Без мови немає нації! · с. 1сторінка оригіналу ↗
ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ ТИЖНЕВИК 37 (622), 15—21 вересня 2011 Марія МАТІОС: «ЩОДНЯ, ДО ОСТАННЬОГО ЧИТАЧА!» 14 вересня стартував XVIII Форум видавців у Львові ІВАН ПЛЮЩ — ГІСТЬ РЕДАКЦІЇ
Слово Просвіти, №37 за 2011 рік
Редакція “Слова Просвіти” запросила до розмови відому українську письменницю, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка Марію МАТІОС, авторку численних книг поезії і прози, зокрема роману “Солодка Даруся”, справжнього українського бестселера, сукупний наклад якого перейшов стотисячний рубіж, перекладеного багатьма мовами світу.
— Вітаємо Вас, Маріє Василівно, на святі видавців і письменників! Із яким настроєм прибули? — Із 2003 року я не пропустила жодного Форуму видавців! І навіть тоді, коли мені довелося дружити з лікарями більше, аніж із власною родиною. Не знаю, чи я перейшла би була ту ріку… А Львів у найбільш болючий мій період — двічі, двічі! — повертав мене до самої себе. Так що я Львову винна (сміється). У дні Форуму, без жодного перебільшення, кожен письменник відчуває себе справжньою зіркою, бо кожен! абсолютно кожен письменник знаходить тут своїх прихильників. Це найкраще місце для перетікання енергії Слова в енергію Любові. За ці роки я зрозуміла, що в Україні письменник — більше, ніж письменник (щоправда, не знаю, чи це добре). Найбільше мене вражають ці незліченні черги, ці зворушливі презенти, іконки, квіти, книжки, прикраси, ця молодь, ці російськомовні українці із Полтави й українськомовні татари із Криму, ці підписування “мамі”, “сестрі”, “дядькові” і т. ін., заадресування в Італію і Канаду, Португалію і Грецію, це звіряння найінтимніших подій свого життя, ці сльози не відомо від чого, відкритість і сповідальність — одне слово, повне шаленство. У минулі роки я сміливо могла запрошувати на стенд “Піраміди” представників Книги рекордів України, бо маю досвід безперервного (!!!) підписування книжок упродовж 6 годин і один сумарний досвід 12 годинних автографів упродовж трьох днів. — А на які рекорди йдете цього року? — Із 15 до 18 вересня я буду “щодня, до останнього читача” на ПЕРСОНАЛЬ- НОМУ стенді “КНИГИ МАРІЇ МАТІ- ОС” (перший поверх Палацу мистецтв, стенд № 124). Мій творчий вечір — 17 вересня, Львівська філармонія, початок о 20.30 під назвою “Ніхто нікому нічого не винен, окрім совісті”. У ці дні я представлятиму нову книгу-повість “Армагедон уже відбувся”. Також книгу “Вибране” із передмовою професора Люблінського університету імені Марії Склодовської-Кюрі Ігоря Набитовича. Ця книжка — для моїх “гурманів і фанів”. І третя новинка — “Хроніка українського самашествія…” (моє письменницьке розслідування про “зимовий 2010—2011 рр. похід” українських правоохоронців проти книжки “Вирвані сторінки з автобіографії”). Тижневик “Слово Просвіти” першим публікував частину хронології того “самашествія”, за що я вдячна газеті. Усі книжки оформляв та ілюстрував Сергій Іванов. З 2008 року ми разом дали життя 14 книжкам у ЛА “Піраміда”. Дві мої книжки англійською мовою — “Майже ніколи не навпаки” і “Апокаліпсис” — на прохання видавців оформлені також Івановим. — Отже, ідете до читачів “з відкритим забралом”? — Щоразу я їду до Львова з острахом, і не тому, що опісля на мою книжку знайдеться прокурор, як це було із “Москалицею”, чи Генпрокуратура і МВД, як було минулої зими. А їду з острахом, бо щороку презентую новинки і завжди переймаюся: чи зрозуміє, що я хотіла сказати, читач? Я ніколи не йду за читачем. Я завжди читача пускаю “під електричний розряд” чи то сюжету, чи то акцентів любові чи ненависті, але навіть за такі “тортури” читач не відрікся від мене. І я люблю їх, усіх знаних і ще більше — незнаних своїх читачів, і наша любов — взаємна, хай іноді й дискусійна. Бо в мене немає жодної книжки без підтексту, навіть “Кулінарні фіглі”. А що вже казати про “Армагедон…”! — А Ви скажіть… — Дуже “гаряча”, бо дуже СЬОГОД- НІШНЯ, книга. І патріотам, і політичним “ідіотам” буде об що спекти губи, хоча повість не має жодного стосунку до політики. Вона не так про підсумки життя звичайної людини, як про крах моральної ієрархії в суспільстві. Головна думка цієї розповіді проста до банального — “НІ- ХТО НІКОМУ НІЧОГО НЕ ВИНЕН, КРІМ СОВІСТІ”.
Продовження теми на стор. 3.
ЧИТАЦЬКЕ ВІЧЕ
НОВИЙ ГОЛОС: СОФІЯ ФЕДИНА
ВІТАЄМО ОЛЕСЯ ДОРІЧЕНКА!
ОБОРОНЕЦЬ МОВИ
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
