Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
7 “Центральне правління на чолі з Павлом Мовчаном безкомпромісно проводить роботу”. · «Просвіта» сьогодні · с. 7сторінка оригіналу ↗

«В силі духа — перемога народу!»

Слово Просвіти, №37 за 2013 рік

ПРОТОКОЛ № 2 мандатної комісії IX з’їзду Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка національну ідею Просвітянські осередки — в кожному населеному пункті Степан ВОЛКОВЕЦЬКИЙ, голова Івано-Франківського обласного об’єднання “Просвіти”: — Нам необхідно обговорити наші сьогоднішні проблеми і завдання, як ці проблеми вирішити. Очевидно, головне завдання сьогодення — боротьба за Українську державу, адже ми ще не здобули її, за неї треба боротися. І “Просвіта”, як одна з найстаріших громадських організацій, має свою певну історичну місію. Ми цю місію повинні усвідомити, бо “Просвіта” — особлива громадська організація з великими традиціями й історичними заслугами. Тому саме нам необхідно організувати широку діяльність у всіх напрямах, зокрема й із державницьких позицій (діяльність рад, депутати яких поділяють наш світогляд, нашу мету). Цьогоріч депутати обласної ради за нашою пропозицією ухвалили регіональну цільову програму “Просвіта ХХІ століття” на Івано-Франківщині на 2013— 2016 роки: вона передбачає підтримку і розвиток просвітянського руху, організацію просвітянських осередків у кожному населеному пункті. За допомогою цієї програми матимемо просвітянські осередки в усіх закладах освіти, культури, охорони здоров’я, і просвітянська діяльність зараховуватиметься до профспілкової діяльності працівників відповідних галузей. Таку програму варто ухвалити і в інших областях. Діють освітянські програми, під назвою “Нова українська родина” (керівник програми — народний депутат України та голова облвиконкому першого демократичного скликання, наш делегат з’їзду Дмитро Захарук), які спрямовані на те, аби традиції української родини тривали і розвивалися. У нас в області “Просвіта” підписала Меморандум про співпрацю з українськими Церквами. Нині деякі священики очолюють просвітянські осередки. Такою співпрацею ми розширюємо нашу діяльність, а церква з допомогою “Просвіти” підсилить свій вплив. Маємо в області просвітянські видання: “Галицька просвіта”, є веб-сайт. Щодо сайта, то нині, в часи інформаційних технологій, кожна обласна “Просвіта” повинна його створити. Я писав у “Слові Просвіти” про необхідність модернізації організації. Треба використовувати сучасні інформаційні технології, щоб наша діяльність була ефективнішою. Ті форми, які вже напрацьовані з ініціативи “Просвіти”, варто продовжувати. Нині важливо наголошувати на європейській перспективі України. “Просвіта” могла б стати ініціатором Форуму громадських організацій, де розглянули б питання про безальтернативний європейський вибір. У Львові апробовані всі форми роботи Ярослав ПІТКО, голова Львівської обласної “Просвіти”, заступник голови Львівської обласної ради: — “Через просвітництво до національного самоусвідомлення, а відтак до самостійної держави” — це просвітянське гасло нині актуальне. Тільки через просвітництво можна донести до приспаних і розчарованих українців ті проблеми, які є сьогодні в державі і які пов’язані із захопленням влади олігархічними кланами, які руйнують країну, нищать історичну пам’ять, які замахнулися на найсвятіше — мову. Під силу зробити це не якійсь політичній партії, а “Просвіті”, яка об’єднує і політичні партії, і громадські організації. Дуже важлива умова — присутність нашої чіткої позиції і відповідної реакції на всі антиукраїнські дії, які відбуваються в Україні. І власне поєднання індивідуальної роботи й донесення просвітницьких ідей до широких мас через колективи, через індивідуальних членів і не членів “Просвіти” зі згуртованими публічними акціями допоможе нам відчути себе єдиною нацією, єдиним колективом, залучити до боротьби навіть тих, які не є активними, які дивляться по телевізору Шустера чи Кисельова і нині лише на кухні обмінюються думками, чимось обурюються, проти чогось