національна ідея, наголосив Президент. Чому ж на цей рік на підтримку державної мови парламент і уряд виділили найменше коштів, ніж у попередні п’ять? Чому за ці ж роки фінансування української книжки зменшилося у 8 разів!? Як діяти в такій ситуації патріотам України? І тут варто навести завершальні слова Президента: “Я закликаю Рух до руху! І беру на себе обов’язок закликати народ до загальнонаціонального руху”. Прозвучала пропозиція Івана Зайця, першого заступника голови УНП, про звернення до Президента щодо присвоєння (посмертно) звання Героя України Василеві Червонію. Зал дружно підтримав. Що ж, це теж — ми, отакі. Бо варто нагадати: Червонія, який, без сумніву, гідний цього найвищого звання, свого часу в результаті політичних комбінацій усунули з посади голови Рівненської облдержадміністрації, та й в УНП його теж посунули на марґінеси великої партійної політики. Правильно сказав поет: “Вони любити вміють тільки мертвих”. Нарешті про виступ Леоніда Кравчука, що проходив і під оплески, й під вигуки “Ганьба”. Але суттєво, що Кравчук публічно чітко заявив: одразу після своєї перемоги на виборах, на початку 1992 року, він звернувся по політичну підтримку саме до Руху. Запропонував разом стати до влади, призначити рухівський уряд. Друга його ідея — провести позачергові вибори до Верховної Ради. Але ж це саме те, за чим ми так шкодуємо понад півтора
Фото Сергія Марченка
“Вітаю всіх, наш народ і державу з 20-ою річницею створення Народного руху України! Ця подія змінила наше життя, нас самих і визначила долю України. Рух першим чітко і ясно визначив нашу головну мету — добитися і реалізувати незалежність, добитися і реалізувати нашу державність. Слава за це Рухові!” — сказав Президент України. Нагадуючи історію створення НРУ, Президент констатував, що у вирішальний історичний момент Рух реалізував тисячолітні прагнення української нації. “Великий, загальноукраїнський, громад-
Фото Сергія Марченка
Іван Драч десятиліття, що це не здійснилося: уряд на чолі з Чорноволом і новий парламент. При всій повазі до попереднього, вдячності йому за проголошення Незалежності, переобрання парламенту, обраного ще в іншій державі, було б цілком логічним у державі незалежній. Чому ж це не здійснилося? Чому радикально налаштована частина ІІІ зборів Руху, який саме тоді й переформатовувався в партію, переконала Рух відкинути цю пропозицію? Чи не стало це величезною політичною помилкою? Бо як тоді бідкатися всі ці роки, що “Рух ніколи не був при владі”? Принаймні, про це, як про помилку, на ювілейному зібранні йшлося. Не задля того, щоб кинути камінь комусь навздогін, а для заклику до серйозного аналізу наших дій за ці 20 років. Можливо, саме завдяки прагненням уникнути нового розходження між національно-демократичними силами й українською владою й було ухвалено заяву про політичну підтримку Президента Віктора Ющенка, а також підсумковий документ зборів — Звернення до українського народу, в якому рухівці справжні, незалежно від теперішніх партквитків, закликають націю в цей непростий момент до створення загальнонаціонального РУХу на підтримку державності й демократії.
ський, ще не поділений на партії й групи, Народний рух України, який підтримали мільйони українців, є істинним батьком нашої державності”, — сказав глава держави. Від імені Української держави Віктор Ющенко висловив вдячність засновникам Руху — Іванові Драчу, Дмитрові Павличку, Михайлові Гориню, Ігореві Юхновському, Ярославу Кендзьору, десяткам, сотням, тисячам людей, які стояли біля витоків Руху, старшому поколінню українських літераторів, науковців і правозахисників, які благословили Рух до дії. З особливою шаною
СЛОВО УЧАСНИКАМ ЮВІЛЕЙНИХ УРОЧИСТОСТЕЙ
Петро АРСЕНИЧ, голова Івано-Франківського обласного об’єднання “Просвіти”, делегат Установчого з’їзду Руху: — Радий, що приїхав на 20-річчя, адже був делегатом й Установчого, і Другого з’їзду Руху. Закликаю всіх, не лише тут присутніх: єднаймося, підтримуймо українського Президента, який пропагує і втілює в життя національну ідею! Категорично проти, щоб Тарасюк висував свою кандидатуру на посаду Президента. Опам’ятайтеся, люди добрі, бо весь час програватимемо! Треба відвойовувати телебачення, пресу, щоб ми в усіх засобах інформації утверджували українську національну ідею, підтримували наших людей. Приємно було зустріти тут багатьох знайомих, керманичів Руху. Щойно розмовляв із Михайлом Горинем, Миколою Поровським. Вони здатні гуртувати народ навколо національної ідеї. А ще хочу нагадати, що саме з “Просвіти” виросли всі національно-демократичні сили, закрема й Рух. А тепер дехто забуває, що “Просвіта” вивела їх у люди.
Микола ПОРОВСЬКИЙ, один із фундаторів Руху: — Сьогоднішнє відзначення 20-річчя створення Народного руху України — це грандіозна подія. Тут стільки друзів, соратників, яких не бачив тривалий час, але з якими постійно відчував духовний зв’язок, з якими боролися за самостійну соборну Українську державу. Велике щастя, що ми зібралися в цей урочистий день разом з української владою, з Президентом, щоб відзначити цю дату, вшанувати тисячі борців за волю України, які не дожили до цього дня, подякувати тим тисячам рядових рухівців, які виконували найтяжчу роботу в дні боротьби за незалежність, творили Ланцюг Злуки, піднімали наші прапори над Хортицею під час святкування 500-річчя українського козацтва, агітували за референдум про незалежність. Дух Руху живе, підноситься. Україна потребує широкої громад-
Фото Сергія Марченка ської організації, національно-патріотичної, не заанґажованої на партійщину, організації, яка об’єднувала б, яка очолювала б боротьбу за справедливість, за українську Україну.
Святослав ВАСИЛЬЧУК, голова Житомирського обласного об’єднання “Просвіти”, один із засновників і багатолітній керівник Житомирської організації Руху: — Мої враження від святкування, безперечно, хороші. Нарешті через 20 років на державному рівні згадали, що була така громадська організація, яка виборола державну незалежність України. Але прикро, що майже нікого з цих людей не відзначено державними нагородами, рухівців забуто. Як голова ювілейного оргкомітету на Житомирщині я згадав тих людей, щоб їх відзначили грамотами обласної влади, де було б сказано, що їх нагороджено у зв’язку з 20-річчям Руху. Прикро, що влада ігнорує тих, хто виборов державу. У нормальній державі мають бути пошановані передусім її творці. А ми, рухівці, і є творці Української самостійної соборної держави.
Володимир ЧЕРНЯК, один із фундаторів і керівників Руху, згодом УНП, професор, доктор наук: — Установчі збори Народного руху України — видатна подія в новітній історії України. І крапка. Незалежно від того, що було потім. Не все так сталось, як гадалось. Народний рух України виконав свою основну місію — суттєво посприяв досягненню Україною незалежності. Так, звичайно, сам розвиток ситуації в Радянському Союзі, у світі сприяв цьому. Та незалежність не впала з неба, за неї боролися сто-
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