протестують. Поєднання таких форм із масовими акціями дозволяє донести позицію “Просвіти”. Це продемонстрували, наприклад, акції на захист мови, проти ганебного закону Ка-Ка. “Просвіта” була біля Верховної Ради, потім вирішили проводити акції на місцях. Саме “Просвіта” провела масову акцію на тій площі, де, як тут уже згадували 1941 року проголосили акт відновлення української державності. У цю акцію включилися і партійні, і громадські організації, і пересічні львів’яни і не львів’яни. Ми повинні доносити наші ідеї через активістів, створювати осередки, розширювати базу “Просвіти”. Насамперед іти до представників педагогічних колективів, учителів, викладачів. Проводити мовні конференції, інші масові заходи з цією категорією людей для того, аби вони у своїх селах, на своїх робочих місцях стали просвітянами, виховували молодь, школярів, студентів. Важливе питання наших стосунків із політичними партіями, зокрема “Свободою”, УДАР, ВО “Батьківщина”. Необхідно використовувати всі можливі форми роботи для збереження української державності. Всі сподівання на молодь Володимир СЕМИСТЯГА, голова Луганського обласного об’єднання “Просвіти”: — Ситуація нині нагадує 1917—1918 роки. І особливо щодо південно-східної України. Не десь, а в своїй державі, на Сході й на Півдні хизуються тим, що вони призупинили українізацію. Більше того, у Луганській області лунають заяви: “Нарешті добилися, що у нас зменшилася кількість учнів, які вивчають українську мову і кількість українськомовних класів”. І це не випадково. Ось приклад: коли журналісти попросили голову обласної ради зачитати в день перепоховання Тараса Шевченка його поезії, у відповідь — німа сцена. А коли попросили голову облдержадміністрації про те саме — прозвучало “Дивлюсь я на небо, та й думку гадаю”… Для них чи то Шевченко, чи Петренко — різниці немає… У нас в Україні нині ціле сонмище антиукраїнських політичних партій. Ці структури відкрито діють у нашій державі в той час, коли ми не можемо створити сильну єдину українську політичну партію, готову привести нас до перемоги. Це свідчить про те, що ми переживаємо надзвичайно складний період і легше було створити державу, ніж за 22 роки відстояти її для української спільноти. Необхідно переконати кожного українця, що важливі не тільки формальні ознаки наявності держави, а її самобутня культура, мова, правдива історія. І цього не може зробити ніхто, окрім найстарішої, найвпливовішої української громадської організації, якою є “Просвіта”. Центральне правління на чолі з Павлом Мовчаном безкомпромісно проводить роботу згідно з нашим Статутом. Можливо, не завжди яскраво, ефектно, галасливо, але впевнено та переконливо. Разом із тим на Півдні й Сході України нам особливо важко. Вперше за 22 роки в Донецькій і Луганській областях обласні конференції відбувалися з великими труднощами, бо через заборону влади довелося шукати якогось притулку, щоб мати змогу десь зібратися й провести конференції. Тому протестні акції для нас актуальні. Продовження на стор. 10 На з’їзді затверджено норму делегатів — 139. За даними анкет на з’їзд прибуло 112 делегатів. Національність: Українців — 111 росіян — 0 інших національностей — 1 (білорус) За віком: Від 30 до 40 років — 10 40—50 років — 22 50—60 років — 54 60 і більше — 26 Партійність: Безпартійні — 88 Народний рух України — 7 ВО “Батьківщина” — 5 ВО “Свобода” — 4 “Наша Україна” — 3 КУН — 2 УП “Собор” — 1 Степан БРАЦЮНЬ, голова Конгресу Українських Націоналістів Від імені Конгресу Українських Націоналістів маю честь привітати IХ З’їзд Всеукраїнського товариства “Просвіта” ім. Тараса Шевченка, побажати вам продуктивної праці, схвалення потрібних і мудрих рішень і постанов для подальшого прямування “Просвіти” у напрямі переможного утвердження національної ідеї в незалежній Українській Державі. До 70-ліття “Просвіти” 22 травня 1938 року у Львові Андрей Шептицький освятив новий біло-золотистий прапор “Просвіти” з написом: “В силі духа — перемога народу!”. Під цим гаслом прапора “Просвіти” у ХХ столітті сформувалося покоління героїв, які воювали проти польської пацифікації, гітлерівських і сталінських окупантів у лавах УПА. Власне, з початку ХХ століття формування моральних принципів і національного світогляду української молоді відбувалося під впливом Церкви і “Просвіти”, які тісно співпрацювали у кожному містечку й селі Західної України. Про це багато писав у своїх статтях Ярослав Стецько, найактивніший член “Просвіти” у часи своєї молодості. Про організацію читалень, національних концертів, лекційну роботу по лінії “Просвіти” читаємо у біографії Слави Стецько. Багато діячів ОУН сформувалися як організатори та пропагандисти, працюючи саме у “Просвітах”. Серед активних учасників Товариства були такі відомі постаті націоналістичного підпілля, як Микола Дужий (Вировий), що від 1931 р. входив до Головного Відділу “Просвіти” у Львові, пізніше його обрали секретарем Головної Управи. У студентські роки активним учасником “Просвіти” був Степан Бандера, який із цього приводу в своїй автобіографії написав: “У ділянці культурно-освітньої праці з рамени тов. “Просвіта” я відбував у неділі і свята поїздки в довколишні села Львівщини з доповідями та на допомогу організації фестин та національних імпрез”. Тісно співпрацював із читальнею “Просвіти” у с. Старий Угринів батько С. Бандери о. Андрій Бандера, при читальні були задіяні також сестри провідника ОУН Мирослава та Оксана, брат Василь Бандера. У той чи інший спосіб у роботі “Просвіти” брали участь Провідник Євген Коновалець (Віра), відомі члени ОУН Осип Дяків (Горновий) та Ярослав Старух (Ярлан), член УГВР Василь Мудрий (Борович), командир УПА-Захід Олександр Луцький (Богун), командир тактичного відтинку УПА “Чорний ліс” Василь Андрусяк (Різун) та ін. Українська партія — 1 Об’єднання “За Україну!” — 1 Освіта: Вища — 105 середня-спеціальна — 3 середня — 4 Вчений ступінь: доктор наук — 7 кандидат наук — 21 Мають державні нагороди 50 делегатів Членство в “Просвіті” більше 20 років — 72 від 5 до 20 років — 31 до 5 років — 9 Відсутні — 27 делегатів Голова комісії: С. В. Фещенко Члени комісії: Є. В. Букет, В. Ц. Міхалевський, М. І. Цимбалюк 14 вересня 2013 р.м. Київ Акт 30 червня 1941 р. про відновлення Державності проголосили у Львові саме у приміщенні Товариства “Просвіта” на пл. Ринок, 10. А до складу Українського Державного Правління (УДП) на чолі із Я. Стецьком поруч із членами ОУН увійшли такі відомі просвітяни, як Кость Паньківський (заступник міністра внутрішніх справ), Євген Храпливий (міністр сільського господарства), Анатоль Пясецький (міністр лісництва) та ін. На сьогодні колишній будинок “Просвіти” у Львові на площі Ринок, 10, не належить товариству “Просвіта”, рішенням міської влади його віддали комерційним установам. Наше завдання — повернути цю історичну будову для української просвітницької діяльності. Роль “Просвіти” у здобутті й утвердженні Української Держави значна. Сьогоднішня влада в Україні демонструє системне знищення національного розвитку держави, її мови, культури, духовності, ідентичності, сприяє агресивній антиукраїнській політиці Москви. Прикметно, що у Харкові цими днями до Дзержинського райсуду подано позов проти встановлення меморіальної дошки Юрію Шевельову, одному з найактивніших членів Харківської “Просвіти” часів війни, мовознавцеві, роль якого рівнозначна ролі М. Грушевського в історичній науці. Цим прецедентом можна лише узагальнити духовне, культурне, ідеологічне протистояння із північним сусідом, яке триває, не збавляючи темпів, у часи Незалежності. Ми і сьогодні перебуваємо на фронті. Це фронт боротьби культур, духовних і моральних цінностей, несумісних з імперським злом. Фронт, на якому під гаслом “В силі духа — перемога народу!” націоналісти і просвітяни мають пліч-о-пліч боронити найдорожче, що в нас є — українську Україну від зайд, окупантів і просто варварів. Дорогі просвітяни! Ви велика сила, це треба знати, вірити і бути свідомими цього, бо саме ви несете людям Правду і лише Правду. Разом ми переможемо.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин